ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 560/8461/21
адміністративне провадження № К/990/5448/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.08.2021 (головуючий суддя: Ковальчук А.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 (головуючий суддя: Гонтарук В.М., судді: Біла Л.М., Матохнюк Д.Б.) у справі № 560/8461/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУПФУ в Хмельницькій області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Хмельницькій області під час перерахунку ОСОБА_1 довічної пенсії та зобов`язати здійснити новий перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII);
виплатити перераховану недоплату до пенсії однією загальною сумою в повному обсязі за період з 01.04.2019 без будь-яких обмежень, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (частина друга статті 55 Закону № 2262-ХІІ).
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 12.08.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022, позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та щодо зменшення розміру його пенсії за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку з 01.04.2019;
зобов`язав ГУПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, без обмеження максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що ГУПФУ в Хмельницькій області під час здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, виданої на виконання судового рішення у справі № 560/8061/20, застосовано положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ в наслідок чого, розмір перерахованої пенсії обмежено до десяти мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач зазначає, що звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.04.2019 в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, проте отримав відмову.
Вважає відмову відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.04.2019 в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення протиправною та необґрунтованою, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду.
Відповідач позов не визнав. Зазначає, що статтею 13 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) пенсії призначаються за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції Закону № 1774-VIII) також унормовано, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин, відповідач вважає, що у нього не було законних підстав для проведення перерахунку пенсії позивача виходячи з розміру 90% сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач перебуває на обліку у ГУПФУ в Хмельницькій області та з 2005 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Основний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 90% грошового забезпечення (36 років вислуги).
Водночас внаслідок проведеного перерахунку, основний розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення. Також, розмір пенсії обмежено максимальним розміром, а саме: з 01.04.2019 - 14970,00 грн, з 01.07.2019 - 15640,00 грн, з 01.12.2019 - 16380,00 грн, з 01.07.2020 - 117120,00 грн, з 01.12.2020 - 17169,00 грн, з 01.01.2021 - 17690 грн.
14.06.2021 позивач звернувся до ГУПФУ в Хмельницькій області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення.
Відповідач листом від 22.06.2021 повідомив заявника про відсутність підстав для перерахунку пенсії виходячи з розміру 90% грошового забезпечення у зв`язку з тим, що з 01.04.2019 йому було здійснено перерахунок пенсії відповідно до чинної на момент перерахунку норми статті 13 Закону № 2262-ХІІ.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI) обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Відтак, зважаючи на те, що пенсія позивачу була призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюються на позивача.
Також суди попередніх інстанцій констатували, що при здійсненні позивачу перерахунку пенсії у відповідача були відсутні правові підстави для обмеження розміру його пенсії 70 % грошового забезпечення, згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII, оскільки таке обмеження не стосується випадку з позивачем, позаяк пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, від 22.05.2018 у справі № 205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17, від 02.05.2018 у справі № 704/87/17, від 15.08.2018 у справі № 161/9572/17, від 17.01.2019 у справі № 161/713/17.
Зазначає, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний. Отже, оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку у період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.
Так, з огляду на мотиви касаційної скарги пенсійного органу, спірним у цій справі є питання обґрунтованості застосування обмежень максимальним розміром пенсії військовослужбовця, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно із пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Конституційний Суд України наголосив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.