Окрема думка судді К. М. Пількова
до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/15551/20
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07.02.2024 зупинила провадження у справі № 910/15551/20 за заявами Компанії "Ferrexpo AG" та ПрАТ "Полтавський ГЗК" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 991/4430/23 (провадження № 1-кс/991/7279/23).
Велика Палата послалась на об`єктивну неможливість розгляду заяв Компанії "Ferrexpo AG" та ПрАТ "Полтавський ГЗК" у справі № 910/15551/20 до вирішення справи у кримінальному провадженні № 52023000000000202за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 368, частиною четвертою статті 368, частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України, зокрема щодо можливого одержання неправомірної вигоди учасниками організованої групи за прийняття судового рішення в судовій справі № 910/15551/20, що перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду.
З висновками Великої Палати не погоджуюсь і нижче викладаю мотиви незгоди.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Велика Палата не обґрунтувала, чому до набрання законної сили судовим рішенням у названому кримінальному провадженні неможливо здійснити розгляд заяви про розподіл судових витрат відповідно до чинної постанови Великої Палати, яка набрала законної сили і не скасована, тобто є чинним і обов`язковим судовий рішенням.
На мою думку, те, що Велика Палата не обґрунтувала об`єктивну неможливість (п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК) розгляду заяви про розподіл судових витрат до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні, суперечить багаторічній послідовній практиці Верховного Суду застосування цієї норми ГПК, яка вилилась у скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій про зупинення провадження, де Верховний Суд вказував на відсутність належного обґрунтування судами об`єктивної неможливості вирішення справ:
"Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.