ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 201/1719/17
провадження № 61-11906св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Національний Банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк), яке змінило найменування на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк), треті особи: Національний банк України (далі - НБУ), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про розірвання договорів, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено ряд договорів депозитних вкладів та карткових рахунків:
1) 24 листопада 2014 року № SAMDNWFD0070378711401, вклад "Стандарт" на 12 місяців на суму 55 900,00 дол. США. Договір продовжувався строком до 30 листопада 2017 року включно, зі сплатою 5,7 % річних. Станом на 19 грудня 2016 року залишок коштів становив 55 900,00 дол. США;
2) 25 серпня 2016 року № SAMDNWFD0071278147101, вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців на суму 600 000,00 дол. США, строком до 25 серпня 2017 року включно, зі сплатою 8 % річних. Станом на 19 грудня 2016 року залишок становив 600 000,00 дол. США;
3) 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295121301 вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців на суму 252 133,33 дол. США строком до 09 вересня 2017 року включно, зі сплатою 9 % річних. Станом на 19 грудня 2016 року залишок становив 252 133,33 дол. США;
4) 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295085001 вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців, на суму 260 000,00 дол. США, строком до 09 вересня 2017 року включно, зі сплатою 9,5 % річних. Станом на 19 грудня 2016 року залишок становив 260 000,00 дол. США;
5) 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295096701 вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців на суму 293 791,41 дол. США, строком до 09 вересня 2017 року включно, зі сплатою 9,5 % річних. Станом на 19 грудня 2016 року залишок становив 293 791,41 дол. США;
6) 03 листопада 2016 року № SAMDNWFD0071370505601 вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців на суму 2 790 000,00 грн, строком до 03 листопада 2017 року включно, зі сплатою 19% річних, станом на 19 грудня 2016 року залишок становив 2 790 000,00 грн.
Також у нього були наявні кошти на картках/рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк". Свої зобовʼязання відповідач виконував належно.
Зазначав, що 22 грудня 2016 року при перегляді рахунків у "Приват24" йому стало відомо про списання відповідачем коштів за вказаними договорами та рахунками згідно з наказом № 44 від 21 грудня 2016 року. Повідомлення про списання банк йому не надсилав.
Списані кошти:
1) за договором від 24 листопада 2014 року № SAMDNWFD0070378711401 - 55 900,00 дол. США; 2) за договором від 25 серпня 2016 року № SAMDNWFD0071278147101 - 600 000,00 дол. США; 3) за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295121301 - 252 133,33 дол. США; 4) за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295085001 - 260 000,00 дол. США; 5) за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295096701 - 293 791,41 дол. США; 6) за договором від 03 листопада 2016 року № SAMDNWFD0071370505601 - 2 790 000,00 грн;
за картками/рахунками: 1) № НОМЕР_9 - 544,1 грн; 2) № НОМЕР_10 (зарплатна) - 1 030,32 грн, залишок 26 888,00 грн (заблоковано); 3) № НОМЕР_2 - 61,15 грн; 4) № НОМЕР_11 - 41,45 грн; 5) № НОМЕР_12 - 639,69 грн, після операції на рахунку - 144,33 грн; 6) № НОМЕР_13 - 8,82 дол. США; 7) № НОМЕР_18 - 2,37 грн; 8) № НОМЕР_15 - 1,81 дол. США; 9) № НОМЕР_16 - 1,02 грн; 10) № НОМЕР_17 - 0,33 євро.
16 січня 2017 року він звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів на рахунки та надання документів. Кошти на рахунки банк не повернув відповідь на його звернення не надав.
Вказував, що допускає те, що списання належних йому грошових коштів мало місце внаслідок прийняття рішень органами державної влади.
Так, 18 грудня 2016 року НБУ прийнято рішення № 498-рш/БТ, яким ПАТ КБ "ПриватБанк" визнано неплатоспроможним;
18 грудня 2016 року Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) прийнято постанову № 961 "Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи", згідно з якою прийнято пропозицію НБУ про виведення ПАТ КБ "ПриватБанк" з ринку за участі держави в особі Міністерства фінансів України та продаж його акцій за 1 грн;
18 грудня 2016 року Фондом прийнято рішення № 2859 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "ПриватБанк" з 19 грудня 2016 року строком на 1 місяць, призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_7, делеговано повноваження тимчасового адміністратора та органів управління банку. ОСОБА_6 делеговано повноваження тимчасового адміністратора, крім органів управління.
Згідно з наказом № 22 від 20 грудня 2016 року "Про заборону видаткових операцій з рахунків повʼязаних осіб" заборонено з 20 грудня 2016 року здійснювати у банку будь-які видаткові операції з рахунків повʼязаних осіб та клієнтів банку відповідно до додатків до наказу;
Наказом № 44 від 21 грудня 2016 року "Про перерахування коштів повʼязаних осіб" банку доручено здійснити операції з розблокування рахунків та перерахувати кошти повʼязаних осіб відповідно до додатків до наказу;
Наказом № 50 від 21 грудня 2016 року "Про розблокування рахунків та перерахування коштів повʼязаних осіб" вказано про розблокування всіх перелічених у наказі № 44 від 21 грудня 2016 року рахунків, включаючи рахунки, обтяжені майновими правами третіх осіб.
У наказі міститься посилання на рішення Фонду № 2886 від 19 грудня 2016 року "Про визнання нікчемними правочинів щодо обтяження грошових зобовʼязань ПАТ КБ "ПриватБанк" перед повʼязаними особами".
Посилаючись на те, що 20 грудня 2016 року позивач повідомляв банк про обтяження за спірними договорами банківських вкладів та про те, що не є повʼязаною з банком особою, тобто у цьому випадку мав місце помилковий переказ його коштів з вини банку, а відповідач безпідставно не повернув кошти на рахунки відповідно до статті 32.3.2. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", наказ № 44 від 21 грудня 2016 року не міг для банку бути підставою для списання його коштів, були відсутні підстави для списання згідно зі статтею 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у ОСОБА_7 як уповноваженої особи Фонду були відсутні повноваження розпоряджатися необтяженими грошовими зобовʼязаннями та по суті відбулася конфіскація належного йому майна, ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким згідно із статтею 1058 ЦК України, частиною другою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" розірвати спірні договори за картками/рахунками та стягнути з банку на його користь всього 1 461 835,37 дол. США, 2 819 208,1 грн, 0,33 євро та моральну шкоду в розмірі 4 131 202,49 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2017 року у складі судді Ткаченко Н. В. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
Розірвано договори, укладені між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1: 1) за договором від 24 листопада 2014 року № SAMDNWFD0070378711401; 2) за договором від 25 серпня 2016 року № SAMDNWFD0071278147101; 3) за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295121301; 4) за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295085001; 5) за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295096701; 6) за договором від 03 листопада 2016 року № SAMDNWFD0071370505601.
За картками/рахунками: 1) № НОМЕР_9; 2) № НОМЕР_10 (зарплатна); 3) № НОМЕР_2; 4) № НОМЕР_11; 5) № НОМЕР_12; 6) № НОМЕР_13; 7) № НОМЕР_18; 8) № НОМЕР_15; 9) № НОМЕР_16; 10) № НОМЕР_17.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 461 835,37 дол. США, 2 819 208,1 грн та 0, 33 євро.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що меморіальні ордери, на підставі яких здійснено списання ПАТ КБ "ПриватБанк" коштів з рахунків позивача, оформлені на паперових носіях відповідачем, ініціатором списання теж був ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі власного наказу від 21 грудня 2016 року № 44. Разом із тим, у наказі відсутнє посилання про здійснення списання коштів з рахунків клієнтів на підставі договорів про придбання акцій, що укладались уповноваженими представниками Фонду від імені повʼязаних осіб та від імені ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно з повноваженнями, передбаченими статтею 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відсутнє і посилання на договір про придбання акцій у меморіальних ордерах, тоді як відсутність списання коштів з рахунків позивача за договором про придбання від його імені акцій підтверджено розходженнями фактично списаних сум та суми, на яку були придбані акції додаткової емісії банку. У вказаному наказі, меморіальних ордерах, витягах за рахунками також відсутнє посилання на здійснення списання коштів на підставі статті 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суд вказав, що абзац 7 частини шостої статті 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким передбачено право Фонду розпоряджатися необтяженими грошовими зобовʼязаннями банку перед повʼязаними особами, а також необтяженими грошовими зобовʼязаннями перед фізичними і юридичними особами, що не повʼязані з банком, суперечить статті 41 Конституції України і не міг бути застосований, оскільки постановою від 18 грудня 2016 року № 961 КМУ визначено відчуження пакету акцій банку за одну гривню, а тому вважав наявними обставини безоплатного вилучення майна позивача державою, що є тотожним конфіскації майна та могло бути за статтею 41 Конституції України застосовано виключно на підставі судового рішення.
Місцевий суд зауважив, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. З цих підстав договір придбання акцій від 20 грудня 2016 року № 88 /2016 у звʼязку з порушенням при його підписанні конституційних прав і свобод позивача, а саме права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, - незаконним заволодіння майном, суд вважав нікчемним згідно із частинами першою, другою статті 228 228 ЦК України і визнання його недійсним за частиною другою статті 215 ЦК України не вимагається.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 321, 353 ЦК України і вважав нікчемним договір про придбання акцій, укладений від імені позивача Фондом відповідно до частини першої статті 228 ЦК України, адже цей договір порушує публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав і свобод позивача, оскільки мало місце незаконне заволодіння майном позивача і порушення конституційної гарантії права власності.
Суд також виснував про наявність помилкового переказу коштів з рахунків позивача з тих підстав, що кошти ПАТ КБ "ПриватБанк" були списані неправомірно, оскільки правові підстави вважати позивача повʼязаною з банком особою відсутні, а Фондом не надано докази на підтвердження того, що рішення Фонду при визначенні переліку повʼязаних осіб, чиї кошти підлягали конвертації у капітал банку, приймалося на підставі рішення НБУ від 13 грудня 2016 року № 105. Таким чином, при виконанні наказу тимчасової адміністрації ПАТ КБ "ПриватБанк" від 21 грудня 2016 року № 44 та здійсненні переказів коштів працівники банку не використовували і не брали до уваги як перелік повʼязаних осіб, що був наявний у банку, так і рішення НБУ від 13 грудня 2016 року № 105, а керувалися виключно переліком осіб за додатком № 2 до вказаного наказу.
Відмовляючи в частині задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, місцевий суд вказав, що стягнення моральної шкоди не передбачено умовами договорів та спеціальним Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2017 року стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судові витрати у розмірі 8 000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку НБУ та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції помилково виснував про те, що договір про придбання акцій від 20 грудня 2016 року № 88/2016 є нікчемним. Апеляційний суд з врахуванням обставин справи, дійшов висновку, що договір про придбання акцій не є нікчемним, оскільки його укладено на підставі частини шостої статті 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Списання грошових коштів з рахунків позивача здійснено уповноваженою особою Фонду від імені ОСОБА_1 як його представником за наявності для цього відповідної правової підстави, якою є договір про придбання акцій, укладений на виконання вимог закону, що не суперечить йому.
Договір про придбання акцій від 20 грудня 2016 року № 88/2016 є дійсним, чинним та таким, що породжує визначені його умовами правові наслідки, оскільки судові рішення про визнання цього договору недійсним відсутні. АТ КБ "ПриватБанк" на підставі зазначеного договору став власником усіх прав, що виникають із договорів депозитних вкладів та карткових рахунків, тобто набув прав кредитора у цих зобовʼязаннях.
Отже, правовими наслідками укладення договору про придбання акцій від 20 грудня 2016 року № 88/2016 є припинення зобовʼязань за договорами депозитних вкладів та карткових рахунків, що виключає можливість задоволення вимог про стягнення грошових коштів з банку.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що у цій справі суд першої інстанції помилково не врахував, що ОСОБА_1 не предʼявляв позовні вимоги, обґрунтовуючи їх доводами про незаконність рішення Комісії НБУ від 13 грудня 2016 року № 105 про визнання його повʼязаною з банком особою та доводами про недійсність договору про придбання акцій від 20 грудня 2016 року № 88/2016, а також не спростував презумпцію правомірності правочину, що свідчить про те, що правова підстава, яка слугувала подальшому списанню коштів із рахунків ОСОБА_1, є чинною, а тому позовні вимоги до АТ КБ "ПриватБанк" є передчасними та недоведеними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року представник ОСОБА_1 - Скирда В. Є. подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом повно і всебічно не зʼясовано обставини справи, а рішення у справі ухвалено апеляційним судом без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18, від 03 травня 2022 року у справі № 363/4124/15-ц, від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц та постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 201/2485/17.
Суду не надано доказів на підтвердження того, ОСОБА_1 є особою, повʼязаною з АТ КБ "ПриватБанк".
Апеляційний суд під час перегляду справи врахував нові докази, надані відповідачами, які не були подані до суду першої інстанції.
Крім того, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), зокрема, щодо застосування положень статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та частини 4 розділу 2 Положення про визначення повʼязаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління НБУ від 12 травня 2015 року № 315, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Провадження у суді касаційної інстанції
28 вересня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи відзивів на касаційну скаргу
ПАТ КБ "ПриватБанк" та НБУ у відзивах на касаційну скаргу вказують на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладені договори депозитних вкладів, які станом на 19 грудня 2016 року були чинними, виконувалися та строк виконання зобовʼязань за ними не настав:
1) 24 листопада 2014 року № SAMDNWFD0070378711401 вклад "Стандарт" на 12 місяців, на суму 55 900,00 дол. США, договір продовжувався строком до 30 листопада 2017 року включно, зі сплатою 5,7% річних (проценти за вкладом зараховуються на картку № НОМЕР_1 по закінченню кожного місяця, вклад зараховано на особовий рахунок № НОМЕР_7); станом на 01 грудня 2016 року залишок коштів на вкладі становив 55 900,00 дол. США;
2) 25 серпня 2016 року № SAMDNWFD0071278147101 вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців, на суму 600 000,00 дол. США, строком до 25 серпня 2017 року включно, зі сплатою 8% річних (проценти за вкладом зараховуються на картку № НОМЕР_1 по закінченню кожного місяця, вклад зараховано на особовий рахунок № НОМЕР_6); станом на 19 грудня 2016 року залишок коштів на вкладі становив 600 000,00 дол. США;
3) 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295121301 вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців, на суму 252 133,33 дол. США, строком до 09 вересня 2017 року включно, зі сплатою 9% річних (проценти за вкладом зараховуються на картку № НОМЕР_1 по закінченню кожного місяця, вклад зараховано на особовий рахунок № НОМЕР_8); станом на 19 грудня 2016 року залишок коштів на вкладі становив 252 133,33 дол. США;
4) 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295085001 вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців, на суму 260 000,00 дол. США, строком до 09 вересня 2017 року включно, зі сплатою 9,5% річних (проценти за вкладом зараховуються на картку № НОМЕР_1 по закінченню кожного місяця, вклад зараховано на особовий рахунок № НОМЕР_5); станом на 19 грудня 2016 року залишок коштів на вкладі становив 260 000,00 дол. США;
5) 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295096701 вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців, на суму 293 791,41 дол. США, строком до 09 вересня 2017 року включно, зі сплатою 9,5% річних (проценти за вкладом зараховуються на картку № НОМЕР_1 по закінченню кожного місяця, вклад зараховано на особовий рахунок № НОМЕР_4); станом на 19 грудня 2016 року залишок коштів на вкладі становив 293 791,41 дол. США;
6) 03 листопада 2016 року № SAMDNWFD0071370505601 вклад "Стандарт" строковий на 12 місяців, на суму 2 790 000,00 грн, строком до 03 листопада 2017 року включно, зі сплатою 19% річних (проценти за вкладом зараховуються на картку № НОМЕР_2 по закінченню кожного місяця, вклад зараховано на особовий рахунок № НОМЕР_3); станом на 19 грудня 2016 року залишок коштів на вкладі становив 2 790 000,00 грн.
Також у позивача були розміщені кошти на картках/рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк".
Відповідно до умов спірних договорів строк виконання зобовʼязань за ними станом на 22 грудня 2016 року не настав.
22 грудня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснило списання коштів ОСОБА_1:
1) за договором від 24 листопада 2014 року № SAMDNWFD0070378711401 - 55 900,00 дол. США;
2) за договором від 25 серпня 2016 року № SAMDNWFD0071278147101 - 600 000 дол. США;
3) за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295121301 - 252 133,33 дол. США;
4) за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295085001 - 260 000 дол. США;
5) за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295096701 - 293 791,41 дол. США;
6) за договором від 03 листопада 2016 року № SAMDNWFD0071370505601 - 2 790 000,00 грн;
за картками/рахунками:
1) № НОМЕР_9 - 544,1 грн;
2) № НОМЕР_10 (зарплатна) - 1030,32 грн, залишок 26 888,00 грн (заблоковано);
3) № НОМЕР_2 - 61,15 грн;
4) № НОМЕР_11 - 41,45 грн;
5) № НОМЕР_12 - 639,69 грн, після операції на рахунку - 144,33 грн;
6) № НОМЕР_13 - 8,82 дол. США;
7) НОМЕР_14 - 2,37 грн;
8) № НОМЕР_15 - 1,81 дол. США;
9) № НОМЕР_16 - 1,02 грн;
10) № НОМЕР_17 - 0,33 євро.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2017 року про забезпечення доказів від Слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області були витребувані документи та на її виконання надійшли копії меморіальних ордерів, вилучені в ПАТ КБ "ПриватБанк" у кримінальному провадженні № 12017040030000033, на підставі яких здійснювалось списання коштів з рахунків ОСОБА_1, у тому числі за спірними договорами депозитних вкладів (т. 2, а. с. 23-29):
1) меморіальний ордер № 10 від 21 грудня 2016 року - списано 1,02 грн за рахунком № НОМЕР_16;
2) меморіальний ордер № 14 від 21 грудня 2016 року - списано 2,37 грн за рахунком № НОМЕР_18;
3) меморіальний ордер № 19 від 21 грудня 2016 року на суму 46,48 грн - списано 41,45 грн за рахунком № НОМЕР_11;
4) меморіальний ордер № 43 від 21 грудня 2016 року - списано 544,10 грн за рахунком № НОМЕР_9;
5) меморіальний ордер № 108 від 21 грудня 2016 року на суму 20 130,32 грн, списано 1 030,32 грн за рахунком № НОМЕР_10 (зарплатна);
6) меморіальний ордер № 110 від 21 грудня 2016 року - на суму 21 961,15 грн, списано 61,15 грн за рахунком № НОМЕР_2;
7) меморіальний ордер № 168 від 21 грудня 2016 року - списано 2 790 000 грн за договором від 03 листопада 2016 року, № SAMDNWFD0071370505601;
8) меморіальний ордер № 186 від 21 грудня 2016 року - списано 1,81 за рахунком № НОМЕР_15;
9) меморіальний ордер № 193 від 21 грудня 2016 року - списано 8,82 дол. США за рахунком № НОМЕР_13;
10) меморіальний ордер № 267 від 21 грудня 2016 року - списано 55 900,00 дол. США за договором № SAMDNWFD0070378711401;
11) меморіальний ордер № 294 від 21 грудня 2016 року - списано 252 133,33 дол. США за договором № SAMDNWFD0071295121301;
12) меморіальний ордер № 295 від 21 грудня 2016 року - списано 260 000 дол. США за договором № SAMDNWFD0071295085001;
13) меморіальний ордер № 310 від 21 грудня 2016 року - списано 0,33 євро за рахунком № НОМЕР_17;
14) меморіальний ордер № 296 від 21 грудня 2016 року - списано 291 791,41 дол. США за договором № SAMDNWFD0071295096701;
15) меморіальний ордер № 298 від 21 грудня 2016 року - списано 600 000 дол. США за договором № SAMDNWFD0071278147101.
Згідно з протоколами допитів свідків ОСОБА_3, керівника департаменту підтримки банківських систем ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_4, заступника керівника департаменту зі супроводження банківських систем, ОСОБА_5, керівника напряму "Інформаційні технології", наданих на виконання ухвали суду від 22 вересня 2017 року про забезпечення доказів Слідчим відділом Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, 21 грудня 2016 року їх ознайомлено з наказом № 44 від 21 грудня 2016 року і додатком № 2 до наказу, покладено обовʼязок здійснити операції з перерахування коштів із рахунків осіб, визначених у цьому додатку (т. 2, а. с. 30-50).
Меморіальні ордери на списання були підписані ОСОБА_7 як уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ "ПриватБанк".
Рішенням Правління НБУ від 18 грудня 2016 року № 498-рш/БТ ПАТ КБ "ПриватБанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
18 грудня 2016 року КМУ прийнято постанову № 961 "Про деякі питання забезпечення фінансової стабільності системи", якою прийнято пропозицію НБУ щодо участі держави в особі Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) у виведенні з ринку ПАТ КБ "ПриватБанк".
18 грудня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2859 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПриватБанк" та делегування повноважень тимчасової адміністрації банку", яким розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Повноваження тимчасової адміністрації делеговано ОСОБА_7
Рішенням № 105 від 13 грудня 2016 року Комісія з питань визначення повʼязаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами НБУ (далі - Комісія НБУ) визнала ОСОБА_1 повʼязаною з ПАТ КБ "ПриватБанк" особою за ознаками повʼязаної з банком особою відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
20 грудня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2887 "Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку ПАТ КБ "ПриватБанк", яким погоджено умови договорів про придбання акцій додаткової емісії від імені повʼязаних осіб неплатоспроможного банку.
Також цим рішенням доручено уповноваженій особі Фонду ОСОБА_6 укласти договори про придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного ПАТ КБ "ПриватБанк" від імені набувачів - повʼязаних осіб неплатоспроможного банку, а також надано ОСОБА_6 право підписувати договори про придбання акцій додаткової емісії від імені набувачів - повʼязаних з банком осіб.
20 грудня 2016 року тимчасовою адміністрацією ПАТ КБ "ПриватБанк" видано наказ № 22 "Про заборону видаткових операцій з рахунків повʼязаних осіб", яким заборонено здійснювати будь-які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, з рахунків повʼязаних осіб банку та клієнтів банку.
21 грудня 2016 року тимчасовою адміністрацією ПАТ КБ "ПриватБанк" видано наказ № 44 "Про перерахування коштів повʼязаних осіб", яким розблоковано рахунки повʼязаних з банком осіб і перераховано на придбання акцій додаткової емісії.
На виконання норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і прийнятих КМУ та НБУ рішень Фондом укладено договори про придбання акцій додаткової емісії ПАТ КБ "ПриватБанк".
20 грудня 2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк", в особі уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у банку, та ОСОБА_1, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду ОСОБА_6, укладено договір про придбання акцій № 88/2016, за умовами якого банк передав, а позивач придбав акції додаткової емісії ПАТ КБ "ПриватБанк". На виконання цього договору між сторонами підписано акт приймання-передавання.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовʼязки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та пʼятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обовʼязком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й обʼєктивності зʼясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає зʼясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей.
Усебічне, повне та обʼєктивне зʼясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобовʼязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У справі, що переглядається, позивач просив суд розірвати спірні договори за картками/рахунками, а також стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь 1 461 835,37 дол. США, 2 819 208,1 грн, 0,33 євро незаконно списаних з депозитних та карткових рахунків коштів та 4 131 202,49 грн у відшкодування моральної шкоди.
За законодавством України обовʼязок доведення протиправності поведінки заподіювача, факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідковий звʼязку між правопорушенням і збитками, існування вини відповідача у їх завданні, покладається на позивача.
Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися обʼєктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (згідно із частиною другою статті 321 ЦК України).
За частиною другою статті 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про Національний банк України" НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Частиною третьою статті 55 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що НБУ здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ і економічних нормативів. НБУ не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
Згідно з частиною першою статті 61 Закону України "Про Національний банк України" НБУ здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.
Щодо визнання особи повʼязаною з банком
Відповідно до частин першої-четвертої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, для цілей цього Закону повʼязаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
Банк зобовʼязаний подавати НБУ інформацію про повʼязаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами НБУ.
НБУ під час здійснення банківського нагляду має право визначати повʼязаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах НБУ, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших звʼязків із банком. Про таке рішення НБУ не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається повʼязаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення НБУ про визначення особи повʼязаною з банком не доведе протилежного.
Особа, визначена рішенням НБУ повʼязаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення НБУ про визначення особи повʼязаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення НБУ про її визначення повʼязаною з банком особою.
Главою 2 Розділу ІІ Положення про визначення повʼязаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління НБУ від 12 травня 2015 року № 315, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано порядок визначення НБУ повʼязаних із банком осіб, згідно з яким: НБУ може визначати повʼязаною із банком особу відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" із застосуванням зокрема ознак, зазначених у главі 3 цього розділу. НБУ може визначати повʼязаною з банком особу, використовуючи одну або декілька ознак одночасно. Рішення про визначення юридичних або фізичних осіб повʼязаними з банком особами приймає Комісія з питань визначення повʼязаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами. НБУ приймає рішення про визначення юридичної або фізичної особи повʼязаною з банком особою кожного разу, коли НБУ виявляє підстави для цього. Визначення особи неповʼязаною з банком не перешкоджає наступному визначенню такої особи повʼязаною, якщо для цього виникають підстави. НБУ не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про визначення особи (осіб) повʼязаною з банком засобами електронного звʼязку доводить його до відома банку або надсилає його в письмовій формі. Особа вважається повʼязаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання такого повідомлення НБУ про визначення повʼязаною з банком особи не доведе протилежного.