ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 415/160/17
провадження № 61-9034св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Хворост Дарія Михайлівна, на рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року у складі судді Миронець О. К. та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"
Ларченко І. М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 26 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Форум"), правонаступником якого
є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум", банк), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0238/07/06-Z, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 49 500,00 дол. США.
За умовами кредитного договору позичальник прийняла на себе зобов`язання повернути банку отриманий кредит не пізніше 25 жовтня 2017 року; за користування кредитними коштами сплачувати проценти у розмірі 13,0 % річних; за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів сплатити пеню у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу; за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених пунктом 3.3 (крім пункту 3.3.2) кредитного договору, сплатити штраф у розмірі 5 000,00 грн.
18 грудня 2008 року, 15 грудня 2009 року, 05 листопада 2010 року до кредитного договору було укладено додаткові договори, відповідно до умов яких змінено банківські реквізити для погашення заборгованості, порядок повернення кредиту та реструктуризованих процентів, а також змінено процентну ставку за користування кредитними коштами до 10,0 % річних із 05 листопада 2010 року.
Банк повністю виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти у розмірі 49 500,00 дол. США, проте боржник зобов`язання за договором не виконувала.
У зв`язку із систематичним порушенням відповідачем умов кредитного договору позивач просив суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 33 642,28 дол. США, яка складається із: простроченої заборгованості за повернення кредитних коштів - 17 427,94 дол. США, поточної заборгованості за повернення кредитних коштів - 6 838,13 дол. США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 9 332,40 дол. США, поточної суми заборгованості за нарахованими процентами - 43,81 дол. США; пені у розмірі 144 772,68 грн,
а також судовий збір у розмірі 15 356,41 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Заочним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 25 вересня 2017 року позов ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" суму заборгованості за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року № 0238/07/06-Z у розмірі 33 642,28 дол. США та пеню у розмірі 144 772,68 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" судовий збір у розмірі 15 356,41 грн.
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2019 року заочне рішення Лисичанського міського суду від 25 вересня 2017 року скасовано.
Цивільну справу за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Київського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року провадження у справі № 415/160/17 за позовом ПАТ "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І. М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року скасовано, справу № 415/160/17 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27 січня 2022 року залучено до участі у справі правонаступника прав та обов`язків ПАТ "Банк Форум" -ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" заборгованість за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року
№ 0238/07/06-Z у розмірі 33 642,28 дол. США та 15 356,41 грн судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач надав суду належні докази на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів. Оскільки відповідач належним чином не виконувала своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача кредитної заборгованості. З урахуванням того, що на момент розгляду справи ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" є правонаступником прав та обов`язків ПАТ "Банк Форум", сума заборгованості у розмірі 33 642,28 доларів США підлягає до стягнення на користь правонаступника.
Посилаючись на норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 144 772,68 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Хворост Д. М., задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року в частині розподілу судового збору змінено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 13 185,01 грн замість 15 356,41 грн.
В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів за цим договором та неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Наведений банком розрахунок заборгованості боржник не спростувала, альтернативний розрахунок не надала.
Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 144 772,68 грн учасниками справи не оскаржувалося та в апеляційному порядку не переглядалося.
Водночас суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції у частині розподілу судового збору, зазначив, що оскільки позовні вимоги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" задоволено частково, задоволені вимоги становлять 85,86 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13 185,01 грн замість 15 356,41 грн судового збору за подання позовної заяви.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Хворост Д. М., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині задоволених позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 1частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15-ц, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що у матеріалах справи відсутні первинні документи на підтвердження видачі банком ОСОБА_1 кредитних коштів та факту невиконання нею зобов`язань за кредитним договором. Розрахунок заборгованості, які врахували суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні рішень, не є первинним обліковим документом та не підтверджує наявність заборгованості.
У вересні 2023 року ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які спрямовані на переоцінку доказів у справі та спростовуються матеріалами справи. ОСОБА_1 укладала з позивачем додаткові договори до кредитного договору, на підставі яких змінювала умови кредитного договору, уклала договір іпотеки, відповідно до умов якого передала позивачеві в іпотеку базу відпочинку та частково виконувала умови кредитного договору щодо погашення заборгованості, що спростовує її твердження про відсутність доведеного факту наявності між сторонами договірних правовідносин.
Відповідач не надала належних доказів на підтвердження відсутності у неї заборгованості за кредитним договором, повернення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
У серпні 2023 року справа № 415/160/17 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 жовтня 2007 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0238/07/06-Z.
Відповідно до пунктів 1.1-1.3 договору банк надає позичальнику кредит у сумі 49 500,00 дол. США для ремонту нерухомості. Кредитні кошти надаються строком до 25 жовтня 2017 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 13 % річних.
Позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту (з листопада 2007 року) у сумі не менше 413,00 дол. США, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та не пізніше 25 жовтня 2017 року - у сумі не менше 353,00 дол. США.
Сплата процентів здійснюється згідно з пунктом 2.7 цього договору. Несплата процентів у терміни, встановлені пунктом 2.7 договору, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для дострокового звернення банком стягнення на заставлене майно (пункт 2.5 договору).
Згідно з пунктом 2.7 договору проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.
Відповідно до пункту 3.2.2 договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором, який є забезпеченням виконання зобов`язань.
Згідно з пунктами 4.1, 4.4 договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості. За кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених пунктом 3.3 (крім пункту 3.3.2) цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25 % від суми використаних не за призначенням кредитних коштів.
Відповідно до заяви про видачу готівки від 29 жовтня 2007 року № 1429239 ОСОБА_1 отримала 49 500,00 дол. США, що в еквіваленті становить 249 975,00 грн.
Згідно з копією додаткової угоди від 18 грудня 2008 року № 1 до кредитного договору від 26 жовтня 2007 року № 0238/07/06-Z, підписаного банком та позичальником, у зв`язку зі змінами кредитування внесено зміни та доповнення до основного договору.
Відповідно до внесених змін пункт 2.3 кредитного договору викладено у такій редакції: "Позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, а саме: грудень 2008 року - 417 дол. США 00 центів, з січня 2009 року по квітень 2009 року включно - 206 дол. США 00 центів, з травня 2009 року по вересень 2017 року включно - 420 дол. США 00 центів, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та не пізніше 25 жовтня 2017 року - 474 дол. США 00 центів, на відкритий рахунок для погашення кредиту та процентів № 29096500000299".
Згідно з копією додаткового договору від 15 грудня 2009 року № 2 до кредитного договору від 26 жовтня 2007 року № 0238/07/06-Z, підписаного банком та позичальником, у зв`язку зі змінами кредитування внесено зміни
і доповнення до основного договору.
Відповідно до внесених змін пункт 1.3 кредитного договору викладено у такій редакції: "За користування кредитними коштами з 15 грудня 2009 року встановлюється плата в розмірі 10 % річних, а з 01 грудня 2011 року - 13 % річних". Пункт 2.3 кредитного договору викладено у новій редакції, відповідно до якої залишок заборгованості за кредитом станом на 15 грудня 2009 року становить 40 794,00 дол США.
Згідно з копією додаткового договору від 05 листопада 2010 року № 3 до кредитного договору від 26 жовтня 2007 року № 0238/07/06-Z, підписаного банком та позичальником, пункти 1.1, 1.3, 2.3, 2.7 кредитного договору викладено у новій редакції.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 06 грудня 2016 року сума заборгованості за кредитним договором складається із: простроченої заборгованості з повернення кредитних коштів - 17 427,94 дол. США, що в еквіваленті становить 455 348,12 грн; поточної заборгованості з повернення кредитних коштів - 6 838,13 дол. США, що в еквіваленті становить 178 663,09 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 9 332,40 дол. США, що в еквіваленті становить 243 832,08 грн; поточної суми заборгованості за нарахованими процентами - 43,81 дол. США, що в еквіваленті становить 1 144,64 грн; загальної суми заборгованості без штрафних санкцій - 33 642,28 дол. США, що в еквіваленті становить 878 987,93 грн; суми пені з розрахунку 0,2 % в день за простроченим кредитом та процентами - 5 541,01 дол. США, що в еквівалені становить 144 772,68 грн.
29 жовтня 2007 року між АКБ "Форум" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (іпотекодавці) укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу Луганської області Сайченко Е. М. та зареєстрований у реєстрі за № 2446, на забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року № 0238/07/06-Z та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.
Предметом іпотеки є нерухоме майно - база відпочинку, загальною площею 278,40 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві приватної спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу.
24 грудня 2009 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладений договір про внесення змін до іпотечного договору від 29 жовтня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу Луганської області Сайченко Е. М. та зареєстрований
у реєстрі за № 2623. Зокрема у пункті 1 вказаного договору зазначено, що станом на 15 грудня 2009 року залишок заборгованості за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року № 0238/07/06-Z становить 40 794,00 дол. США.
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 28 березня 2019 року № 0002/19/6 ПАТ "Банк Форум" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (далі - ТОВ "ФК "Веста") права вимоги щодо кредитного договору від 26 жовтня 2007 року
№ 0238/07/06-Z.
З протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Веста" від 06 серпня
2019 року № 06/08-2019 вбачається, що ТОВ "ФК "Веста" змінило назву на ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши доводи касаційної скарги з підстав та у межах касаційного оскарження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишенню без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.