ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 565/482/23
провадження № 61-12658св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 липня 2023 року в складі колегії суддів Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.
У червні 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій, з урахуванням уточненої заяви, просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони користуватися ОСОБА_2 та будь-яким третім особам транспортним засобом, марки BMW X3, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
В обґрунтування заяви посилався на те, що після звернення до суду з позовом на спірному транспортному засобі виявлено механічні пошкодження, які в подальшому можуть призвести до його знищення. Крім того, зазначеним автомобілем користуються треті особи, що також може утруднити виконання рішення суду у разі визнання за позивачем права власності на цей автомобіль.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 червня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони користуватися ОСОБА_2 та будь-яким третім особам транспортним засобом, марки BMW X3, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 червня 2023 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 536,80 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заборона експлуатації та керування транспортним засобом є надмірним тягарем для відповідача як власника цього транспортного засобу, який обмежує її право користування своєю власністю для задоволення своїх потреб, і який не може вплинути на виконання судового рішення в майбутньому. Зважаючи на це, такий вид забезпечення позову, як накладення заборони на користування транспортним засобом не відповідає позовним вимогам, є безпідставним та таким, що не забезпечує позовні вимоги. Крім того, суд першої інстанції безпідставно наклав арешт на автомобіль без визначення його вартості та, відповідно, без дотримання принципу співмірності вжитих заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Таким чином, відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а такий вид забезпечення позову, як заборона користування транспортним засобом власнику та третім особам без визначення ціни позову до розгляду справи по суті порушує принцип співмірності виду забезпечення позову та позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, у зв`язку з чим заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 25 липня 2023 року, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
21 серпня 2023 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 липня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 13 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 липня 2023 року.
10 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення ОСОБА_1 посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 та Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18. Разом з тим, апеляційний суд належним чином не повідомив заявника про дату, час і місце судового засідання та розглянув справу за його відсутності, чим порушив положення статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 8, 14, 128 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не направляв заявнику копії апеляційної скарги, ухвали про відкриття апеляційного провадження, судову повістку. Заяв про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення із зазначенням відповідних засобів зв`язку позивач не подавав.
Крім того, заборона користування транспортним засобом не є надмірним тягарем для відповідача. Тимчасове обмеження у користуванні транспортним засобом не призводить до негативних наслідків. Апеляційний суд повністю не дослідив усіх обставин, зазначених позивачем у заяві про забезпечення позову.
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.
Одночасно подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони користуватися ОСОБА_2 та будь-яким третім особам транспортним засобом, марки BMW X3, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Отже, спірним майном є транспортний засіб, марки BMW X3, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, право власності на який зареєстровано на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, марки НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.