ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 712/8019/18
провадження № 61-9112св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: орган опіки та піклування Черкаської міської ради, орган опіки і піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Яцюком Максимом Васильовичем, на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2022 року у складі судді Романенко В. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Бородійчука В. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви ОСОБА_1 .
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Черкаської міської ради, про визначення місця проживання дітей з батьком.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 14 грудня 2012 року.
Із січня 2018 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, 06 липня 2018 року позивач подав до Соснівського районного суду міста Черкаси подано позовну заяву про розірвання шлюбу.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на момент подачі позову проживають разом із батьком у квартирі, в якій зареєстровано їхнє місце проживання, та яка належить позивачеві на праві спільної часткової власності.
Сторони не можуть дійти згоди щодо визначення місця проживання дітей.
У квартирі, в якій проживають діти, для них облаштовано дитячу кімнату, біля будинку розташований дитячий садок, який відвідує старша донька та відвідуватиме молодша донька.
Разом з тим, відповідачка, виїхавши до Чеської республіки, фактично покинула дітей на позивача, не має у власності житла з комфортними умовами для проживання, а також не має самостійного доходу.
ОСОБА_1 просив визначити місце проживання дітей разом із ним за місцем їхньої реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_2 .
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: орган опіки та піклування Черкаської міської ради, орган опіки і піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей з матір`ю.
Позов мотивований тим, що з 14 грудня 2012 року сторони перебували у шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 12 листопада 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Після розірвання шлюбу діти проживають разом із матір`ю ОСОБА_2 у місті Києві.
Між сторонами склались неприязні відносини. ОСОБА_1 намагається відібрати у ОСОБА_2 дітей шляхом примусу із застосуванням сили.
ОСОБА_1 не надає коштів, необхідних для утримання дітей, їх харчування, оздоровлення і лікування, належного фізичного та емоційного розвитку. Діти повністю перебувають на утриманні матері.
ОСОБА_2 стверджує, що вона працює на посаді керівника компанії "Контек" і має постійний дохід приблизно в розмірі 1 500,00 доларів щомісяця та 25 % бонусів від укладених договорів на встановлення обладнання.
Крім того, перебуваючи у Чехії в квітні, липні 2018 року, вона отримувала кошти за розробку та встановлення програмного забезпечення СRМ-систем. Факт отримання самостійних доходів підтверджується відповідними документами, копії яких та переклад на українську мову додані нею до позовної заяви.
ОСОБА_2 вважає, що вона як мати створює всі належні умови для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дітей, їхнього матеріального забезпечення.
З вересня 2018 року діти відвідують Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 293 Шевченківського району міста Києва, що підтверджується довідкою від 19 вересня 2018 року № 01-35. Її як мати дітей у дитсадку характеризують як спокійну, впевнену жінку, яка активно займається вихованням дітей.
ОСОБА_5 навчається на фортепіанному відділенні, що підтверджується довідкою Київської дитячої школи мистецтв ім. С. Турчака від 11 жовтня 2018 року № 128.
На думку ОСОБА_2, для дівчаток такого віку вкрай важлива постійна присутність матері, адже саме материнське виховання, її турбота і любов відіграє основнку роль у формуванні особистості дівчаток, формуванні їх свідомості і вихованні жіночності.
Крім того, актом обстеження умов проживання дитини, складеним Службою у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 29 листопада 2018 року, встановлено, що ОСОБА_2 добра і любляча мати, дівчатка доглянуті та веселі, вони отримують виховання в атмосфері любові і турботи. Для їх проживання і розвитку ОСОБА_2 створила всі належні умови за місцем їх фактичного проживання у місті Києві.
Сторони не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати діти.
ОСОБА_2 наголошувала на тому, що ОСОБА_1 є особою, схильною до агресії, він не виконує свої обов`язки по утриманню дітей.
ОСОБА_2 просила визначити місце проживання дітей разом із нею.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 18 грудня 2018 року позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із їхньою матір`ю ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
висновок органу опіки та піклування міста Черкаси від 30 жовтня 2018 року № 686 є необґрунтованим, оскільки зроблений без урахування житлово-побутових умов обох батьків, не заслухана думка дітей, матері та не визначено проживання з ким із батьків відповідатиме найкращим інтересам дітей, а тому цьому висновку надається оцінка у сукупності з іншими доказами у справі;
оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, прийнявши до уваги, що діти сторін наразі проживають із матір`ю в Ізраїлі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 створює всі належні умови для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дітей, їх матеріального забезпечення. Діти отримують виховання в атмосфері любові і турботи;
суд взяв до уваги вік та стать дітей, для яких важлива постійна присутність матері, оскільки саме материнське виховання, її турбота і любов відіграє головну роль у формуванні особистості дівчаток, формуванні їх свідомості та вихованні жіночності;
разом з тим, суд вважає, що визначення місця проживання дітей із батьком може призвести до негативних наслідків і непередбачуваних психологічних травм для дітей, оскільки з матір`ю вони проживають тривалий час. Визначення місця проживання дітей з батьком не буде відповідати їхнім інтересам щодо зростання у передбачуваній емоційно-стабільній атмосфері;
на підставі викладеного, надаючи оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні сукупності отриманих по справі доказів, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах найкращим інтересам дітей відповідатиме їх постійне проживання разом із матір`ю, за місцем проживання якої створено всі умови для гармонійного та всебічного розвитку дітей.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцюка М. В. задоволено частково.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
у висновку виконавчого комітету Черкаської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 686 орган опіки та піклування міста Черкаси вказав, що вважає за можливе проживання малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, із батьком ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 91-92). Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті зазначеного висновку органом опіки та піклування не було враховано позицію ОСОБА_2, не порівняно житлово-побутові умови проживання батьків, їх матеріальне забезпечення та виховні можливості, як передбачено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866. Крім того, такий висновок не має для суду заздалегідь встановленої сили та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами;
ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції помилково врахував думку допитаної в судовому засіданні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки заслуховування думки дитини проводилось без присутності психолога і за відсутності скаржника та його представника. Крім того, стверджує, що судом проігноровано думку молодшої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка не була допитана в цій справі. Разом з тим, такі доводи апеляційний суд помилково визнав необгрунтованими. Під час визначення місця проживання малолітньої дитини, зважаючи на вікову категорію дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини проживати з одним із батьків. Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання щодо місця проживання дитини, тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (див. постанову Верховного Суду від 30 січня 2023 року у справі № 710/1678/18 (провадження № 61-8345св22)). Суд першої інстанції врахував думку старшої доньки сторін виключно у сукупності з іншими зібраними доказами у справі. Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу свого віку - шість років не може бути допитана в судовому засіданні, що в цьому випадку є виправданим;
як з`ясовано у судовому засіданні, між дітьми та чоловіком ОСОБА_2 існують сталі відносини, які не будуть для дітей обтяжливими чи складними. Діти відвідують школу, а також інші гуртки, розвиваються духовно, інтелектуально, культурно, займаються танцями, музикою. Діти перебувають у стабільній та комфортній для них атмосфері. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно акцентував увагу на вік та стать дітей, зокрема на те, що для дівчаток такого віку особливо важлива постійна присутність матері, оскільки саме материнське виховання, її турбота і любов відіграє головну роль у формуванні особистості дівчаток, формуванні їх свідомості і вихованні жіночності. Такі висновки суду першої інстанції, з якими повністю погоджується апеляційний суд, ОСОБА_1 жодним чином не спростував і не навів переконливих доказів того, що визначення місця проживання дітей з ним відповідатиме якнайкращим інтересам малолітніх дітей. Сам по собі факт проживання доньок із батьком певний проміжок часу після розірвання шлюбних відносин не є безумовною підставою того, що таке проживання відповідає якнайкращим інтересам дітей;
суд першої інстанції правильно врахував тривалість проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із ОСОБА_2, сталість їх соціальних зв`язків із матір`ю, добросовісне виконання відповідачкою батьківських обов`язків, створення для дітей належних умов для проживання та розвитку, забезпечення їх усім необхідним, а також відсутність з боку матері негативного впливу на їх виховання і розвиток, у зв`язку із чим колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доцільність визначення місця проживання дітей разом з матір`ю ОСОБА_2, що за встановлених судом обставин найбільше відповідає інтересам дітей, що має першочергове значення при вирішенні зазначеного спору;
апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги про неправильно встановлені судом першої інстанції обставини справи. Зокрема, суд першої інстанції встановив, що між сторонами укладено договір про участь батька у вихованні дітей, який не припинив свою дію. Однак з матеріалів справи слідує, що рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 липня 2020 року договір про участь батька у вихованні дітей від 10 лютого 2019 року було розірвано. Це рішення набрало законної сили 18 серпня 2020 року. Враховуючи це, умови, визначені договором про участь батька у вихованні дітей, припинили свою дію та не мають ніякого правового значення для вирішення спору в цій справі. Крім того, місцевий суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що ОСОБА_1 на день розгляду не надано підтверджуючих документів про його місце роботи та отримувані доходи. Втім це твердження є хибним, оскільки 15 грудня 2022 року позивач подав до суду довідку про доходи, що підтверджується матеріалами справи (т. 4, а. с. 246). Проте невідповідність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин матеріалам справи і надання судом апеляційної інстанції таким доказам належної оцінки в сукупності з іншими наявними у справі доказами, на переконання колегії суддів, не спростовує правильних висновків місцевого суду про те, що у спірних правовідносинах найкращим інтересам дітей відповідатиме постійне проживання їх разом із матір`ю, за місцем проживання якої створено всі умови для гармонійного та всебічного розвитку дітей;
при розгляді справи суд першої інстанції взяв до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дітей до кожного з них та інші обставини, що мають істотне значення, у зв`язку із чим суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових передумов для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Аргументи учасників
У червні 2023 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд порушив пункт 5 статті 19 СК України щодо вимог за зустрічним позовом, оскільки матеріали справи не містять висновку органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання дітей з матір`ю, який у цій категорії справ є обов`язковим. Так само в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у відповідачки самостійного доходу, як це передбачено у пункті 2 статті 161 СК України. У порушення норм процесуального права суд першої інстанції прийняв і послався на докази, подані відповідачкою, на підтвердження переваг визначення місця проживання дітей з матір`ю. Разом з тим ці докази подані електронною поштою без накладення електронного цифрового підпису. Під час розгляду справи допитана була тільки одна дитина. Допит був проведений у режимі відеоконференції з порушенням - у присутності матері та за відсутності психолога. Суди послалися на пояснення дитини, які є недопустимим доказом. У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 357/17582/15-ц Верховний Суд наголосив на тому, що допит малолітніх чи неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків лише у разі, якщо вони не заінтересовані у справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2023 року залишено без руху, визначено строк для усунення недоліку.