ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 918/1130/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників учасників:
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
Офісу ГП - Костюк О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігірія"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 (у складі колегії суддів: Мельник О.В. (головуючий), Олексюк Г.Є., Гудак А.В.)
за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігірія"
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Керівник Рівненської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (далі - Позивач, Орендодавець) 30.12.2022 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігірія" (далі - ТОВ "Сігірія", Відповідач) про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,9548 га по вулиці Соборній, 450 у місті Рівне, та приведення її у належний стан шляхом звільнення від будівельних матеріалів.
1.2. Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані тим, що на спірній земельній ділянці знаходяться будівельні матеріали Відповідача, у той час як жодних підстав для зайняття ним земельної ділянки немає.
1.3. Зокрема договір суборенди, на підставі якого ТОВ "Сігірія" користувалося земельною ділянко, припинив свою дію по закінченню строку одночасно з договором оренди, а саме 15.09.2020.
1.4. За таких обставин Рівненська міська рада як представницький орган власника земельної ділянки - територіальної громади міста Рівного - позбавлена законного права вільно користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, що стало підставою для вжиття прокурором представницьких заходів реагування у вигляді звернення до суду.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.08.2023 у позові відмовлено.
2.2. Суд визнав недоведеним факт зайняття земельної ділянки саме Відповідачем, тобто виснував про недопустимість доказів щодо належності саме йому будівельних матеріалів, що знаходяться на земельній ділянці міської ради.
2.3. До того ж, на думку суду, повернути земельну ділянку орендодавцю (Рівненській міській раді) повинен орендар (Управління капітального будівництва), а не суборендар (ТОВ "Сігірія").
2.4. За наслідками розгляду апеляційної скарги Прокурора Північно-західним апеляційним господарським судом 31.10.2023 вищевказане рішення місцевого господарського суду скасовано, а позов задоволено.
ТОВ "Сігірія" зобов`язано усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,9548 га по вулиці Соборній, 450 у місті Рівне та привести її у попередній належний стан шляхом звільнення від будівельних матеріалів.
2.5. При цьому апеляційним судом враховано преюдиціальне рішення у справі № 918/264/21, яким з огляду на припинення договорів оренди та, як наслідок, суборенди спірної земельної ділянки визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинено право власності Відповідача на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, що на ній знаходиться.
За таких обставин судом вказано на відсутність будь-яких правових підстав зайняття Відповідачем вказаної земельної ділянки та, як наслідок, на обґрунтованість позовних вимог Прокурора.
2.6. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Відповідач скористався правом на її касаційне оскарження.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Сігірія" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неврахуванням висновків Верховного Суду у справах щодо регулювання подібних правовідносин (у справах про визнання договорів оренди поновленими - постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18; у справах щодо проведення судового засідання за відсутності відповідача - постанови від 20.03.2018 у справі № 161/125/17, від 16.05.2019 у справі № 302/1143/16-а, від 21.10.2019 у справі № 804/4871/18, від 17.12.2019 у справі № 808/1914/18, від 24.12.2019 у справі № 810/3214/18).
Також скаржник вказує на надання доказам неправомірної оцінки та врахування судами недопустимих доказів (протоколу огляду місцевості).
3.3. Зокрема ТОВ "Сігірія" наполягає на наявності законних підстав користування спірною земельною ділянкою, так як орендарем (Управлінням капітального будівництва) вжито заходів для продовження договору оренди.
3.4. Скаржник також посилається на безпідставне відхилення судом апеляційної інстанції його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки представника з поважних причин.
3.5. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 - без змін.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Сігірія" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі № 918/1130/22 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та призначено її розгляд на 31.01.2024.
4.2. Суд задовольнив клопотання представника Відповідача від 30.01.2024 про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю його явки у судове засідання з поважних причин та призначив розгляд справи на 21.02.2024.
5. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. На підставі рішення Рівненської міської ради від 29.06.2010 № 3701 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Соборній, 450 та передачу її в оренду" 19.08.2010 між Рівненською міською радою та Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - УКБ ВК Рівненської міської ради, Орендар) був укладений договір оренди, згідно з яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими приміщеннями (далі - Договір оренди).
5.2. Договір зареєстровано Рівненським міськрайонним відділом Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 15.09.2010, і саме з цієї дати слід обраховувати визначений пунктом 8 Договору оренди 10-річний строк його дії.
5.3. Договором також передбачено, що Орендар має переважне право поновлення його на новий строк у разі повідомлення Орендодавця про свій намір не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії цього Договору.
5.4. При цьому Договором визначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими приміщеннями і з правом укладання договору суборенди.
5.5. 30.04.2015 між УКБ ВК Рівненської міської ради (Орендар) та ТОВ "Сігірія" (Суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, згідно з умовами якого Орендар зобов`язався за плату передати Суборендареві земельну ділянку у строкове платне володіння та користування без зміни цільового призначення, а Суборендар зобов`язався прийняти і використовувати земельну ділянку відповідно до умов цього договору та вимог земельного законодавства.
5.6. Договором суборенди, з урахуванням рішення Рівненської міської ради від 29.06.2010 № 3701, передбачено, що термін суборенди - до 15.09.2020, але не довше строку дії Договору оренди.
5.7. З огляду на викладене та враховуючи, що Договір оренди у встановленому порядку продовжений не був, суд апеляційної інстанції визнав доводи позовної заяви та апеляційної скарги Прокурора обґрунтованими та виснував, що ТОВ "Сігірія" не має правових підстав для продовження використання земельної ділянки.
5.8. Всупереч зазначеному Суборендар продовжує користуватися земельною ділянкою, а саме зберігати на ній будівельні матеріали. Це підтверджується наступними доказами:
- протоколом огляду місцевості від 03.10.2022, проведеного у кримінальному провадженні № 42021181110000010 від 14.05.2021, з якого вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:003:0028 за адресою: м. Рівне, вулиця Соборна, 450 знаходяться будівельні матеріали (бетонні блоки);
- наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради № 158 від 03.06.2015 "Про присвоєння поштової адреси", згідно якого земельній ділянці з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 601461756101 присвоєно поштову адресу вулиця Соборна, 450. Водночас згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єктом нерухомого майна з реєстраційним номером 601461756101 є земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:003:0028 площею 0,9548 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими приміщеннями за адресою: м. Рівне, вулиця Соборна, 450;
- рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.09.2021 у справі № 918/264/21, яким визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинено право власності ТОВ "Сігірія" на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Рівне, вулиця Соборна (Леніна), 450;
- свідченнями самого Відповідача, який упродовж розгляду справи неодноразово доводив правомірність, на його думку, використання земельної ділянки з огляду на дотримання Орендарем порядку продовження дії Договору оренди земельної ділянки саме за адресою: м. Рівне, вулиця Соборна, 450.
5.9. Дослідивши вищенаведені доводи суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про доведеність фактичного користування Відповідачем спірною земельною ділянкою при відсутності будь-яких підстав для такого користування.
5.10. За таких обставин суд виснував, що Рівненська міська рада як власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення її права на землю, навіть якщо таке порушення не пов`язане з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю - доповідача, Прокурора та представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
6.2. У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
6.3. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
6.4. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.
При цьому ще і норми частини другої статті 152 Земельного кодексу України надають власнику земельної ділянки право вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
6.5. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
6.6. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
6.7. При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
6.8. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
6.9. Таким чином, з огляду на положення процесуального закону суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладених в позові вимог.
6.10. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
6.11. З огляду на викладене Суд зазначає, що Прокурором вірно обрано саме такий спосіб захисту порушеного права Рівненської міської ради, а саме усунення перешкод у користуванні власною земельною ділянкою унаслідок безпідставного її використання Відповідачем. Адже знаходження на земельній ділянці одного власника майна іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її на власний розсуд.
6.12. За таких обставин Суд відхиляє твердження скаржника про відсутність підстав представництва Прокурором інтересів держави в особі саме міської ради внаслідок невірно визначеного органу та недотримання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
6.13. За змістом частини першої статті 317, частини першої статті 319, частини першої статті 321 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
6.14. Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.
6.15. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
6.16. Серед способів захисту речових прав законодавство (зокрема стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України) передбачає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.
6.17. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до іншої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
6.18. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.