ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 750/3630/22
провадження № 61-4998св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2022 року в складі судді Карапути Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив: встановити факт його спільного проживання з відповідачем однією сімʼєю без реєстрації шлюбу у період з 2004 року по березень 2022 року; визнати квартиру АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю сторін; визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири.
На обґрунтування позову зазначав, що з 2000 року по березень 2022 року він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2, вони вели спільний побут, мали спільний бюджет і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3, проте відповідач з метою отримання статусу одинокої матері в графі "батько" зазначила своє прізвище та використала його ім`я та по батькові.
У 2008 році вони з відповідачем вирішили придбати квартиру АДРЕСА_2, вартістю 50 000 доларів США та дійшли домовленості з продавцем ОСОБА_4, що оплата вартості квартири буде здійснюватися двома частинами.
Він отримав у ПАТ КБ "Надра" кредит у розмірі 20 000 доларів США з метою придбання вказаної квартири та особисто передав ці кошти ОСОБА_4 .
З 2008 року вони з ОСОБА_2 почали проживати в придбаній квартирі, де він проводив ремонтні роботи, облаштовував подвір`я. В 2021 році за домовленістю з продавцем вартість квартири була зменшена до 32 000 доларів США та з метою виплати залишкової суми вартості квартири у розмірі 16 000 доларів США він позичив кошти у своєї сестри ОСОБА_5 .
У березні 2021 року він особисто передав кошти в сумі 16 000 доларів США ОСОБА_4 та вони здійснили оформлення договору купівлі-продажу квартири на відповідача, а в березні 2022 року між сторонами виник конфлікт, внаслідок чого стосунки припинилися.
Короткий зміст судових рішень в справі
РішеннямДеснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, позов задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в період з 2005 року по березень 2022 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 62, 2 кв. м, житловою площею 47, 7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2308362374101, яка набута у період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з доведеності факту спільного проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2005 року по березень 2022 року, введення ними спільного бюджету, придбання майна в інтересах сім`ї.
Оскільки спірна квартира була придбана під час проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу, є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тому наявні підстави для визнання права власності на частину вказаної квартири за позивачем.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вона визнає наявність між сторонами певних відносин, однак заперечує перебування з позивачем у фактичних шлюбних відносинах. Визнання ОСОБА_1 батьківства щодо дочки ОСОБА_3 не свідчить про наявність між сторонами стосунків, притаманних подружжю.
Суди не дослідили питання безперервності стосунків сторін у період з 2005 по 2022 рік. Спільні фотографії не є належними та допустимими доказами спільного проживання сторін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду м. Чернігова.
10 липня 2023 року справа № 750/3630/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.