ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/743/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Наїдка Л. В. (адвоката),
відповідача - Пилипчук І. Г. (самопредставництво),
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 (колегія суддів: Тарасенко К. В. - головуючий, Гончарова С. А., Іоннікова І. А.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Гідромеханізація"
до Київської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
1.1. Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/743/23, позов Акціонерного товариства "Гідромеханізація" (далі - АТ "Гідромеханізація") до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки задоволено повністю.
Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:283:0031, від 06.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1903, укладеного Київською міською радою та АТ "Гідромеханізація", у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.
1.2. Господарський суд міста Києва ухвалив додаткове рішення від 20.06.2023, яким заяву АТ "Гідромеханізація" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/743/23 задовольнив повністю, вирішив стягнути з Київської міської ради на користь АТ "Гідромеханізація" 100 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
1.3. Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/743/23 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі № 910/743/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі № 910/743/23 залишено без змін.
1.4. АТ "Гідромеханізація" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про винесення додаткового рішення (додаткової постанови суду апеляційної інстанції), в якій заявник просив стягнути з Київської міської ради на користь АТ "Гідромеханізація" витрати на професійну правничу допомогу у справі № 910/743/23 у розмірі 80 000,00 грн за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
1.5. Київська міська рада подала до Північного апеляційного господарського суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому просила залишити без задоволення заяву АТ "Гідромеханізація" про розподіл судових витрат як необґрунтовану. При цьому просила суд у разі, якщо він дійде висновку про обґрунтованість заявленої суми, зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
2. Короткий зміст судового рішення
2.1. Північний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову від 21.11.2023 у справі № 910/743/23, якою заяву АТ "Гідромеханізація" про винесення додаткового рішення задовольнив. Вирішив стягнути з Київської міської ради на користь АТ "Гідромеханізація" 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
2.2. Ухвалюючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції встановив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений сторонами у вигляді фіксованої суми 80 000,00 грн. Суд апеляційної інстанції з огляду на наявні в матеріалах справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивача та необґрунтованість заперечень відповідача щодо їх розміру дійшов висновку про реальність витрат АТ "Гідромеханізація" на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Київська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 910/743/23 та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про розподіл судових витрат.
3.2. Скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах у постановах від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.
4. Розгляд касаційної скарги
4.1. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міської ради на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 910/743/23, вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні 13.02.2024.
4.2. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив 12.01.2024 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про відкладення судового засідання.
4.3. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
За змістом частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля). Проте це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі.
4.4. Отже, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як орган місцевого самоврядування може подавати процесуальні документи до суду в електронній формі через електронний кабінет за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в паперовій формі.
4.5. Зважаючи на недотримання Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимог статей 6, 42 Господарського процесуального кодексу України, а також незазначення у клопотанні відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, клопотання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України належить залишити без розгляду.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
5.3. Предметом касаційного перегляду є додаткова постанова суду апеляційної інстанції про стягнення з Київської міської ради на користь АТ "Гідромеханізація" 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
5.4. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
5.5. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
5.6. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
5.7. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5.8. Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
5.9. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
5.10. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
5.11. Отже, загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 911/1512/13).
5.12. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає гонорар як форму винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
5.13. Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
5.14. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
5.15. Ухвалюючи додаткову постанову у справі № 910/743/23, суд апеляційної інстанції встановив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений сторонами у вигляді фіксованої суми 80 000,00 грн. Суд апеляційної інстанції, зазначивши про наявні в матеріалах справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивача та необґрунтованість заперечень відповідача проти їх розміру, дійшов висновку про реальність витрат АТ "Гідромеханізація" на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат.
5.16. Київська міська рада, не погодившись із ухваленою додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 910/743/23, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 910/743/23 та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про розподіл судових витрат. Скаржник у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.
5.17. Колегія суддів установила, що у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, на яку посилається скаржник, викладено такі висновки:
"Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.