ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 464/2944/22
провадження № 61-13092ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач),
суддів: Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргуАкціонерного товариства "Українська залізниця", яка підписана представником Редевич Оксаною Миколаївною, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 рокуу складі судді Дулебка Н. І., додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року у складі судді Дулебка Н.І. та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2023 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про визнання протиправним та скасування наказу в частині призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтував тим, що наказом № 389/ос від 01 квітня 2022 року з ним, як головним фахівцем відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця", призупинено трудовий договір. Копію наказу він не отримував, зміст наказу йому не був відомий, а про відповідні обставини та наявність наказу був повідомлений через додаток "Viber".
Вважає наказ незаконним й таким, що підлягає скасуванню. Незважаючи на введення та дію на території України правового режиму воєнного стану, АТ "Укрзалізниця", в тому числі і її регіональна філія "Львівська залізниця", будучи об`єктом критичної інфраструктури, свою діяльність не призупиняло та здійснює її і надалі протягом усього часу. За таких обставин, у роботодавця була і є можливість забезпечити позивача роботою, дійсних причин та підстав для призупинення дії трудового договору не було.
Основною умовою для призупинення дії трудового договору з працівником є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Вказані умови повинні існувати одночасно.
З дня призупинення дії трудового договору він не отримує заробітної плати, страховий стаж йому не зараховується. Безпідставне та необґрунтоване призупинення дії трудового договору порушує його права та законні інтереси, є вимушеним прогулом, оскільки працівник позбавлений можливості працювати з вини роботодавця.
У зв`язку з цим, просив:
визнати протиправним та скасувати наказ АТ "Укрзалізниця" №389/ос від 01 квітня 2022 року в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ;
стягнути з АТ "Укрзалізниця" на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року позов задоволено.
Наказ АТ "Укрзалізниця" №389/ос від 01квітня 2022 року в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 176 228,04 грн(сума визначена без відрахування податків та інших обов`язкових платежів).
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь держави судовий збір у розмірі 2754,68 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з матеріалів справи з`ясовано, що АТ "Укрзалізниця" своєї діяльності не припиняла, як станом на час початку збройної агресії російської федерації проти України, так і станом на час винесення оскаржуваного наказу установа працювала та продовжує працювати.
Матеріалами справи дійсно підтверджені обставини змін в організації виробництва і праці, організаційній структурі та скорочення штату працівників офісу з безпеки АТ "Укрзалізниця", призупинення роботи працівників апарату управління АТ "Укрзалізниця", пошкодження залізничної інфраструктури, втрати майна тощо.
Разом з тим, в ході розгляду справи стороною відповідача не було доведено наявності передбачених законом підстав для призупинення з позивачем дії трудового договору.
Відповідачем АТ "Укрзалізниця" не доведено, що на час видання оспорюваногонаказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - її виконувати.
З огляду на викладене, наказ АТ "Укрзалізниця" №389/ос від 01квітня 2022 року в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 необхідно визнати протиправним та скасувати.
Особливістю призупинення дії трудового договору є вимушена необхідність тимчасово не виконувати роботу протягом періоду, який роботодавцем не оплачується та тривалість якого може бути значною. На переконання суду, зазначене, за своєю правовою природою, є фактичним відсторонення від роботи (позбавленням права виконувати роботу за плату) та вимушеним прогулом. При цьому, захист відповідного права особи іншим чином є неможливим.
Визначаючись з розміром середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що період вимушеного прогулу з дати призупинення дії трудового договору, а саме з 01 квітня 2022 року триває по 09 лютого 2023 року (день розгляду справи судом).
Відповідно до довідки про нараховану та фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_1, заробітна плата останнього за два місяці, які передували призупиненню дії трудових відносин, становить 4762,91 грн.
Враховуючи вимоги Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньоденна заробітна плата позивача складає (4762,91 грн/6 (кількість календарних днів за два місяці)) 793,82 грн; розмір середнього заробітку складає (222 дні (кількість календарних днів за період з 01квітня 2022 року по 09 лютого 2023 року) x 793,82 грн (середньоденна заробітна плата) 176228,04 грн (сума визначена без відрахування податків та інших обов`язкових платежів).
За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2022 року по 09 лютого 2023 року (день розгляду справи судом) у розмірі 176228,04 грн.
Додатковим рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. У задоволенні іншої частинивимог заяви відмовлено.
Додаткове рішення мотивоване тим, що відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору № 09/10 про надання правової допомоги від 09жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням "ВІ ЕС ДЖІ ПАРТНЕРС" в особі керуючого партнера Станька Т. Р., за надання правової допомоги клієнт виплачує адвокатському об`єднанню гонорар, який визначається відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, або рахунку, виставленого адвокатським об`єднанням для оплати погодинної роботи згідно із тарифами, погодженими сторонами. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість або здійснюється посилання на відповідний рахунок.
Згідно з пунктом2.6 договору № 09/10 про надання правової допомоги від 09 жовтня 2020 року особу адвоката (адвокатів), що буде безпосередньо здійснювати надання послуг клієнту, має право визначити керуючий партнер адвокатського об`єднання.
Відповідно до рахунку № 10/2 від 10лютого 2023 рокуадвокатським об`єднанням "ВІ ЕС ДЖІ ПАРТНЕРС" в особі адвоката Галайського О. В. надано наступні послуги на виконання умов договору №09/10 від 09 жовтня 2020 року: підготовка, написання та подача до АТ "Укрзалізниця" адвокатського запиту з метою отримання інформації та копії документів 1 год. - 1000 грн, консультування з питань призупинення дії трудового договору, можливості оскарження наказу до суду та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 1 год. - 1000 грн, вивчення, аналіз та дослідження матеріалів щодо спірних правовідносини з АТ "Укрзалізниця" пов`язаних з припиненням дії трудового договору 2 год. - 2000 грн, підготовка, написання та подача до суду позову про визнання протиправним наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 3 год. - 3000 грн, підготовка, написання та подача до суду процесуальних заяв та клопотань у справі 1 год. - 1000 грн, підготовка, написання та подача до суду відповіді на відзив у справі 2 год. - 2000 грн, підготовка, написання та подача до суду розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогул у справі 1 год. - 1000 грн, вивчення, аналіз та дослідження процесуальних заяв та документів поданих відповідачем у справі 2 год. - 2000 грн, участь у судових засідання 2 год. - 2000 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 15000 грн.
Як видно з акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 10 лютого 2023 року ОСОБА_1 та адвокатське об`єднання "ВІ ЕС ДЖІ ПАРТНЕРС" в особі керуючого партнера Вовчака А. В. склали акт про виконання робіт (надання послуг) за договором про надання правової допомоги № 09/10 від 09жовтня 2020 року, визначених у рахунку № 10/02 від 10лютого 2023 року. Розмір договірної оплати за надані послуги складає 15000 грн.
Заяву щодо витрат на правничу допомогу зроблено у строк, встановлений частиною 8 статті 141 ЦПК України.
Відповідно принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з реальності та розумності розміру таких.
Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат відповідача АТ "Укрзалізниця" на професійну правничу допомогу до 8000 грн, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача. Такий розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 липня 2023 року апеляційні скарги АТ "Українська залізниця" залишено без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року та додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді головного фахівця апарату економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця".
Призупиняючи дію трудового договору з позивачем на підставі статті 13 Закону №2136-ІХ, відповідач виходив із відсутності у нього роботи, яку б можна було надати позивачу, що виключає можливість виконання ним роботи. Всі завдання, до виконання яких раніше залучався позивач, у зв`язку зі збройною агресією відпали, що підтверджується листом вих. №ЦЦБ-12/2039 від 25 серпня 2022 року.
Разом з тим, судом встановлено, що як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на час розгляду справи, апарат економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця" свої функції та завдання виконував.
Як ствердив представник відповідача, згідно з пунктом 3 наказу АТ "Укрзалізниця" від 19 травня 2021 року №1189/ос, тимчасово, з метою належної реалізації функцій безпеки, у період впровадження організаційних змін, підпорядковано директору з економічної та інформаційної безпеки працівників офісу з безпеки та департаменту економічної та інформаційної безпеки.
В. о. директора з економічної та інформаційної безпеки видано зобов`язання від 04 червня 2021 року №ЦЦБ-12/2727 щодо підпорядкування з 04 червня 2021 року працівників Львівського регіонального управління департаменту економічної та інформаційної безпеки менеджеру - начальнику Львівського територіального управління апарату директора з економічної та інформаційної безпеки.
У зв`язку з тим, що Положення про департамент економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця" втратило чинність згідно рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 14 травня 2020 року, а чинне Положення про апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця" не містить функцій та завдань щодо запобігання корупції в товаристві, залучення ОСОБА_1, як фахівця в частині запобігання корупції, не виявилося можливим.
З наведеного можна зробити висновок, що трудову функцію позивача після підпорядкування апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця" було передано апарату, позивач, продовжуючи працювати в апараті, виконував покладені на нього трудовим договором обов`язки, що свідчить про можливість його виконання роботи і під час воєнного стану, який було введено в Україні з 24 лютого 2022 року.
Доводи відповідача щодо відсутності роботи з функції безпеки в апараті директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця" колегія суддів відхилила з тих підстав, що станом на час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи судом, штатна структура відповідача передбачала наявність штатної одиниці, роботи та посади, яку обіймав позивач ОСОБА_1, і така скорочена не була.
Відповідач надав суду загальні відомості про збитки АТ "Українська залізниця" внаслідок військової агресії проти України, консолідовані фінансово-економічні показники за 1 квартал 2022 року та вказував на важливу роль АТ "Українська залізниця" у наданні допомоги громадянам, які постраждали внаслідок збройної агресії (надання гуманітарної допомоги, евакуація, будівництво житла).
Разом з тим, такі доводи відповідача не можуть бути визнані підставою для відмови в задоволенні позову, зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції встановлено і сторони цього не заперечували, що за фактичним робочим місцем позивача в м. Львові була забезпечена можливість організації і здійснення робочого процесу в звичайному режимі для тих працівників, щодо яких відповідачем не було призупинено дію трудового договору, а відсутність роботи, яку б міг виконувати позивач, не може бути визнано підставою для призупинення дії трудового договору з позивачем, відповідно до вищенаведених положень Закону. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що виключають можливість виконання обов`язків обома сторонами трудового договору.
Позивач виявляв бажання та мав об`єктивну можливість працювати та виконувати свої обов`язки на робочому місці. Водночас, відповідачем не доведено неможливості відновлення надання роботи позивачу після простою, адже апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця" працював і працівники свої функції виконували, жодних даних про те, що робоче місце позивача знищене в результаті бойових дій чи передане в розпорядження іншого працівника тощо, матеріали справи не містять.
Призупинення трудового договору з працівником відповідно до положеньстатті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" хоча і не припиняє трудових відносин і не є звільненням у розумінні положень КЗпП України, проте фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював на своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки.
Відсутність підстав для призупинення дії трудового договору, а отже, застосування положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо відшкодування заробітної плати на час призупинення трудового договору надає підстави для захисту прав позивача на отримання заробітної плати шляхом стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 01 квітня 2022 року по 09 лютого 2023 року (період призупинення трудових правовідносин).
Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на посилання відповідача у відзиві на постанову Верховного Суду від 28 грудня 2022 року в справі № 460/2675/18, а саме на те, щостаття 235 КзпП України встановлює вичерпний перелік оплати вимушеного прогулу, тоді як позивач не був звільнений без законної підстави або незаконно переведений на іншу роботу, тому підстави для стягнення середнього заробітку відсутні, колегія суддів не може прийняти до уваги оскільки, ОСОБА_1 фактично відсторонили від роботи без збереження заробітної плати, тому в даному випадку, можливим є застосування положень статті 235 КзпП України.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, не допустивши порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з АТ "Українська залізниця"на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн. В задоволенні іншої частинивимог відмовлено.
Додаткова постанова мотивована тим, що розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем на стадії апеляційного розгляду справи і описаних у рахунку № 25/07/23 від 25липня 2023 року, необґрунтовано завищеним, оскільки на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, а всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, тому витрати адвоката на підготовку відзивів на апеляційні скарги та за участь в одному судовому засіданні (0,5 год.) колегія суддів визначає у розмірі 2500 грн.
За встановлених і наведених вище обставин, такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У вересні 2023 року АТ "Українська залізниця" засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Редевич О. М., в якій просили передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2023 року скасувати повністю, відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року в задоволеній частині заяви ОСОБА_1 скасувати, відмовити в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що при ухваленні судових рішень суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статтю 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовх воєнного стану" (неправильне тлумачення закону), частину другу татті 235 КЗпП України (застосовано закон, який не підлягав застосуванню), що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Апеляційний суд застосував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22. У зв`язку з тим, що він суперечить статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовх воєнного стану", яка не містить обов`язку роботодавця пропонувати працівнику переведення на іншу роботу або організовувати дистанційну форму роботи, є необхідність у відступленні від нього.
Крім того, на даний час Верховним Судом не сформовано правовий висновок щодо питання застосування статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовх воєнного стану" в контексті наступного: чи передбачає дана норма, що неможливість надання роботи повинна містити виключно абсолютний характер та чи має право роботодавець прийняти рішення про запровадження заходів, необхідних для забезпечення функціонування підприємств в умовах воєнного стану та визначення переліку працівників з якими необхідно призупинити дії трудових договорів з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього.
Чи є обов`язковим одночасне настання самостійних обставин неможливості надати роботу та неможливості виконувати роботу працівником; відмінність між такими формами організації трудових правовідносин як призупинення дії трудового договору та простій, в якому працівник перебував до призупинення дії трудового договору та з яким погодився.
На даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 235 КЗпП України до правовідносин, які не пов`язані з незаконним звільненням працівника або переведенням його на іншу роботу, а саме: при визнанні незаконним та скасуванні наказу про призупинення дії трудового договору.
Верховний Суд у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 зазначив, що установивши, що незаконні дії відповідача позбавили позивача можливості працювати, суди обґрунтовано поклали на відповідача обов`язок відшкодувати їй середню заробітну плату за час її перебування у вимушеному прогулі, тому доводи касаційної скарги про те, що такий обов`язок покладається на державу, що здійснює збройну агресію, в даному випадку безпідставні.
Даний висновок зроблений без посилання на будь-яку норму матеріального права, що виключає можливість стверджуати про існування висновку щодо застосування частини друго статті 235 КЗпП України до правовідносин, пов`язаних з призупиненням дії трудового догговору, яке визнано судом незаконним.
Наведене порушення стало підтавою для застосування частини другої статті 141 ЦПК України та ухваленням додаткового рішення.
На даний час відсутній висновок щодо застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України в контексті того чи є посилання сторони по справі на вказану норму у своїй першій заяві по суті рівноцінним заяві про те, що після ухвалення рішення нею будуть подані докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, якщо сторона до ухвалення рішення у справі окрему заяву про це не зробила.
Апеляційний суд мотивуючи своє рішення наводить суперечливі висновки - так в мотивувальній частині суд зазначив, що ОСОБА_1 поновлено на посаді головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця". Поруч з цим в оскаржуваній постанові зазначається, що позивач працює на посаді головного фахівця апарату економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця".
Апарат управління АТ "Укрзалізниця" та Апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця" не є тотожними, оскільки апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Укрзалізниця" є структурним підрозділом апарату управління АТ "Укрзалізниця".
Крім того, частина третя статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" в попередній редакції та частина четверта даної статті даного Закону у новій редакції відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повном у обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію прои України.
Також суди не врахували, що до призупинення дії трудового договору з позивачем він перебував у простої, який було скасовано у зв`язку з необхідністю призупинення дії трудового договору, тому період з 01 квітня 2022 року не можна вважати вимушеним прогулом, оскільки якби з позивачем не було призупинено дію трудового договору, він би все одно не працював, а перебував у простої і отримував дві тертини встановленого йому посадового окладу, а не середній заробіток.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника Галайського О. В., в якому просив касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишити без задоволення, а судові рішення без змін.