ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 913/766/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 (у складі колегії суддів: Тарасова І. В. (головуючий), Білоусова Я. О., Пуль О. А.) про відмову у відкритті апеляційного провадження
у справі № 913/766/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва"
про стягнення 3 520 976,74 грн,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателлит" (далі - ТОВ "Сателлит") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" (далі - ТОВ "Діброва") про стягнення штрафу у розмірі 3 520 976,74 грн за непоставку товару за договором поставки від 30.07.2020 № Р90030.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.11.2022 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Діброва" на користь ТОВ "Сателлит" штраф у розмірі 3 520 976,74 грн та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 52 814,66 грн.
31.10.2023 ТОВ "Діброва" через систему "Електронний суд" подало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Луганської області від 09.11.2022 у справі № 913/766/21.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Діброва" залишено без руху. Зобов`язано ТОВ "Діброва" усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази сплати судового збору у розмірі 63 377,60 грн, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та докази реєстрації в електронному кабінеті в ЕСІТС.
16.11.2023 ТОВ "Діброва" подало до Східного апеляційного господарського суду заяву про відкликання апеляційної скарги на підставі статті 266 ГПК України, у якій відповідач зазначив, що з метою усунення будь-яких можливих маніпуляцій щодо подання апеляційних скарг особою, яка, начебто, не має права її підписувати, існує необхідність повторного подання апеляційної скарги за підписом керівника відповідача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 заяву ТОВ "Діброва" про відкликання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 09.11.2022 у справі № 913/766/21 задоволено. Повернуто апеляційну скаргу та додані до неї документи скаржнику.
29.11.2023 ТОВ "Діброва" через систему "Електронний суд" повторно подало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Луганської області від 09.11.2022, у якій також просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Діброва" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Луганської області від 09.11.2022 у справі № 913/766/21; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Діброва" на рішення господарського суду Луганської області від 09.11.2022 у справі № 913/766/21.
Ухвалу мотивовано тим, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено обставин, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України для поновлення строку на апеляційне оскарження у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у січні 2024 року ТОВ "Діброва" звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України), просить ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 скасувати, а справу передати для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судом апеляційної інстанції положень частини 1 статті 119, частин 3, 7, 8 статті 120, частин 5, 6 статті 242, частин 2, 3 статті 256, частини 2 статті 261 ГПК України.
За доводами касаційної скарги, судом апеляційної інстанції не враховано, що військовий стан є об`єктивною обставиною та поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку; ТОВ "Діброва" не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справа; відсутність у адвоката Попова О. І. повноважень на представництво інтересів відповідача у суді; електронна пошта ТОВ "Діброва" була зламана невідомими особами, про що складено відповідний акт; повний текст рішення суду першої інстанції відповідач отримав в електронному вигляді лише після реєстрації 11.11.2023 в системі "Електронний суд".
Крім того, ТОВ "Діброва" надало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції та зазначило, що докази на їх підтвердження будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 913/766/21 за касаційною скаргою ТОВ "Діброва" з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
06.02.2024 ТОВ "Сателлит" подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" клопотання про винесення окремої ухвали стосовно порушення законодавства ТОВ "Діброва", ФГ "Криничне", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яке містить ознаки кримінального правопорушення за статтями 110-2, 111-1, 111-2 Кримінального кодексу України.
07.02.2024 ТОВ "Діброва" до Верховного Суду через систему "Електронний суд" подало заперечення на зазначене клопотання, в якому відповідач заперечує обставини, викладені позивачем у клопотанні про винесення окремої ухвали.
Проаналізувавши наведені позивачем у клопотанні доводи та врахувавши положення статті 246 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що клопотання позивача про необхідність постановлення окремої ухвали не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Так, окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
Разом з тим, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц).
Крім того, суд касаційної інстанції зауважує, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14).
Ураховуючи зазначене, а також те, що перевірка обставин, викладених у клопотанні, виходить за межі розгляду справи за поданою касаційною скаргою, відсутні підстави для постановлення окремої ухвали.
При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу, що позивач не позбавлений права на звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою за наявності у нього інформації, підтвердженої відповідними доказами, щодо обставин, викладених у клопотанні.
Також, ТОВ "Сателлит" подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" відзив на касаційну скаргу, у якому, не погоджуючись з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Крім того, позивач надав орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 Євро, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції та зазначив, що кінцевий розрахунок та докази на підтвердження таких витрат будуть надані після ухвалення судового рішення.
07.02.2024 ТОВ "Діброва" подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" клопотання про визнання зловживанням позивачем процесуальними правами у зв`язку з подачею останнім відзиву на касаційну скаргу, у якому містяться неправдиві відомості щодо, начебто, співпраці відповідача з окупаційною владою держави-агресора, які на думку відповідача, є втручанням у діяльність судді та підставою для звернення до Вищої Ради Правосуддя для вжиття заходів в межах її компетенції.
Проаналізувавши наведені відповідачем у клопотанні доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки подання відзиву на касаційну скаргу є правом сторони, передбаченим статтею 296 ГПК України, перевірка відомостей, наведених позивачем у відзиві на касаційну скаргу, про які зазначає відповідач у клопотанні, виходить за межі повноважень суду у межах справи, що розглядається, діючим законодавством не передбачено звернення суду до Вищої Ради Правосуддя за клопотанням сторони у справі, а Суд не вбачає підстав для такого звернення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2).
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як установлено судом апеляційної інстанції, повний текст рішення Господарського суду Луганської області від 09.11.2022 було складено 18.11.2022. При цьому апеляційну скаргу на зазначене рішення відповідачем було подано 29.11.2023, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою від 29.11.2023, поданою відповідачем після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду, відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причин його пропуску, а саме на те, що через обставини, пов`язані зі збройною агресією російської федерації проти України, враховуючи окупацію зареєстрованого місцезнаходження відповідача, в умовах воєнного стану він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; повний текст оскаржуваного рішення не отримував та про обставини існування даної справи та зміст оскаржуваного рішення дізнався лише у жовтні 2023 року від свого представника - адвоката Бардіна І.С. після участі останнього у розгляді справи № 913/275/23 та ознайомлення адвоката з матеріалами даної справи; повний текст оскаржуваного рішення отримав в електронному вигляді лише після реєстрації 11.11.2023 в системі "Електронний суд"; електронна пошта, якою користувався відповідач, була зламана невідомими та невстановленими особами, відповідач втратив фактичний доступ до неї ще у квітні 2022 року, про що 12.04.2022 складено відповідний акт.
Частиною 2 статті 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: