ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 686/13590/16-к
Провадження № 51-4261 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників (відеоконференція) ОСОБА_6, ОСОБА_7,
виправданих (відеоконференція) ОСОБА_8,
ОСОБА_9
потерпілої (відеоконференція) ОСОБА_10,
представника потерпілої (відеоконференція) ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2023 року та представника потерпілої ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2022 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016240000000077, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Кременчуки Красилівського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 365 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно з висунутим обвинуваченням ОСОБА_8, перебуваючи на посаді начальника відділу нагляду і безпеки Замкової виправної колонії (№ 58), та ОСОБА_9, перебуваючи на посаді заступника чергового помічника начальника Замкової виправної колонії (№ 58), являючись службовими особами, а також працівниками правоохоронного органу, перевищуючи свої службові повноваження, що супроводжувались застосуванням насильства та спеціальних засобів, умисно спричинили тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_12, від яких останній помер, за наступних обставин.
На виконання вказівки начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області від 20.10.2015 № 24/6110 та наказу начальника Замкової виправної колонії (№58) від 20.10.2015 № Б-51 до Хмельницького слідчого ізолятора (м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 39) відряджено 10 працівників Замкової виправної колонії (№ 58), у тому числі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яких було екіпіровано спецзасобами гумовими кийками ПР-73 та газовими балончиками сльозоточивої та дратівливої дії "Кобра - 1", які 21.10.2015 о 16 год. 40 хв. прибули до господарських будівель Хмельницького слідчого ізолятора.
На вказаному місці ОСОБА_13 повідомив працівникам Замкової виправної колонії № 58 мету прибуття до Хмельницького слідчого ізолятора, а саме посилення постів, проведення обшуків, здійснення особистого обшуку та конвоювання засудженого ОСОБА_12 .
Близько 17.30 год. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у коридорі першого поверху приміщення корпусу № 1 Хмельницького слідчого ізолятору, куди ОСОБА_14 супроводив ОСОБА_12, роз`яснили останньому, що на виконання вироку Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 07.11.2012 року буде здійснено його етапування в Сокальську виправну колонію № 47, в зв`язку з чим запропонували йому для проведення повного обшуку пройти в розташовану на першому поверсі корпусу № 1 кімнату для проведення обшуку.
ОСОБА_12, не бажаючи виконувати законні вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_9, перебуваючи біля вхідних дверей кімнати обшуку, з метою перешкоджання проведення особистого обшуку та етапування, вчинив активні дії та опір, а саме різко завдав удар дверима в область правого плеча ОСОБА_8, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху правої плечової кістки, після чого вирвав з рук ОСОБА_9 спеціальний засіб гумовий кийок, за допомогою якого завдав останньому удар по правій руці, спричинивши закритий перелом метаепіфізу п`ятої п`ясної кістки.
Внаслідок вищезазначених дій ОСОБА_12 у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник умисел на завдання йому тілесних ушкоджень, а тому, здійснюючи подальші дії, спрямовані на проведення особистого обшуку ОСОБА_12, вони перевищили свої службові повноваження при застосуванні заходів фізичного примусу, направлених на подолання опору останнього.
Зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи разом і намагаючись повалити ОСОБА_12 на підлогу та закрутити руки за спину для одягнення металевих наручників, здолали опір останнього, й після його припинення за допомогою наявних у них спецзасобів - гумових кийків, в порушення вимог розділу V п. 2.6 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів, достовірно знаючи про заборону нанесення ударів спецзасобом гумовим кийком в область голови особи, перевищуючи свої службові повноваження, супроводжуючи це застосуванням насильства та спеціальних засобів, тобто дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, умисно у невстановленій слідством черговості, сукупно завдали кулаками, ногами та наявними при них гумовими кийками численні удари в різні частини тіла ОСОБА_12, у тому числі не менше 19 ударів в область голови.
Після цього ОСОБА_8 та ОСОБА_9 супроводили ОСОБА_12 до службового автомобіля, де інші працівники Замкової виправної колонії № 58 завели його в середину салону автомобіля.
Внаслідок дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_12 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження від яких, перебуваючи в автомобілі, у нього різко погіршилось самопочуття, після чого близько 18.30 год. його було доставлено до медичної частини Хмельницького слідчого ізолятора, де, незважаючи на вжиті реанімаційні заходи працівниками швидкої медичної допомоги, о 18.40 год. від отриманих тілесних ушкоджень він помер.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області вироком від 12 грудня 2022 року визнав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 невинуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 365 КК України, та виправдав їх на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КК України у зв`язку з недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченими.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 та Управління державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області суд залишив без розгляду.
Виправдовуючи ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд першої інстанції визнав недопустимими та неналежними надані стороною обвинувачення докази у зв`язку з отриманням їх неуповноваженими особами.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 02 червня 2023 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор вважає, що ухвала Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2023 року не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного визнання доказів недопустимими.
Зокрема, визнаючи недопустимими докази, отримані слідчим ОСОБА_15, суд вказав, що в матеріалах провадження відсутнє рішення уповноваженої особи про визначення слідчого/групи слідчих для проведення досудового розслідування, однак поза увагою суду залишилось те, що слідчий ОСОБА_15 вніс відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні.
Зазначені відомості були перевірені реєстратором ОСОБА_16, який є керівником органу досудового розслідування, і який підтвердив внесені слідчим відомості, що відображено у витягу з ЄРДР. На переконання прокурора, таке підтвердження є належною реалізацією керівником своїх повноважень щодо визначення слідчого.
Також прокурор вважає безпідставним визнання недопустимими доказів, отриманих слідчим ОСОБА_17, який провів невідкладні слідчі дії до внесення відомостей в ЄРДР, зокрема огляд місця події та огляд трупа.
Крім цього, прокурор зазначає, що постанова про виділення матеріалів кримінального провадження від 26 травня 2016 року відповідає вимогам КПК України і містить всі необхідні відомості.
Також прокурор не вбачає підставою для визнання доказів у справі недопустимими відсутність у матеріалах кримінального провадження постанови прокурора про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу, а саме передачу кримінального провадження з Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області до прокуратури Хмельницької області.
Зокрема прокурор посилається на те, що справу було передано для проведення досудового розслідування з дотриманням правил підслідності, досудове розслідування проведено уповноваженим органом, тому відсутні підстави стверджувати, що докази отримані неуповноваженими особами.
Крім цього, прокурор зазначає, що в матеріалах кримінального провадження № 12015240010006246, з якого 26 травня 2016 року були виділені матеріали провадження щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за № 42016240000000077, наявна така постанова прокурора про передачу кримінального провадження за підслідністю, однак вона як документ до іншого провадження не виділялась, оскільки не є доказом.
При цьому, прокурор, посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2022 року (справа № 756/10060/17) зазначає, що суд першої інстанції у вироку не вказав, які саме конвенційні чи конституційні права обвинувачених були звужені чи обмежені встановленим порушенням вимог КПК України.
Всі ці обставини залишились без належної оцінки апеляційного суду, тому прокурор вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Представник потерпілої ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 у своїй касаційній скарзі просить скасувати зазначені вище вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог також посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2022 року (справа № 756/10060/17) і вважає, що у вироку суду першої інстанції відсутні висновки щодо того, яким чином встановлені судом процесуальні порушення в ході досудового розслідування вплинули на конвенційні або конституційні права людини, чи було їх порушено і в чому полягають такі порушення.
Також представник вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки апеляційний суд не надав відповіді на всі доводи його апеляційної скарги, не дослідив повторно докази, а зосередився виключно на висновках суду першої інстанції.
Крім цього, прокурор подав доповнення до касаційної скарги, у яких посилається на безпідставність висновків суду про відсутність процесуального документа про передачу кримінального провадження до іншого органу і долучає копію постанови прокурора від 23 жовтня 2015 року про визначення підслідності.
Захисники в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_8 подали заперечення на касаційні скарги прокурора та представника потерпілого, в яких просили залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Також захисники подали заперечення на доповнення до касаційної скарги прокурора, у яких заперечують проти дослідження долученої прокурором до поданих доповнень до касаційної скарги постанови про визначення підслідності від 23 жовтня 2015 року і просять залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу прокуратури і частково підтримала касаційну скаргу представника потерпілої.
Представник потерпілої підтримав свою касаційну скаргу і частково підтримав касаційну скаргу прокурора.
Потерпіла підтримала обидві касаційні скарги.
Захисники та виправдані заперечували проти задоволення касаційних скарг прокурора і представника потерпілої, просили їх відхилити.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
За правилами статей 432, 403 КПК України, внесення до касаційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на касаційне оскарження не допускається. Доповнення до касаційної скарги прокурора надійшли до суду 14 листопада 2023 року, тобто за межами строку на касаційне оскарження. Враховуючи викладене, Верховний Суд не бере до уваги зміст доповнень до касаційної скарги прокурора в тій частині, яка розширює зміст доводів первинної касаційної скарги.
При цьому суд бере до уваги долучений до цих доповнень додаток, а саме копію постанови прокурора про визначення підслідності від 23 жовтня 2015 року, адже він доданий у тому числі на підтвердження окремих доводів первинної касаційної скарги прокурора.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.