ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 756/12509/21
провадження № 61-17418св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2,відповідач - ОСОБА_3,треті особи: Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація, виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Попіка Ірина Анатоліївна, на постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1, діючи у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3, у якому просила суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір`ю, до досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку.
Позов обґрунтовано тим, що 07 вересня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, у якому народилася дочка ОСОБА_2 .
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 червня 2021 року
у справі № 756/4131/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, проте між сторонами не досягнуто згоди щодо визначення місця проживання дитини.
Посилаючись на те, що визначення місця проживання дитини разом із матір`ю відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки саме мати опікується дочкою, займається її вихованням, має можливість забезпечити гармонійний та всебічний розвиток, а відповідач участі у вихованні дитини не бере, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, до життя дитини інтересу практично не проявляє, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року позов задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір`ю ОСОБА_1 до досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при вирішенні категорії спорів, що стосуються дітей, суд має враховувати найкращі інтереси дитини. Та обставина, що Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація та виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області не змогли надати відповідний висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини, не повинна впливати на інтереси дитини з урахуванням досліджених у сукупності наявних у матеріалах справи доказів.
При цьому суд урахував думку малолітньої ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, яка під час опитування в режимі відеоконференції підтвердила, що бажає проживати із матір`ю.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, відмовлено.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що у матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання. З урахуванням відсутності будь-яких відомостей щодо місця знаходження позивача та дитини не має можливості виправити недолік суду першої інстанції та витребувати висновок органу опіки та піклування, щоб встановити умови проживання дитини.
При цьому апеляційний суд урахував думку відповідача (батька дитини), який підтвердив свою обізнаність щодо проживання дитини разом із матір`ю за кордоном та вважав, що проживання його дитини за межами війни є безпечним для неї, проте оскільки ОСОБА_1 не надала доказів, які свідчили про те, де проживає на момент розгляду справи дитина, якими є умови її проживання, де вона навчається, за які кошти здійснюється її утримання, відсутні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Попіка І. А., на постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1, посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі
№ 760/31518/21, від 14 лютого 2023 року у справі № 208/4682/20,
від 12 жовтня 2022 року у справі № 559/1215/19, від 30 листопада 2022 року
у справі № 523/11247/19, від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15,
від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17 та інших.
Так, у справі № 760/31518/21 Верховний Суд вказав про те, що з огляду на введення в Україні воєнного стану, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя. У наведеній справі суд відхилив доводи щодо необхідності дослідження умов проживання дитини у Франції, куди разом із матір`ю виїхав хлопчик під час війни. З огляду на зазначену правову позицію Верховного Суду висновок суду апеляційної інстанції про необхідність встановлення умов проживання дитини в Німеччині, куди позивач вивезла дочку у зв`язку з війною, є помилковим.
У постанові від 14 лютого 2023 року у справі № 208/4682/20 Верховний Суд зробив висновок про те, що неподання органом опіки та піклування висновку хоча і є порушенням вимог статті 19 СК України, проте не може бути достатньою підставою для скасування законного судового рішення. У цій справі позивач вчиняла активні та необхідні дії задля отримання відповідного висновку, орган опіки та піклування (на момент розгляду справи) встановив, що мати створила належні умови для дитини, а тому формальна відсутність висновку вказаного органу про визначення місця проживання дитини
не може бути безумовною підставою для відмови в задоволенні позову.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі
№ 559/1215/19, від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15 вказано про те, що висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору виконує допоміжну функцію та оцінюється разом із іншими доказами. Таким чином, сама по собі відсутність висновку органу опіки та піклування як одного із доказів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, особливо враховуючи той факт, що у спорах, які стосуються долі дитини, не допустимо вдаватися до надмірного формалізму.
Апеляційний суд формально підійшов до вирішення спору, не дослідив докази, зокрема висновок психологічного обстеження малолітньої ОСОБА_2 від 23 листопада 2021 року № 109, у якому вказано про негативне ставлення та образу дитини стосовно батька, прив`язаність до матері, а також не враховано думку та бажання дитини проживати з матірʼю.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на відсутність висновку Верховного Суду у площині вирішення питання невиконання органом опіки та піклування свого обов`язку з надання висновку.
У січні 2024 року через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача із висновками суду апеляційної інстанції. Матеріали справи не містять відомостей про умови проживання дитини, а її думка та бажання проживати з матірʼю не може бути врахована як абсолютна, оскільки може бути спотвореною та навіяною у зв`язку
з тривалим проживанням разом із матірʼю.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У січні 2024 року справу № 756/12509/21 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 вересня 2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва
від 09 червня 2021 року у справі № 756/4131/21 (а. с. 22, 23, т. 1).
Під час шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 21, т. 1).
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою:
АДРЕСА_1 (а. с. 18, 24, т. 1).
Указана квартира належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору дарування квартири, посвідченого 03 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О. Г., а також витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
від 03 вересня 2021 року № 273109521 (а. с. 237-239, т. 1).
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року у справі № 756/13511/21 стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 вересня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття (а. с. 193-196, т. 1).
З декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладеної 08 листопада 2018 року, вбачається, що за ОСОБА_2 закріплено педіатра КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Оболонського району міста Києва, довіреною особою та законним представником дитини зазначено ОСОБА_1 (а. с. 25, т. 1).
Відповідно до характеристики психолога ДНЗ № 49 від 30 червня 2021 року ОСОБА_4 відвідувала ДНЗ № 49 із 2015 року до 2018 року, проявила себе як добра, життєрадісна дитина, має фізичний розвиток відповідно віку, проявляє інтерес до навчальних занять, вміє концентрувати увагу, проявляє себе ініціатором в ігровій діяльності, адекватно реагує на похвалу і критику, вміє ділитися, розуміє що таке "погано", намагається допомагати однокласникам, любить тварин. З 2018 року до 2021 року мати дитини декілька разів зверталася за консультацією щодо особливостей розвитку та навчання ОСОБА_5 . Дитина більше прив`язана до матері, яка проводить із дочкою весь вільний час, має з нею тісний емоційний зв`язок, батько ОСОБА_3 у силу своєї трудової зайнятості приділяє вихованню дитини мало часу. Сім`я матеріально забезпечена, дитина має все необхідне (а. с. 28, 29, т. 1).
У характеристиці учениці 3-а класу Бобріцької Марти, виданій СШ № 210, зазначено, що за 2020-2021 роки дитина показала високий рівень засвоєння навчальної програми, дуже старанна, відповідальна, намагається бути прикладом для інших та виконувати всі вимоги вчителів. Дуже емоційна, принципова, бере участь у класних та шкільних заходах, завжди знаходить спільну мову з однокласниками. Дуже багато уваги вихованню доньки приділяє мама. Дівчинка доглянута, охайна, завжди виконує домашнє завдання, має все необхідне для навчання. Мати постійно займається розвитком дитини поза школою, є активним членом батьківської шкільної громади (а. с. 27, т. 1).
З характеристики ОСОБА_2, 2012 року народження, виданої 27 травня 2021 року головним тренером КБТ "Київська Русь", убачається, що дитина тренується в клубі спортивно-бального танцю "Київська Русь" з вересня
2018 року, зарекомендувала себе як найстаранніша та дуже здібна учениця, танцює в парі та займає призові місця на конкурсах та фестивалях, бере участь у тренувальному таборі. Вказано про підтримку та супроводження матері дитини ОСОБА_1, яка дуже плідно займається вихованням доньки та супроводжує її у різноманітних заходах клубу, що сприяє розвиненню таланту та здібностей ОСОБА_5 (а. с. 26, т. 1).
З наданих товарних чеків установлено, що позивач сплачувала внески за навчання та індивідуальні заняття дочки у клубі спортивно-бального танцю "Київська Русь", а також купувала відповідний одяг (а. с. 51-53, т. 1).
Згідно з висновком психологічного обстеження від 23 листопада 2021 року
№ 109 Міського центру дитини Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради за результатом проведеного психологічного обстеження з`ясовано, що ОСОБА_2 має надійну форму прив`язаності до матері, спостерігаються довірливі, позитивні взаємовідносини між дівчинкою та матір`ю, у дитини спостерігається негативне ставлення та образа стосовно батька через відсутність регулярного позитивного спілкування батька
з дівчинкою та конфлікти, сварки між батьками, а також ситуацій непорозуміння між батьком та дівчинкою, які викликали образу на батька,
у дитини наявна незадоволена потреба у спокої, підтримці та розумінні переживань з боку батька, діагностовано емоційну прив`язаність до дідуся та бабусі (по лінії матері), важливу роль у житті дитини відіграють взаємовідносини з однолітками та друзями (а. с. 67-73, т. 1).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зазначена фізичною особою-підприємцем, види діяльності: індивідуальна мистецька діяльність, оброблення даних, розміщення інформації, вебпортали, надання інших послуг, надання в оренду та експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна, спеціалізована діяльність із дизайну (а. с. 30, т. 1), діяльність якої припинено 18 серпня 2022 року за її рішенням.
Відповідно до довідки МВС № 2468531 ОСОБА_1 станом на 07 червня 2021 року не знятої чи не погашеної судимості не має (а. с. 31, т. 1).
Згідно з довідкою КНП "Київський міський психоневрологічний диспансер
№ 3" та КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" від 26 травня 2021 року психічних розладів не має, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (а. с. 32, 33, т. 1).
З побутової характеристики ОСОБА_1, наданої 27 травня 2021 року КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" (ОД № 501), убачається, що скарг та нарікань від сусідів та мешканців житлового будинку на позивача не надходило (а. с. 34, т. 1).
Згідно з довідкою травмпункту КМКЛ № 8 м. Києва від 25 червня 2021 року
№ 10 у ОСОБА_1 виявлено забійну підшкірну гематому с/з правого плеча, забій, здавлення шиї (а. с. 36, т. 1).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 червня 2021 року внесено відомості щодо кримінального провадження
№ 12021105050002246 за заявою ОСОБА_1 про те, що 25 червня
2021 року за адресою спільного проживання її чоловік ОСОБА_3 наніс їй тілесні ушкодження та завдав фізичного болю (а. с. 35, т. 1).
З довідки ДО СДОП ВП Оболонського УП ГУ НП в м. Києві капітана поліції Вітюка В. В. від 06 жовтня 2021 року убачається, що за заявою
ОСОБА_1 заведено ЖЄО № 51368 від 27 вересня 2021 року з приводу того, що 21 вересня 2021 року її чоловік ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство, в ході якого кидався та ображав (а. с. 57, т. 1).
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_3 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
(а. с. 85-88, т. 1).
Судами також установлено, що з січня 2022 року ОСОБА_1 разом із малолітньою ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12 жовтня 2009 року будинок за адресою: АДРЕСА_2, належить батьку позивача ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 26 серпня 2009 року (а. с. 126, 127, т. 1).
З акта обстеження житлово-побутових умов проживання вказаного будинку, складеного 08 лютого 2022 року службою у справах дітей виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області встановлено, що у будинку мешкають батьки позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а позивач із дочкою мешкають із 25 січня 2022 року. Санітарний стан приміщення добрий, будинок газифікований, є вітальня, дві спальні, ванна кімната, коридор, кухня. У дитини є своя окрема кімната, чиста, охайна, умебльована, наявне ліжко, письмовий стіл, шафа для одягу, поличка для підручників, комп`ютерна техніка, дитина забезпечена всім необхідним згідно з віком. Матір`ю створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дочки (а. с.123-124, т. 1).
Згідно з відповіддю виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області до лютого 2022 року позивач з донькою проживали за адресою: АДРЕСА_2, у хороших умовах, мали окрему кімнату, місце для приготування уроків та відпочинку, після чого
у лютому 2022 року виїхали за кордон і на території громади не проживають (а. с. 173, 209, т. 1).
Згідно з довідкою з місця роботи від 21 вересня 2022 року позивач працює
у перукарні Малу у м. Мюнхен, Німеччина, з 07 квітня 2022 року перукарем на неповний робочий день, випробувальний термін закінчився в липні 2022 року, трудовий договір вважається безстроковим, група заробітної плати 2
і становить 10,45 євро брутто за годину (а. с. 199, т. 1).
Згідно з виписками за контрактом за період із 01 січня 2021 року
до 12 жовтня 2021 року ОСОБА_3 працює у ДАХК "Артем" та отримує заробітну плату в середньому від 11 000,00 до 22 000,00 грн (а. с. 240-249,
т. 1).
З відповіді виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 01 березня 2023 року установлено, що з 21 січня 2022 року до лютого 2022 року ОСОБА_1 разом із малолітньою ОСОБА_2 проживали за адресою:
АДРЕСА_2 . У лютому 2022 року мати з дитиною виїхали за кордон, а тому надати висновок та розглянути на комісії з питань захисту прав дитини щодо розв`язання спору немає можливості (а. с. 219, т. 1).
Листом Оболонської РДА у м. Києві від 03 березня 2023 року повідомлено, що висновок про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_2 органом опіки та піклування не затверджувався та не направлявся до суду
(а. с. 217-218, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши доводи касаційної скарги з підстав та у межах касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованихКонституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Предметом спору у справі, що переглядається Верховним Судом, є визначення місця проживання дитини до досягнення нею чотирнадцятирічного віку.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (стаття 7 Сімейного кодексу України, далі - СК України).
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного