ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 333/33/22
Провадження № 51 - 5309 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021082040001023 від 20 серпня 2021 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 4 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 березня 2023 року та вирок Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 березня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 01 год. 15 хв. 20 серпня 2021 року.
Задоволено цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 89 005,70 грн, моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн. та процесуальні витрати у розмірі 1 500 грн.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз у розмірі 20 454, 11 гривень.
Скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2021 року, та вирішено долю речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
19 серпня 2021 року приблизно о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні коридору шостого поверху будинку АДРЕСА_2 поруч із вхідними дверима до квартири № 27 зазначеного будинку, з мотивів раптово виниклих під час словесного конфлікту неприязних відносин до ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажаючи їх настання, дістав із внутрішньої кишені куртки кухонний ніж, який заздалегідь взяв зі свого місця мешкання, та наніс ним не менше трьох ударів у переднюю та ліву бічну поверхню грудної клітини ОСОБА_9, унаслідок чого спричинив останньому одиночне проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів з подальшою масивною крововтратою, яке згідно висновку експерта № 4460 від 20.08.2021 є небезпечним для життя в момент спричинення та кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, яке знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті, унаслідок чого ОСОБА_9 помер на місці події.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб, ОСОБА_6, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажаючи їх настання, свідомо бажаючи не лише вбити ОСОБА_10, а також бажаючи, щоб вона відчула додаткові страждання, які не є необхідними для настання її смерті, незаконно проник до квартири АДРЕСА_4, де на кухні вищевказаної квартири наздогнав ОСОБА_10 та, тримаючи кухонний ніж у правій руці, діючи з особливою жорстокістю, що виразилась у нанесенні великої кількості тілесних ушкоджень, заподіяв ОСОБА_10 не менше 17 ударів в область правого та лівого передпліччя, грудної клітини та черевної порожнини, тим самим завдав ОСОБА_10 фізичні страждання, після чого наніс множинні проникаючі колото-різані поранення тулубу, які згідно висновку експерта № 4461 від 20.08.2021 є небезпечними для життя і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_10, яка померла на місці події.
Після вбивства ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ОСОБА_6 зник з місця вчинення злочину.
Вироком Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2023 року задоволено апеляційну скаргу прокурора, скасовано вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання та призначено йому за ст. 115 ч. 2 п. п. 1, 4 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 вказано обчислювати з 20 серпня 2021 року.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вироки судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі висунутого ОСОБА_6 обвинувачення за ст. 115 ч. 2 п. п. 1, 4 КК України, сформульованого в обвинувальному акті від 10 січня 2022 року, та в порушення вимог ст. 337 КПК України змінив його обсяг у вироку, що порушило право ОСОБА_6 на захист і перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зокрема, захисник зазначає, що встановлений вироком суду факт наявності у ОСОБА_6 єдиного умислу, мотиву та мети на вбивство двох осіб, відображений твердженням: "з мотивів раптово виниклих, під час словесного конфлікту, неприязних відносин до ОСОБА_9 та ОСОБА_10", в обвинувальному акті у провину ОСОБА_6 з таким формулюванням не ставився та не був таким чином зазначений при викладенні стороною обвинувачення фактичних обставин кримінального правопорушення. Зазначає, що в обвинувальному акті відсутні будь-які відомості про можливий конфлікт ОСОБА_6 з ОСОБА_10, про її участь в конфлікті, що виник між ОСОБА_6 і ОСОБА_9, і про її місце перебування під час конфлікту поруч з ОСОБА_9 та ОСОБА_6, внаслідок якого ОСОБА_6 вбив ОСОБА_9 . Вважає, що суд першої інстанції, додавши у вироку після слів "..з мотивів раптово виниклих, під час словесного конфлікту, неприязних відносин до ОСОБА_9" слова "..та ОСОБА_10" штучно навів мотив вбивства ОСОБА_9 та ОСОБА_10, чим порушив право ОСОБА_6 на захист, і це вплинуло на кваліфікацію його дій. При цьому захисник вважає, що ні у обвинувальному акті, ні у вироках судів першої та апеляційної інстанції не відображено та не розкрито наявності у ОСОБА_6 єдності умислу, мотивів та мети на вбивство двох осіб, як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України, що виключає кваліфікацію його дій за цим обвинуваченням.
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, а також касаційного кримінального суду, захисник вважає, що за таких обставин було порушено право ОСОБА_6 бути поінформованим про характер і причини обвинувачення, внаслідок чого він не отримав можливості підготуватися до захисту, що відповідно до ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Вказує на те, що ні під час досудового розслідування, ні під час розгляду справи судами обох інстанцій, не були встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, оскільки належним чином не проаналізовано поведінку ОСОБА_6 в день події та його психологічну характеристику. Захисник вважає, що з огляду на фактичні обставини справи та надані в ході досудового розслідування показання свідків, орган досудового розслідування був зобов`язаний призначити проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, в тому числі для виключення стану афекту у ОСОБА_6, а суд незаконно та необґрунтовано відмовив у задоволенні такого клопотання захисника.
Захисник також вважає, що призначене ОСОБА_6 апеляційним судом покарання у виді довічного позбавлення волі є незаконним і таким, що не відповідає особі засудженого внаслідок суворості. Вказує на те, що ОСОБА_6 характеризується виключно позитивно за місцем мешкання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав себе винним в скоєнні інкримінованого йому злочину, щиро розкаявся, з моменту затримання надавав слідству правдиві та об`єктивні показання, які викривають його, чим сприяв розкриттю вчиненого злочину, а тому призначене йому судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років є достатнім для його виправлення.
В запереченнях на касаційну скаргу прокурор, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_11 вказує на безпідставність доводів захисника та просить залишити її без задоволення.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу, вважали її обґрунтованою та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вбивство, передбачене ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України, характеризується єдиним наміром щодо вбивства двох (або більше) потерпілих, змістом якого охоплюється умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті декільком фізичним особам. Смерть двох або більше осіб утворює собою зміст мисленого уявлення винної особи про результат своїх дій, що є метою вчинення цього злочину як обов`язкової ознаки його суб`єктивної сторони.
Єдність умислу щодо таких дій є характерною відмінною ознакою цього виду вбивства. При цьому єдиним умислом є той, який виник до заподіяння смерті (до її настання) першій особі і охоплює своїм змістом намір (прагнення) заподіяти смерть двом або більше особам.
Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, серед іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого кримінального правопорушення, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель кримінального правопорушення, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення є головним, оскільки правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
З огляду на це обставини, які відповідно до частини першої статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають бути викладеними чітко і конкретно, та наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту (справа "Маттоціа проти Італії").
Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Частиною другої цієї статті передбачено, що під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021082040001023 щодо ОСОБА_6 за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 4 КК України від 10 січня 2022 року надійшов до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
02 червня 2022 року в судовому засіданні Комунарського районного суду м. Запоріжжя було оголошено зазначений обвинувальний акт, в якому зокрема орган досудового розслідування встановив, що ОСОБА_6 19 серпня 2021 року, приблизно о 21 годині 15 хвилин, знаходячись у приміщенні коридору шостого поверху будинку АДРЕСА_2 поруч із вхідними дверима до квартири № 27, під час словесного конфлікту, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті двох осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажаючи їх настання, за обставин детально наведених в цьому обвинувальному акті, скоїв вбивство ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були особами похилого віку, а ОСОБА_10 також із особливою жорстокістю.
Після оголошення вказаного обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні за участю захисника ОСОБА_7 повідомив суду, що висунуте обвинувачення йому зрозуміле, вину він визнає в повному обсязі та буде давати показання щодо цього обвинувачення.
Будь-яких заяв чи клопотань щодо невідповідності вказаного обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України учасники судового провадження не подавали та судом такі обставини встановлено не було.
В цьому ж судовому засіданні було визначено порядок дослідження доказів, який передбачав першочерговий допит потерпілої та дослідження письмових доказів, після чого було вирішено допитати обвинуваченого ОСОБА_6
07 листопада 2022 року в судовому засіданні Комунарського районного суду м. Запоріжжя було здійснено допит обвинуваченого ОСОБА_6 щодо обставин висунутого йому обвинувачення, де він свою вину визнав у повному обсязі та пояснив, що за обставин, викладених в обвинувальному акті, у нього з ОСОБА_9 виник словесний конфлікт через вислови останнього щодо відносин з донькою ОСОБА_9 . Ці вислови підтримала ОСОБА_10, яка в той час знаходилась поруч, у зв`язку із чим у ОСОБА_6 раптово виникли особисті неприязні відносини до ОСОБА_9 та ОСОБА_10, на ґрунті яких ним вчинено цей злочин.
В судовому засіданні від 24 листопада 2022 року на уточнююче запитання захисника ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_6 погодився із тим, що він скоїв вбивство ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин.
За вищезазначених обставин, саме після допиту обвинуваченого ОСОБА_6 та наданих ним уточнень щодо єдності виниклого у нього умислу, мотиву і мети вбивства двох осіб, в тому числі і ОСОБА_10, прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, в судовому засіданні 24 листопада 2022 року повідомив, що бажає відповідно до вимог ст. 338 КПК України змінити обвинувачення. Для надання можливості прокурору підготувати і подати зміни до обвинувачення в судовому засіданні Комунарського районного суду м. Запоріжжя було оголошено перерву.
16 грудня 2022 року в судовому засіданні Комунарського районного суду м. Запоріжжя прокурор ОСОБА_12 в порядку ст. 338 КПК України подав змінений обвинувальний акт, затверджений 15 грудня 2022 року керівником Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області, в якому вказано, що із врахуванням вищезазначених показів ОСОБА_6 є необхідність викласти обвинувачення в іншій редакції, зазначивши, окрім іншого, зокрема те, що ОСОБА_6 діяв з мотивів раптово виниклих під час словесного конфлікту неприязних відносин до ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 і мав умисел на умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб.
В цьому ж судовому засіданні ОСОБА_6 за участю його захисника ОСОБА_7 було повідомлено про зміну обвинувачення, оголошено йому змінений обвинувальний акт, роз`яснено йому суть нового зміненого обвинувачення, яке йому було зрозумілим, та стороні захисту було надано час для підготовки до захисту від зазначеного в акті обвинувачення, для чого в судовому засіданні оголошено перерву.