ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 484/1979/22
Провадження № 51 - 5192 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152110000041 від 15 січня 2022 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайська Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимого,
за ст. 185 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 лютого 2023 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 25 липня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 лютого 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 вказано обчислювати з моменту затримання.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
13 січня 2022 року приблизно о 23.00 год. ОСОБА_6, реалізуючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, переліз через паркан і таким чином незаконно потрапив на територію домоволодіння ОСОБА_8, що за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого ОСОБА_6 підійшов до вхідних дверей житлового будинку та, доклавши фізичної сили, пошкодив навісний замок, відчинив двері і незаконно проник до будинку, звідки з корисливого мотиву та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна таємно викрав майно ОСОБА_8 на загальну суму 9 330 грн.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20 березня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 лютого 2023 року щодо нього залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує на допущені, на її думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України є підставою для скасування судових рішень. Посилаючись на практику касаційного кримінального суду, заперечує висновки суду першої інстанції щодо можливості здійснення судового розгляду в спрощеному порядку на підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, на що суд апеляційної інстанції належної уваги не звернув. Захисник зазначає, що в порушення вимог ст. 349 ч. 4 КПК України суд першої інстанції не допитав обвинуваченого ОСОБА_6, а факт визнання ним правильності обставин вчинення кримінально караного діяння, наведених в обвинувальному акті, не може вважатися допитом обвинуваченого судом у розумінні ст. 351 КПК України. Вважає, що суд першої інстанції не переконався, що ОСОБА_6 правильно розуміє зміст фактичних обставин справи, не впевнився у його добровільній позиції щодо застосування ст. 349 ч. 3 КПК України, обмежившись посиланням на те, що обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті. На думку захисника у вироку суду в порушення вимог ст. 374 ч. 3 п. 2 КПК України не відображено показів обвинуваченого та потерпілого, а лише зазначено, що вони визнали обставини викладені в обвинувальному акті. Вважає, що суд першої інстанції не встановив обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК України, а суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України в ухвалі не навів мотивів відхилення таких доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 .
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
В листі, який надійшов до початку касаційного розгляду, потерпілий ОСОБА_8, заперечуючи доводи касаційної скарги захисника, просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Касаційне провадження просить здійснити без його участі.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти касаційної скарги захисника та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України.
Зі змісту вироку суду першої інстанції вбачається, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, судом першої інстанції проведено в порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України.
19 січня 2023 року в судовому засіданні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_6, після викладу обвинувального акту прокурором, підтвердив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, він повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, та повідомив, що буде давати показання щодо висунутого йому обвинувачення.
За таких обставин, в цьому ж судовому засіданні суд першої інстанції на підставі ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, та за погодженням із усіма учасниками судового провадження прийняв рішення щодо порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів справи без виклику свідків.
Усім учасникам судового провадження, у тому числі обвинуваченому ОСОБА_6, були роз`ясненні положення ст. 349 ч. 3 КПК України, зокрема щодо позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_8 погодилися з таким порядком розгляду кримінального провадження, підтримавши запропонований прокурором порядок дослідження доказів, без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд першої інстанції з`ясував чи правильно ОСОБА_6 розуміє наслідки такого розгляду, а саме неможливість оскаржити встановлені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, та перевірив добровільність його позиції.
Відповідно до ст. 349 ч. 4 КПК України допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.