ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 460/9301/23
адміністративне провадження № К/990/43836/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, постановлену суддею Гудимою Н. С., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Улицького В. З., Кузьмича С. М., Матковської З. М., у справі № 460/9301/23 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач, скаржник) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 54826,91 грн.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, позовну заяву залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на пункт 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначив, що позов підписано особою, яка не має права її підписувати і посадове становище якої не встановлено.
Висновки судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого особа має повноваження діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання позову, визнання позову, відмови від позову, відкликання апеляційних, касаційних скарг), який не є достатнім доказом наявності повноважень представника за правилами представництва без наявності документів на підтвердження того, що згідно із законом, статутом чи трудовим договором (контрактом) особа уповноважена діяти від імені позивача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись з ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач стверджує, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням наявності у відповідної особи повноважень вчиняти дії від юридичної особи на засадах самопредставництва, без надання будь-яких інших документів, а тому особа, яка підписала позовну заяву, надала усі необхідні документи для підтвердження повноважень у порядку самопредставництва.
Верховний Суд ухвалою від 15 січня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі з підстав, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права.
Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції, та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною сьомою статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України.