ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 551/150/23
провадження № 51-7360км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вироки Шишацького районного суду Полтавської області від 18 квітня 2023 року та Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Малий Перевіз Шишацького району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 18 квітня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
Полтавський апеляційний суд вироком від 20 листопада 2023 року скасував вирок районного суду в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 та призначеного покарання, та ухвалив свій вирок, яким визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років. У решті вирок районного суду залишив без змін.
За вироком апеляційного суду, ОСОБА_6 08 грудня 2022 року близько 21:00, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), на ґрунті того, що його співмешканка ОСОБА_8, в силу стану свого здоров`я, переважну частину часу проводила лежачи на ліжку та справляючи природні потреби під себе, при цьому не брала участі у веденні домашнього господарства, під час сварки, маючи на меті припинити в подальшому виконання обов`язків по догляду за хворою співмешканкою, які він уважав надто обтяжливими для себе, діючи з прямим умислом на протиправне заподіяння смерті потерпілій з особливою жорстокістю, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 є особою похилого віку та не буде захищатись в силу свого віку та незадовільного стану здоров`я, стягнув останню за волосся на підлогу із ліжка, на якому вона лежала, та, усвідомлюючи, що завдає потерпілій особливих фізичних страждань та нестерпного болю, убив потерпілу, нанісши їй не менше вісімдесяти восьми ударів кулаками та ногами по тілу та голові. Внаслідок нанесених ударів, ОСОБА_8 отримала чисельні тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, при цьому тілесні ушкодження у виді тупої травми грудної клітини, чисельних переломів ребер, забою легень, які ускладнились розвитком плевропульмонального шоку призвели до смерті потерпілої ОСОБА_8, яка настала близько 03:00 09 грудня 2022 року.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд кримінального провадження щодо нього в суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції зазначає про неправильну кваліфікацію його дій за ст. 115 КК, оскільки, як він стверджує, умислу на вбивство співмешканки ОСОБА_8 в нього не було, він лише її побив під час сварки, після чого остання плакала і її смерть наступила близько 03:00, що спростовує висновок суду про умисел на вбивство.
На думку ОСОБА_6, в суді не здобуто доказів, які б підтверджували, що його співмешканка після побиття відчувала додаткові страждання до настання її смерті.
На підставі вищезазначеного, заперечує встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу засудженого заперечень не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали доводи, наведені в касаційній скарзі, прокурор ОСОБА_5 заперечилапроти її задоволення, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту і під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є: істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Тобто, касаційний суд не перевіряє вироки щодо неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що він не погоджується з кваліфікацією його дій за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК. При цьому, обґрунтовуючи свої доводи, посилається, в тому числі, на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК, не підлягають. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку, згідно зі ст. 409 КПК.
Разом із тим під час перегляду оскаржуваних судових рішень судом касаційної інстанції не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків суду про винуватість засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст.115 КК.
Відповідно до вимог ст. 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами статей 370, 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки апеляційного суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК), належним чином умотивовані дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_6 . Вирок відповідає вимогам статей 370, 420 КПК.
Мотивуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6, суд першої інстанції послався на показання обвинуваченого та свідків, зміст яких докладно відобразив у вироку.