ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 640/33374/21
провадження № К/990/29295/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року (у складі головуючої судді Шевченко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року (в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Собківа Я.М.) у справі №640/33374/21,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач, КДКА Київської області), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому позивач просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27.10.2021 № 227/2021 (далі також - Рішення від 27.10.2021 № 227/2021), яким було притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю із виключенням із реєстру ЄРАУ;
поновити позивачці право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6333/10 від 08.12.2017, видане Радою адвокатів Київської області із внесенням відповідних відомостей у ЄРАУ.
2.1. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним, необґрунтованим, прийнятим із порушенням процедури, за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, базується на припущеннях та невстановлених фактах, тож підлягає скасуванню, оскільки порушує права позивача та її підзахисних, права яких вона відстоює. Також позивач наголошувала, що скарга, за результатом розгляду якої відповідач прийняв спірне рішення, подана без достатніх на те підстав та базується на фактах, які ні чим не підтверджені і не перевірені, що прямо суперечить змісту статті 62 Конституції України. Окремо, як підставу для задоволення позовних вимог, позивач вказувала, що голова КДКА Київської області не наділений повноваженням повідомляти адвоката про відкриття відносно нього дисциплінарної справи та надсилати адвокату копії довідки та рішення. Позивач також надала договори з клієнтами, з якими в неї не закінчились договірні відносини на представлення їх інтересів, і вказала, що застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з виключенням із ЄРАУ порушує їх права на захист.
2.2. Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи до Київського окружного адміністративного суду.
3.2. Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2023, справу № 640/33374/21 прийнято провадження та позовну заяву залишено без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3.3. У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 22.02.2023 Київський окружний адміністративний суд продовжив розглядати справу №640/33374/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.
5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не виконала вимог Правил адвокатської етики та здійснювала захист одночасно двох клієнтів - підозрюваних в одному кримінальному провадженні, без отримання від них обов`язкового письмового погодження; при цьому очевидність можливого конфлікту інтересів, відповідно до наявних у справі доказів, прослідковується зі самого початку вступу позивача, як адвоката відповідних підозрюваних у справу, в якості їх захисника, що нею неправомірно проігноровано. При цьому суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги доводи позивача про те, що клієнти були згодні на захист нею їх обох, оскільки відсутні належні та допустимі докази виконання позивачем імперативних норм статті 9 Правил адвокатської етики.
6. Суди попередніх інстанцій зазначали, що всупереч вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі також - Закон №5076-VI) та Правил адвокатської етики, що не заперечується самою позивачкою, після дострокового розірвання 28.04.2021 із клієнтом ( ОСОБА_3 ) договору від 08.04.2021 №28-04-2021, вона продовжувала здійснювати його захист у кримінальному провадженні і наступний договір було оформлено у письмовому вигляді та підписано лише 30.05.2021 № 50-05-2021; при цьому позивач не навела доводів та документально не підтвердила існування у період з 28.04.2021 по 29.05.2021 об`єктивних перешкод та/або обставин неможливості укласти зі вказаним клієнтом договору про надання правової допомоги у письмовій формі.
7. Суди першої та апеляційної інстанцій зауважили, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; разом із тим, із наявних у справі доказів судом не встановлено виконання позивачем зазначеного обов`язку щодо надання клієнту звіту про виконання договору про надання правової допомоги; при цьому матеріали справи містять докази сплати клієнтом позивачці суми грошових коштів у розмірі майже 500 000, 00 грн.
8. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що матеріалами справи не спростовано порушення позивачем вимог Закону № 5076-VI та Правил адвокатської етики, що стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
9. Також суди попередніх інстанцій указали, що твердження позивача в частині направлення запитів відносно неї головою дисциплінарної палати спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, оскільки ОСОБА_5 діяв у межах цього дисциплінарного провадження як член палати.
10. Посилаючись на висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, суди попередніх інстанцій зазначали, що у межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню КДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності; отже, у межах спірних правовідносин суд повинен перевірити спірне рішення відповідача виключно на предмет наявності критеріїв свавільності, упередженості чи необґрунтованості; втім, таких фактів позивачем не наведено, а судом не встановлено.
11. Водночас, як вважали суди першої та апеляційної інстанції, відповідачем вимоги Закону № 5076-VI дотримані належним чином, процедура здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення не порушені.
12. Щодо питання критеріїв "грубого" порушення Правил адвокатської етики, суди попередніх інстанцій констатували, що такі критерії не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення "грубості" дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить виключно до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; суд, розглядаючи справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності не наділений повноваженнями заміняти відповідний дисциплінарний орган і змінювати покарання на більш м`яке або скасовувати його з підстав недоведеності вини особи.
13. З приводу порушення принципу співмірності при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення, суди попередніх інстанцій також зазначали, що правову оцінку рішенню КДКА Київської області в цій частині суд може надати лише з позиції чи діяв відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
14. Окрім указаного, з посиланням на висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15, суди попередніх інстанцій наголосили, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
15. Не погодившись із зазначеними рішеннями, ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій (з урахуванням уточненої касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі №640/33374/21 та постановити нове, яким визнати протиправним та скасувати Рішення від 27.10.2021 № 227/2021. Позивач також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовної практики.
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень позивач вказує, пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок Верховного Суду викладеного у постановах від 04.03.2020 у справі №822/3113/17 та від 14.09.2021 у справі №640/20599/19 щодо питання застосування положень статей 21, 33, 34, 35, 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та необхідності врахування та застосування судами вимог статті 2 КАС України в частині перевірки правомірності прийнятого комісією рішення щодо його обґрунтованості, доцільності та вмотивованості.
17. Окрім того, підставою касаційного оскарження позивач визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у подібних правовідносинах.
18. Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає, що судові рішення оскаржуються також з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 КАС України; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
19. В контексті обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач указує на необхідність врахування та застосування вимог статті 2 КАС України в частині перевірки правомірності прийнятого комісією рішення щодо його обґрунтованості, доцільності та вмотивованості, а не виключно в частині дотримання процедурних моментів його прийняття. Позивач просить Суд звернути увагу, що територіальні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії не завжди допускають порушення процедури розгляду скарги, але при цьому рішення комісії, яким адвоката притягають до дисциплінарної відповідальності не завжди є об`єктивним та прийнятим з дослідженням усіх доказів. Позивач вважає, що за обставин додержання судами практики про дискреційність повноважень комісії в частині змісту прийнятого рішення та виду дисциплінарної відповідальності, яка застосовується, адвокати фактично позбавлені можливості захистити свої права за таких умов.
20. Щодо доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначила, що жодним нормативно-правовим актом не визначено критерії "грубого" порушення Правил адвокатської етики; тобто законодавством не визначено жодних критеріїв, які б могли стверджувати про грубість того чи іншого виду порушень, у тому числі, не уникнення конфлікту інтересів, що дає територіальним кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури право на суб`єктивне ставлення при обранні міри покарання для адвоката. На переконання позивача, несвоєчасне уникнення адвокатом конфлікту інтересів не повинне мати наслідком припинення адвокатської діяльності.
21. Крім того позивач вказує, що з оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що судом першої інстанції частково досліджувалося питання наявності або відсутності конфлікту інтересів між клієнтами позивача, з огляду відсутність їх письмового погодження на одночасне представлення інтересів, та не оформлення письмового договору іншим клієнтом; тобто суд першої інстанції вибірково та частково надав оцінку наявним у справі доказам для встановлення у діях позивача порушень правил адвокатської етики, а в іншій частині - послався на практику Верховного Суду, застосування якої давало можливість не надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення; при цьому суд першої інстанції не надав оцінки щодо застосування положень частини другої статті 32 Закону №5076-VI в контексті визначення критеріїв грубого порушення адвокатом правил адвокатської етики для встановлення міри покарання за порушення таких правил, тобто чи є співмірне покарання - позбавлення права позивача на зайняття адвокатською діяльністю із встановленими судом порушеннями.
22. Щодо обґрунтувань касаційної скарги, виходячи із вимог пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає, що дійшовши висновків про одночасне здійснення позивачем захисту двох клієнтів, підозрюваних в одному кримінальному провадженні, без отримання від них обов`язкового письмового погодження, судами попередніх інстанцій не враховано доводів позивача, що клієнти були згодні на захист. Позивач указує, що на момент укладення договорів із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 конфлікт інтересів був відсутній, оскільки до дати їх укладання обидва підозрюваних надали викривальні покази в присутності іншого адвоката ОСОБА_7, в яких обидва зізналися у скоєнні злочину; зазначений факт підтверджений протоколом №13 засідання Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 27.10.2021 (в частині запитання до адвоката ОСОБА_1 ) та протоколом показів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
23. Окрім цього позивач указує на невірне встановлення дати з якої адвокат ОСОБА_1 дізналася або могла дізнатися про конфлікт інтересів та зазначає, що про відібрання пояснень у підозрюваного ОСОБА_4, їй, як захисника останнього, не повідомляли, при наданні пояснень вона присутньою не була, та про те, що таке відібрання пояснень відбувалося не знала, а тим паче не могла знати, які покази дав ОСОБА_4 ; в поясненнях від 24.06.2021 та від 25.06.2021 ОСОБА_4 дав покази щодо погроз на його адресу від ОСОБА_3, та саме з цього періоду виник конфлікт інтересів, але позивачу про це відомо не було і не могло бути відомо; натомість про конфлікт інтересів їй стало відомо 06.07.2021, коли їй були вручені матеріали клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою відносно ОСОБА_3, де однією з підстав щодо зміни запобіжного заходу були погрози в бік ОСОБА_4 . А тому, позивач вважає висновки відповідача та судів щодо того, що конфлікт інтересів був очевидний їй 24 червня 2021 року, не відповідають фактичним обставинам.
24. Позивач також зазначає, що в матеріалах справи міститься лист ОСОБА_3, адресований Шостому апеляційному адміністративному суду, в якому містяться пояснення ОСОБА_8 щодо того, що він не має до адвоката ОСОБА_1 жодних претензій; даний лист не було враховано судом, оскільки він не був досліджений як доказ під час розгляду справи; в листі він пояснив щодо того, що не може відповідати за дії своєї матері, яка, як любляча мати просто перехвилювалась і вирішила, що таким чином вона звільнить свого сина і це йому, допоможе в подальшому; вона не врахувала наслідків, і тому ОСОБА_8 попросив вибачення за таку прикру ситуацію та все ж таки просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та повернути їй право на заняття адвокатською діяльністю.
25. Від ОСОБА_4 до Верховного Суду надійшли пояснення, в яких третя особа просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_9 .
26. Від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
27. Відповідач зосереджує увагу на тому, що оскаржуваним рішенням доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення відносно позивача.
28. У відповіді на відзив на касаційну скаргу позивач просить задовольнити її касаційну скаргу.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
29. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 24 серпня 2023 року.
30. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.
31. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі №640/33374/21.
32. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6333/10 від 08.12.2017, виданого Радою адвокатів Київської області.
34. У квітні 2021 року ОСОБА_1 уклала договори про надання юридичних послуг одночасно з двома фігурантами (підозрюваними) одного кримінального провадження № 12020100100007746 від 25.12.2020, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Окрім того, також встановлено, що ОСОБА_1 певний час надавала юридичні послуги ще й іншому фігуранту вказаного кримінального провадження - ОСОБА_10 .
35. Як убачається зі стенограми судового засідання щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 від 08.03.2021 (справа 761/8885/21), останній надавав слідчому судді свідчення щодо ролі ОСОБА_3 у кримінальному провадженні (зокрема зазначав, що вони знайомі та саме він приносив наркотичні засоби або через нього; також за вказівками ОСОБА_3 розкладались схрони наркотичних засобів та гроші перераховувались саме на його рахунок).
36. Разом із тим, договір із ОСОБА_3 від 08.04.2021 № 28-04-2021 був розірваний дострокового за ініціативи ОСОБА_1 28.04.2021, із підстав, як зазначила адвокат, невиконання клієнтом своїх зобов`язань. При цьому, матеріалами справи підтверджується сплата ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 коштів за надані послуги в розмірі 500 000,00 грн.
37. Водночас, незважаючи на розірвання договору, ОСОБА_1 приймала участь в якості захисника підозрюваного ОСОБА_3 у судовому засіданні 30.04.2021 у Шевченківському районному суді м. Києва (справа № 761/15519/21) щодо розгляду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тобто не маючи на те належних повноважень.
38. Вдруге договір із ОСОБА_3 ОСОБА_1 уклала лише 30.05.2021 за № 50-05-2021. У межах вказаного договору здійснювала представництво ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020100100007746, у тому числі, 06.07.2021 отримувала у слідчого копію клопотання про зміну запобіжного заходу щодо нього на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
39. Відповідно до листа Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві від 22.10.2021 № 1024-АЗ/125/56-2021, за період часу з 08.04.2021 по 21.10.2021 жодних заяв та скарг від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо наявності конфлікту інтересів між ними або заперечень щодо їх захисту одним адвокатом, а саме ОСОБА_1 не надходило.
40. Натомість, 24.06.2021 ОСОБА_4 під час допиту надав свідчення проти ОСОБА_3 та зазначив про тиск і погрози з боку останнього.
41. Також ОСОБА_1 24.06.2021 звернулась до правоохоронних органів із заявою про замах на кримінальне правопорушення, вказавши щодо пропозиції підкупу слідчого з боку ОСОБА_2 та її сина, які нібито надходили їй від ОСОБА_3 ще у квітні 2021 року. Незважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 не відмовилась від захисту ОСОБА_3 .
42. Разом із тим, ОСОБА_2 скерувала до КДКА Київської області скаргу від 12.08.2021 на дії адвоката ОСОБА_1 (том 1, а.с.28-31), в якій вона повідомила наступні обставини.
Її син, ОСОБА_3, притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 КК України. Досудове розслідування кримінального провадження № 12020100100007746 здійснюється слідчим відділом Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві.
Про вчинення ним кримінального правопорушення та його затримання вона дізналась 07.03.2021 за наступних обставин: 07.03.2021 на її номер телефону зателефонував чоловік на ім`я ОСОБА_11 та розповів, що 06.03.2021 у квартирі сина був проведений обшук і виявлено наркотичні засоби, після чого син був затриманий. ОСОБА_11 запропонував допомогу у звільнені сина з під варти, задля чого потрібно було заплатити працівникам поліції 15000 доларів США та 5000 доларів США за допомогу у звільнення ОСОБА_12, якому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останнім часом допомагали. За пропозицією ОСОБА_13 вказані гроші мали бути сплачені працівникам поліції через адвоката ОСОБА_1 . Погодившись на зустріч, ОСОБА_2 зустрілась із ОСОБА_13, який передав їй номер телефону вказаного адвоката, зателефонувавши до якої, вказані ОСОБА_13 умови були підтверджені нею, а також зазначено на необхідності оплатити її послуги, як адвоката.
Не задумуючись над протизаконністю пропозиції, ОСОБА_2 почала шукати гроші, оскільки не мала стільки. Не знайшовши вказану суму зателефонувала 09.03.2021 ОСОБА_1 та повідомила про відсутність коштів, у відповідь на що остання сказала, що більше розмовляти не буде.
За декілька днів її син ОСОБА_3 вийшов зі слідчого ізолятора, оскільки йому обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, натомість ОСОБА_14 залишився під вартою у слідчому ізоляторі.
Подальші події ОСОБА_2 описувала зі слів свого сина ОСОБА_3, який повідомив, що після затримання його доставили до слідчого ізолятора, де працівник поліції йому пояснив, що якщо він бажає вийти на свободу, він має працювати тільки з ОСОБА_1 . Вартість виходу зі слідчого ізолятора та обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою буде коштувати 15000 доларів США. Коли ОСОБА_2 повідомила сину, що не змогла знайти гроші, він сказав, що самостійно знайшов кошти у одного знайомого і їх передали ОСОБА_1, саме тому, під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу, відповідні органи не наполягали на тримання його під вартою.
Після виходу з СІЗО, ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_1 договір про надання адвокатських послуг, у межах якого, як знає ОСОБА_2, протягом квітня-червня її син перерахував адвокатці на рахунок близько 456400, 00 грн.
На початку червня 2021 року слідчим Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві до суду було направлено клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою. Зі слів ОСОБА_3 ОСОБА_1 запропонувала сплатити 10000 доларів США і питання буде вирішено, проте він відмовився.
Під час судового засідання 03.06.2021 слідчий та прокурор наполягали на зміні запобіжного заходу та суд заарештував ОСОБА_3, але визначив суму застави в розмірі 181600,00 грн. ОСОБА_2 оплатила заставу, проте ОСОБА_3 випустили з ізолятора лише 07.06.2021. Незважаючи на внесену заставу над ОСОБА_3 знущались співкамерники. При цьому ОСОБА_1 заявляла їй претензії, що гроші за заставу знайшли, а на оплату її послуг ні. Скарги на роботу адвоката до уваги не приймались.
Незважаючи на вихід із СІЗО ОСОБА_1 продовжувала наполягати на сплаті 10000 доларів США та натякала, що у разі несплати вказаної суми, запобіжний захід все одно буде змінено на більш тяжкий. Так і сталось, 07.07.2021 слідчий зателефонував ОСОБА_8 і запросив на 11 годину прибути до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві для зустрічі з оперативним співробітником ОСОБА_15 . Натомість на ОСОБА_8 вже чекали поняті та йому було вручено подання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою. Виявилось, що ОСОБА_4, який проходить по справі з ОСОБА_8 подав на нього скаргу, що він нібито погрожував.
При цьому, ОСОБА_2 зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_4 брав в її сина гроші, а коли ОСОБА_8 вийшов із СІЗО він просив ОСОБА_4 їх повернути, але останній відмовив мотивуючи тим, що віддав гроші ОСОБА_1 для власного захисту і перестав брати слухавку. ОСОБА_2 зауважила, що ОСОБА_1 також є захисником ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні.
Також повідомила, що 07.07.2021 вони із сином поїхали до ОСОБА_1 з`ясувати питання, яким чином вона буде захищати ОСОБА_8, якщо є адвокатом ОСОБА_4, на що остання відповіді не надала (повідомила лише, що буде з`ясовувати це питання), як і не повідомила за що взяла гроші, вказавши про надання згодом фінансового звіту ОСОБА_8 .
У судове засідання 12.07.2021 ОСОБА_1 не прибула, приславши помічника, який намагався підписати в ОСОБА_8 акт виконаних робіт на суму 245000, 00 грн.
Враховуючи наведені обставини було прийнято рішення обрати іншого адвоката для ведення справи ОСОБА_8 (адвоката ОСОБА_17).
Під час розгляду 14.07.2021 клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 заявила, що нібито ОСОБА_2 умовляла її дати хабара працівникам поліції, щоб "зам`яти" справу відносно її сина ОСОБА_8, хоча насправді усе відбувалось навпаки.
Зі слів ОСОБА_8 конфлікт між ним та ОСОБА_1 виник на фінансових суперечностях, оскільки ОСОБА_8 уважав, що ОСОБА_1 має повернути частину коштів, сплачених авансом, але остання так не вважала.
Натомість ОСОБА_1 написала заяву про замах на вчинення кримінального правопорушення від 24.06.2021. При цьому вона зазначила, що пропозиції про підкуп слідчого їй надходили ще у квітні.
У той же час, за місяць після розірвання договору ОСОБА_1 знову укладає договір із ОСОБА_3 та продовжує здійснювати його захист.
Окрім того, із матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_4 повідомив слідчого про тиск із боку ОСОБА_3 . 24.06.2021 слідчий допитав ОСОБА_4, як підозрюваного за участю адвоката ОСОБА_1, тобто про нібито тиск на ОСОБА_4 із боку ОСОБА_3 їй було відомо ще 24.06.2021.
Незважаючи на наявну інформацію про конфлікт інтересів, про що ОСОБА_1 вказує у своїй заяві, вона не відмовилась від захисту ОСОБА_3, а продовжувала його здійснювати до 12.07.2021.
Таким чином адвокат ОСОБА_1 не виконувала належним чином обов`язки захисника, чим порушила законні права ОСОБА_3 . Окрім того є підстави вважати, що вона вступила в змову з працівниками поліції та допомагає їм отримувати незаконно грошові кошти через зловживання службовим становищем.
На підставі викладеного ОСОБА_2 просила КДКА в Київській області прийняти скаргу та провести перевірку наведених доводів і притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, із наступним позбавленням заняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру.
43. Поряд із цим 09.08.2021 ОСОБА_2 направила до Шевченківської окружної прокуратури міста Києва повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 364, 368 КК України. Оскільки за вказаною заявою відповідним органом не були внесені відповідні відомості до ЄРДР, то така бездіяльність була оскаржена в судовому порядку, внаслідок чого ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.09.2021 (справа № 761/31250/21) прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва зобов`язано внести до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_2
44. ОСОБА_1 подала до КДКА в Київській області (вх. № 1058 від 08.09.2021) пояснення щодо скарги ОСОБА_2 (том 1, а.с. 32-35), в яких зазначила, що така скарга не відповідає вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, оскільки до скарги не додано документів, які б підтвердити родинний зв`язок ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також квитанції про сплату за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарги.
Окрім того ОСОБА_1 зазначила, що скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою і містить інформацію, що не відповідає дійсності та є тиском на адвоката, виходячи з наступного:
по-перше, про обставини взаємовідносин ОСОБА_2 та якогось ОСОБА_13, їй взагалі нічого не відомо, оскільки вона перебувала за кордоном та жодних дзвінків від скаржниці не приймала;
по-друге, під час розгляду питання обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, його адвокатом була ОСОБА_16, а ОСОБА_1 перебувала за кордоном (у Єгипті), тож жодним чином не могла отримати від скаржниці чи її сина грошові кошти;
по-третє, щодо інформації про прибуття в судове засідання 12.07.2021 помічників, то така інформація є недостовірною, оскільки у адвоката відсутні помічники;
по-четверте, 09.07.2021 адвокат подавала слідчому судді Сидорову Є. клопотання про залучення захисника ОСОБА_3 через конфлікт інтересів і неможливість в подальшому надавати йому правову допомогу;
по-п`яте, відмова ОСОБА_2 у спілкуванні в межах кримінального провадження покликана збереженням адвокатської таємниці;
по-шосте, твердження ОСОБА_2 щодо необґрунтованого витрачання грошових коштів суперечать дійсності, оскільки з усіх коштів сплачені податки;
по-сьоме, правова допомога надавалась ОСОБА_3 починаючи з квітня 2021 року належним чином в межах укладеного договору та тарифах, визначених у ньому, що підтверджується підписаними актами наданих послуг.
Разом із тим ОСОБА_1 зазначила, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 порушує запобіжний захід - нічний домашній арешт, впливає на свідків, вчиняє адміністративні правопорушення (стаття 130 КУпАП), що і стало підставою для подальшої зміни йому виду запобіжного заходу на тримання під вартою з визначенням розміру застави. Проте, після внесення застави, ОСОБА_3 продовжив порушувати запобіжний захід. Згодом мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 із пропозицією дачі хабара слідчим та прокурору, про що нею було написано заяву про кримінальне правопорушення 24.06.2021.
При цьому, у заяві ОСОБА_1 зазначила, що нею надавалась правова допомога за договором № 28-04-2021 від 08.04.2021 та надається правова допомога ОСОБА_3 на підставі договору № 50-05-2021 від 30.05.2021. При цьому договір № 28-04-2021 від 08.04.2021 був достроково розірваний через регулярні порушення його умов та провокування до вчинення неправомірних дій - запропонувати слідчому хабар із метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 та перекваліфікування інкримінованої йому статті на іншу, наприклад 309 КК України.
Згодом ОСОБА_3 знову звернувся до ОСОБА_1 за правовою допомогою переконуючи, що більше не буде провокувати її до вчинення неправомірних дій.
Договір № 50-05-2021 від 30.05.2021 діяв до 09.07.2021, коли ОСОБА_1 звернулась до слідчого з клопотанням про залучення іншого захисника у зв`язку з тим, що стало відомо про подання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 на підставі показань іншого підзахисного в цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_4, у зв`язку із чим виник конфлікт інтересів, оскільки ОСОБА_1 також виступала захисником Дергунова І.Л.; тож вона відмовилась від захисту ОСОБА_3 та продовжила захист ОСОБА_4 .
Також ОСОБА_1 у поясненнях повідомила, що ОСОБА_2 неодноразово телефонувала їй з проханням влаштувати зустріч зі слідчим, щоб "домовитись", а потім із вимогою вирішити справу зі слідчим, вказуючи на фінансову можливість. Такими діями намагалась втягнути ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 КК України.
Водночас ОСОБА_1 наголосила, що усі дії вчинені в рамках чинного законодавства, будь-яких розмов про надання неправомірної вигоди з ОСОБА_3 не велися.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просила КДКА Київської області залишити скаргу ОСОБА_2 без задоволення.
45. Членом Дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_18 30.09.2021 складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 (том 1, а.с. 45-52), якою встановлено, що проаналізувавши наявні матеріали перевірки, ґрунтовно вивчивши доводи, які були викладені як у скарзі, так і у письмових поясненнях ОСОБА_1, він уважав, що існують достатні правові підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1, оскільки здобуті в ході перевірки матеріали дозволяють дійти до попереднього висновку про те, що адвокатом під час здійснення захисту ОСОБА_3 у відповідному кримінальному провадженні не було дотримано принципів законності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, що є основоположним у здійсненні адвокатської діяльності.
Зі змісту довідки також убачається, що відповідно до договору № 28-04-2021 на ОСОБА_1 був покладений обов`язок здійснення захисту прав та інтересів ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження № 12020100100007746 від 25.12.2020, в якому останній має статус підозрюваного. Між тим, у ході здійснення перевірки, отримані дані про те, що у квітні 2021 року у тому ж самому кримінальному провадженні, адвокат ОСОБА_1 прийняла на себе обов`язок по здійсненню захисту іншого підозрюваного ОСОБА_4 . Вказана обставина не заперечується адвокатом. Разом із тим, відповідно до Правил адвокатської етики, адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
Поруч із тим, перевіркою не здобуто будь-яких доказів, які б підтвердили, що адвокат ОСОБА_1, беручи на себе обов`язок по захисту ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у відповідному кримінальному провадженні, інтереси яких вірогідно могли та в подальшому стали взаємно суперечливими, отримала від обох із них відповідну письмову згоду на їхній захист зі свого боку.
У свою чергу ОСОБА_4 24.06.2021 надавав відносно ОСОБА_3 викривальні свідчення та покази, а також свідчення про тиск на нього вказаною особою, що здійснювалося за участі адвоката ОСОБА_1, яка на той момент перебувала одночасно в статусі захисника ОСОБА_3 . Вказані свідчення та доводи стали підставою для клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 .
Таким чином, факт настання реального конфлікту інтересів у здійсненні захисту двох підзахисних мав бути очевидним для адвоката ОСОБА_1 ще 24.06.2021. Натомість вона не відмовилась від захисту ОСОБА_3 аж до 09.07.2021, як і не отримала від вказаних осіб згоди на їх паралельний захист.
Виходячи з наведеного, член Дисциплінарної палати КДКА Київської області дійшов висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 обґрунтовано вбачається ознаки грубого порушення статей 9, 10, 20, 22 Правил адвокатської етики та частини першої статті 46 КПК України. Тож адвокат не виконала обов`язок, покладений на неї пунктом 3 частини першої статі 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", щодо невідкладного повідомлення клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
Окрім наведеного перевіркою також було з`ясовано, що незважаючи на дострокове розірвання 28.04.2021 із ОСОБА_3 договору від 08.04.2021 № 28-04-2021, вже через два дні адвокат ОСОБА_1 продовжила виступати захисником ОСОБА_3 у судових засіданнях Шевченківського районного суду м. Києва, чим допустила здійснення представництва інтересів особи у кримінальному провадженні без визначеної законом підстави, що свідчить про порушення принципу законності в адвокатській діяльності.
Також використовуючи отриману інформацію в рамках своєї діяльності ОСОБА_1 24.06.2021 звернулась до правоохоронних органів із заявою про замах на кримінальне правопорушення.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях адвоката ознак вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 4, 5, 7 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Окрім того з`ясовано, що надані послуги ОСОБА_1 були оплачені ОСОБА_3, проте всупереч вимог частини першої статті 35 Правил адвокатської етики, вона не надала звіт із інформацією щодо здійсненої роботи (наданих послуг).
46. На підставі вказаної довідки та наявних матеріалів, Дисциплінарна палата КДКА Київської області, дійшовши попереднього висновку про те, що ОСОБА_1 під час здійснення захисту ОСОБА_3, не було дотримано принципів законності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, що є основоположним у здійсненні адвокатської діяльності, 12.10.2021 прийняла рішення № 209/2021, яким порушила дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 та призначила розгляд дисциплінарної справи на 27.10.2021 на 12:00 год. (том 1, а.с. 36-44).
47. Не погоджуючи з таким рішенням Дисциплінарної палати КДКА Київської області, ОСОБА_1 оскаржила його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) (том 1, а.с. 53-57). У скарзі вона наголосила, що при прийнятті відповідного рішення, не прийнято до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самостійно виявили бажання звернутись та обрати саме її в якості захисник своїх інтересів у кримінальному провадженні. У зв`язку з наведеним, необхідності в укладенні письмового договору щодо добровільної згоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на представлення їх інтересів одним захисником станом на момент укладення договорів не виникало. Також бути відсутні підстави, які могли вказувати на конфлікт інтересів між вказаними особами або ж виникнення такого конфлікту у подальшому. Більше того вказані особи не заявляли зауваження чи заперечення щодо одночасного представництва їх інтересів.