ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 922/4016/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз"
про стягнення 101 832 160,50 грн.
У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Жирний О. С., відповідача - Зубрич Д. О.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз" та/або позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (далі - АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" та/або відповідач) 101 832 160,50 грн заборгованості, з яких: 94 28 527,13 грн боргу з оплати добових небалансів за березень- квітень, травень та червень 2019 року, 6 357 694,94 грн пені та 545 938,43 грн 3 % річних.
1.2. Позовні вимоги із посиланнями на положення пункту 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), статей 526, 530, 536, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), абзацу 1 частини 1 статті 193, частини 2 статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пункти 2.6, 13.1, 13.5 договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000475, укладеного між АТ "Укртрансгаз" (оператором газотранспортної системи) та АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" (оператором газорозподільної мережі) (далі - договір № 1512000475) обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з компенсації добових небалансів природного газу, які, на думку позивача, мають бути сплачені відповідачем на підставі договору № 1512000475 за виставленими позивачем рахунками.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.09.2020 у справі № 922/4016/19 (суддя Прохоров С. А.) у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що у договорі № 1512000475 не передбачено порядку оплати за добові небаланси, з огляду на що у відповідача не виникло такого обов`язку. Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначеного обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу. Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх недоведеність.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 (Шутенко І. А. - головуючий, судді Гребенюк Н. В., Хачатрян В. С.), з урахування ухвали про виправлення описки від 06.10.2023, рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2020 у справі № 922/4016/19 скасоване; прийнято нове рішення; позовні вимоги задоволено; стягнуто з АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 101 832 160,50 грн (з яких 94 928 527,13 грн заборгованість; 6 357 694,94 грн пеня; 545 938,43 грн 3 % річних); стягнуто з АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 1 680 875,00 грн судового збору.
2.4. Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що в договорі № 1512000745 міститься відсилочна норма, яка застосовується у випадку зміни законодавства, що регулює такі правовідносини, а отже, такий договір є підставою для врегулювання як місячного, так і добового небалансу замовника послуг транспортування.
Апеляційний господарський суд із посиланнями на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 01.06.2022 у справі № 922/3987/19, зазначив, що, уклавши договір № 1512000745, сторони погодили, що він виконується на умовах, визначених Кодексом ГТС, і саме на підставі вказаного договору АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" отримало право доступу до інформаційної платформи, до якої ним, крім іншого, у період березень-червень 2019 року завантажено інформацію (файли з ЕЦП). Тобто своїми діями АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" підтвердило виконання договору № 1512000745 відповідно до положень Кодексу ГТС у редакції, яка визначає порядок та умови вчинення дій з врегулювання щодобових балансів/небалансів.
З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що висновок місцевого господарського суду про відсутність у договорі № 1512000745 умов, які б передбачали врегулювання щодобових небалансів, виключає обов`язок замовника послуг транспортування (АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз") сплачувати за добові небаланси суперечить наведеним вище положенням спеціального Закону - Кодексу ГТС.
Пославшись на положення статті 1, частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, суд апеляційної інстанції зазначив, що односторонній акт врегулювання щодобових небалансів містить всі обов`язкові реквізити, відповідає наведеним вище вимогам закону, отже, засвідчує факт здійснення господарської операції та спростовує висновки місцевого господарського суду про те, що односторонній акт врегулювання цілодобових небалансів не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".
Суд апеляційної інстанції, пославшись на положення пункту 2 глави 3 розділу ХІІ, пункт 12 глави 6 розділу ХІV, пункт 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС та на те, що дані про фактичне споживання АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" газу кожного місяця за спірний період подавалися останнім самостійно та вносилися до інформаційної платформи, зазначив, що АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" мало інформацію щодо добових обсягів подач та відборів/споживання, що вимірюється протягом доби, обсягів та вартості щодобових небалансів у звітному газовому місяці через інформаційну платформу відповідно до положень спеціального Закону - Кодексу ГТС. З огляду на вищевикладене Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за зобов`язаннями щодо оплати добових небалансів за березень-червень 2019 року на загальну суму 94 928 527,13 грн.
Врахувавши положення пунктів 13.1, 13.5 договору № 1512000745, частини 2 статті 625 ЦК України та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3 % річних, апеляційний господарський суд встановив, що період визначений позивачем правомірно, розрахунок є арифметично правильним, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог в цій частині.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 922/4016/19, АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2020 у справі № 922/4016/19 - залишити без змін.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник наголошує, що на теперішній час існують рішення з аналогічними спорами (про стягнення заборгованості за добове балансування) на рівні Верховного Суду із суперечливими висновками, зокрема, звертає увагу на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19 та від 01.06.2022 у справі № 922/3987/19.
АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" також зауважує, що на сьогодні на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 918/686/21 у подібних правовідносинах.
Скаржник наголошує, що апеляційним господарським судом не враховано висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19.
У контексті наведених доводів скаржник зауважує, що 01.03.2019 відбулося запровадження добового балансування на ринку природного газу України згідно з положеннями Кодексу ГТС. Перехід на добове балансування передбачає, що взаємодія між Оператором газотранспортної системи, постачальниками, Операторами газорозподільних систем і споживачами здійснюється виключно через інформаційну платформу Оператора ГТС.
У пункті 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 27.12.2017 № 1437 "Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років" передбачено Оператору газотранспортної системи з 01.08.2018 надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до Типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою. У даній редакції типового договору передбачений, в тому числі, порядок оплати добових небалансів.
AT "Укртрансгаз" надіслало на адресу АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" для підписання договір транспортування природного газу від 01.08.2018, який АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" підписав із протоколом розбіжностей.
Постановою Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/2528/18 касаційна скарга AT "Укртрансгаз" залишена без задоволення, відмовлено AT "Укртрансгаз" у задоволенні позову про укладення договору транспортування природного газу від 01.08.2018.
Таким чином, на думку скаржника, саме в редакції договору транспортування природного газу від 01.08.2018, який не врегульовано сторонами та підтверджено постановою Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/2528/18, визначено порядок оплати у разі виникнення у замовника добового небалансу, а саме розділ IX "Визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них", а в діючому договорі № 1512000745 відсутній порядок оплати за добові небаланси, а тому у відповідача не виникло зобов`язання перед позивачем щодо здійснення оплати за добові небаланси. Тобто договору, який би регулював відносини між сторонами щодо врегулювання щодобових небалансів немає, відтак, у АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" не виникло зобов`язання з їх оплати. Така позиція АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" підтверджується постановою Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 913/298/18 та постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 у справі № 905/2014/15.
Скаржник також зауважує, що акти врегулювання щодобових небалансів, довідки № 1 та № 3 про добові небаланси та реєстри файлів, завантажених до інформаційної платформи, є односторонніми та підписані самим позивачем, інших первинних документів на підтвердження даних, які зазначені в актах, немає. Таким чином, на думку скаржника, позивач на обґрунтування позовних вимог посилається на документи, які складено в односторонньому порядку самим позивачем, при цьому не надаючи інших первинних документів, які б підтвердили дані з акта - обсяг, різницю між алокацією, ціну.
Враховуючи умови договору № 1512000745, для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку щодо вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у наступній послідовності: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього самостійно небалансу в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем; 3) оформлення оператором одностороннього акта на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури.
Враховуючи викладене, скаржник вважає, що діючим між сторонами договором № 1512000745 не передбачено надання послуги добового балансування, а тому у відповідача відсутній обов`язок щодо його оплати.
3.4. У тексті касаційної скарги скаржник також звертає увагу суду на те, що оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу. Однак таких розрахунків позивачем здійснено не було, так як від обраного способу маржинальної ціни залежить ціна, яка вказана в актах. Позивачем не зазначено, яким чином здійснювалась закупівля природного газу та як визначалась її ціна.
Незважаючи на те, що умовами договору № 1512000745 передбачено врегулювання негативного місячного небалансу, позивачем на порушення умов договору направлено акти врегулювання щодобових небалансів. У той же час умовами договору № 1512000745 визначено формулу визначення вартості послуг за місячний небаланс, яка складається з базової ціни газу, а не маржинальної - як визначено позивачем у позовній заяві.
3.5. АТ "Укртрансгаз" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 922/4016/19 - залишити без змін.
3.6. У поясненнях наданих на адресу Верховного Суду, позивач просить звернути увагу на правову позицію, викладену об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 17.12.2015 між АТ "Укртрансгаз" (оператором газотранспортної системи) та АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" (оператором газорозподільної мережі) укладено договір транспортування природного газу № 1512000745. Договір відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.
За умовами пункту 2.1 договору № 1512000745 оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2 договору № 1512000745).
У відповідності до пункту 2.6. договору № 1512000745 замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.7 договору № 1512000745).
Пунктом 4.1 договору № 1512000745 передбачено обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
АТ "Укртрансгаз" за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" природного газу до/з газотранспортної системи за березень-червень 2019 року виявив наявність у останнього небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
- березень 2019 року у розмірі 4 843 689,78 м куб. на загальну суму 46 816 238,15 грн;
- квітень 2019 року у розмірі 3 358 265,07 м куб. на загальну суму 29 415 197,27 грн;
- травень 2019 року у розмірі 1 520 455,84 м куб. на загальну суму 12 491 307,34 грн;
- червень 2019 року у розмірі 715 509,23 м куб. на загальну суму 6 205 784,37 грн.
АТ "Укртрансгаз" виставило АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" рахунки за зазначені добові небаланси :
1. рахунок від 31.03.2019 № 03-2019-1512000745 за добові небаланси березня 2019 року на суму 46 816 238,15 грн, строк оплати 20.04.2019;
2. рахунок від 30.04.2019 № 04-2019-1512000745 за добові небаланси квітня 2019 року на суму 29 415 197,27 грн, строк оплати 20.05.2019;
3. рахунок від 31.05.2019 № 05-2019-1512000745 за добові небаланси травня 2019 року на суму 12 491 307,34 грн, строк оплати 20.06.2019;
4. рахунок від 30.06.2019 № 06-2019-1512000745 за добові небаланси червня 2019 року на суму 6 205 784,37 грн, строк оплати 20.07.2019.
Несплата АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" зазначених рахунків стала підставою для звернення до суду з позовом у цій справі. Крім основного боргу, позивач просив стягнути пеню та 3 % річних.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані рішення та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги.
5.3. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 101 832 160,50 грн заборгованості, з яких: 94 928 527,13 грн боргу з оплати добових небалансів за березень, квітень, травень та червень 2019 року, 6 357 694,94 грн пені та 545 938,43 грн 3 % річних.
Так, згідно із частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 180 ГК України деталізовано істотні умови господарського договору.
Так, за приписами частин 1 і 3 зазначеної статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 ГК України).
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з питань транспортування природного газу.
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Частинами 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" унормовано, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс ГТС, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493. Кодекс ГТС також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу І Кодексу ГТС експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.
Згідно з абзацом 36 пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Разом з тим у пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначено, що:
алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
місце приєднання (точка приєднання) - запроектована або існуюча межа балансової належності об`єктів замовника приєднання;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;
номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);
розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу.
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.
Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 4 статті 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Положеннями частин 1, 2, 3 статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, при укладанні договору № 1512000475 сторони визначили, що предметом відповідного договору є: послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).