ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 909/837/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Гаражного кооперативу "Соколи"
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2023 (суддя Максимів Т. В.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 (головуючий суддя Галушко Н. А., судді Желік М. Б., Орищин Г. В.)
за заявою Гаражного кооперативу "Соколи"
про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами
у справі № 909/837/13
за позовом Гаражного кооперативу "Соколи"
до Івано-Франківської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Акціонерне товариство відкритого типу "Родон", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" і 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Іоліт-ІФ",
про визнання права на користування земельною ділянкою,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Хронологія спору
1. Гаражний кооператив "Соколи" (далі - позивач, ГК "Соколи") звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач Вовчинецька сільрада) про визнання за ГК "Соколи" права користування земельною ділянкою площею 6,2207 га для колективного гаражного будівництва (обслуговування гаражів), що знаходиться по вул. Вовчинецькій, 225, в м. Івано-Франківську та визнання недійсними рішення Вовчинецької сільради від 16.04.2008 про видачу Акціонерному товариству відкритого типу "Родон" (далі - третя особа-1, АТВТ "Родон") державного акта на право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га, що знаходиться по вул. Вовчинецькій, 225, а також державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 657804 виданого 25.10.2012 Товариству з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" (далі - третя особа-2, ТОВ "Х-Адванс") та державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 825462 виданого 04.06.2008 року АТВТ "Родон".
2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014, в задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив, зокрема, із того, що момент подання позову позивач не володів та не володіє будь-якими правами на спірну земельну ділянку, ГК "Соколи" не оскаржує будь-яких рішень чи цивільно-правових угод, якими було обумовлено виникнення чи припинення тих чи інших прав щодо спірної земельної ділянки, натомість, ним оскаржується рішення Вовчинецької сільради від 16.04.2008, обумовлене виключно зміною проєкту землеустрою земельних ділянок вже належних на той час АТВТ "Родон" на праві власності.
4. Вищий господарський суд України постановою від 29.04.2014 у даній справі рішення суду першої інстанції від 27.09.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 12.02.2014 залишив без змін.
5. ГК "Соколи" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 у справі № 909/837/13, в якій просило суд скасувати рішення суду першої інстанції від 27.09.2013 та прийняти рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
6. Заява про перегляд за нововиявленими обставинами мотивована тим, що істотні для справи обставини, які не були встановлені у рішенні, викладені у довідці Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 13.01.2014 та підтверджують факт порушення приватним нотаріусом норм законодавства при посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки, що призвело до порушення прав та інтересів ГК "Соколи". Також нововиявленою обставиною заявник вказував скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 у справі № 23370/10/9104, на яку посилався суд першої інстанції ухвалюючи рішення по суті спору у цій справі.
7. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2023 замінено відповідача у справі № 909/837/13 - Вовчинецьку сільраду на Івано-Франківську міську раду.
8. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2023, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023, відмовлено в задоволенні заяви ГК "Соколи" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 у справі № 909/837/13.
9. Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наведені у заяві обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Суди також дійшли висновку про те, що неврахування судового рішення у справі № 23370/10/9104, скасування якого заявник вважає підставою для перегляду рішення суду у справі № 909/837/13, не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте у справі, що переглядається (рішення про відмову в задоволенні позову). Отже, суди виснували, що факт скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 позбавлений такої необхідної ознаки існування нововиявлених обставин, як істотність для розгляду справи, оскільки обставини, встановлені цією постановою, не визначені єдиною підставою для ухвалення судового рішення у справі № 909/837/13.
Касаційна скарга
10. Не погодившись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 та ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2023 у справі № 909/837/13, ГК "Соколи" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ГК "Соколи" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 у цій справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. На переконання скаржника, істотними для цієї справи обставинами, які не були встановлені в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 у справі № 909/837/13, є обставини, які викладені у довідці Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 13.01.2014, які підтверджують факт порушення приватним нотаріусом норм законодавства при посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки, що призвело до порушення прав та інтересів ГК "Соколи". Зазначені обставини існували на момент прийняття рішення, однак про їх наявність ГК "Соколи" довідався після завершення розгляду справи.
12. Також скаржник зазначає про безпідставне неврахування судами факту скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 у справі № 23370/10/9104, згідно з якою визнано нечинним пункт 50 рішення XXXIII сесії Івано-Франківської міської ради IV демократичного скликання від 20.02.2006 "Про вилучення та надання земельних ділянок", на яку посилався суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі по суті спору.
13. На думку скаржника, зазначеною вище постановою Львівського апеляційного адміністративного суду помилково встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах та територіальних межах с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради. Беручи до уваги даний факт, Господарський суд Івано-Франківської області дійшов до помилкового висновку, що повноваження щодо розпорядження даною земельною ділянкою належать виключно Вовчинецький сільраді, а не Івано-Франківський міській раді.
14. Водночас, в обґрунтування підстав касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що оскаржувані у цій справі постанова від 07.11.2023 та ухвала від 24.05.2023 прийняті судами попередніх інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права (статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 140-149, 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") та без урахування висновків Верховного Суду (у тому числі Верховного Суду України), викладених у постановах від 11.03.2015 у справі № 6-22цс15, від 12.09.2012 у справі № 6-71цс12, від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15, від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, від 07.03.2018 у справі № 911/436/17, від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 24.11.2020 у справі № 809/563/15, від 28.11.2023 у справі № 344/2001/15-а.
15. При цьому скаржник зазначає про відсутність на даний час висновків Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами щодо застосування норм права, а саме: статей 21, 203, 215, 638, 764 ЦК України), статей 19, 21, 95, 116, 124, 125, 126, 127, 134, 140, 149, 152, 193 ЗК України, статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 33 Закону України "Про оренду землі", статей 19, 124 Конституції України, пункту 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі.
Узагальнені доводи інших учасників справи
16. Акціонерне товариство відкритого типу "Родон", ТОВ "Х-Адванс" і ТОВ "Іоліт-ІФ", подали відзиви на касаційну скаргу, за змістом яких треті особи не погоджуються з доводами касаційної скарги, вважають їх безпідставними і необґрунтованими, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції такими, що прийняті при дотримані норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
17. Івано-Франківська міська рада не надала відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
18. Згідно із частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 у справі № 909/837/13.
20. Здійснюючи перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, оцінюючи доводи касаційної скарги та відзивів, колегія суддів Верховного Суду зауважує на таке.
21. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
22. Згідно з частиною другою статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
23. Згідно з частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
24. Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.
25. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
26. Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
27. У цьому висновку колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, що неодноразово викладалась в питанні визнання ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19.
28. Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
29. Звертаючись до категорії "істотності" Верховний Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).
30. Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.