ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 646/3412/23
провадження № 61-18457св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -Держава Україна в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє його представник - адвокат Острицький Андрій Олегович, на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року у складі судді Благої І. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харковаз позовом до Держави Україна в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги та моральної шкоди.
В обґрунтування позову посилався на те, що він має статус учасника бойових дій та отримує разову грошову допомогу, передбачену Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про жертви нацистських переслідувань". Позивач вказує, що отримував щорічну разову грошову допомогу в таких розмірах: у 2020 році - 1 390 грн, що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112; у 2021 році - 1 491 грн, що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325; у 2022 році - 1 491 грн, що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540. Проте розмір виплаченої йому зазначеної грошової допомоги суперечить частині п`ятій статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якою грошова допомога повинна виплачуватись у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Таким чином, позивачу була протиправно не виплачена частина разової допомоги до 05 травня 2022 року.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь 22 333 грн недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня за 2020, 2021 та 2022 років, а також стягнути на його користь з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку моральну шкоду у розмірі 474 937,66 грн.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 липня 2023 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, призначено підготовче засідання у справі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 з Держави Україна в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня за 2020, 2021, 2022 року.
Продовжено строк підготовчого провадження до 13 жовтня включно.
Відкладено судове засідання на 16 годину 00 хвилин 11 жовтня 2023 року.
Роз`яснено порядок та строки апеляційного оскарження ухвали в частині закриття провадження у справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що провадження у цій справі в частині вирішення позовної вимоги про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги підлягає закриттю, оскільки за предметною підсудністю відноситься до категорії публічно-правових спорів, на які, відповідно до статті 19 КАС України, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року - без змін.
Перевіривши ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування судового рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22 грудня 2023 року ОСОБА_1 . в особі представника - адвоката Острицького А. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
29 січня 2024 року від Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради до Верховного Суду надійшов відзив, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2023 рокувідкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
22 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Із змісту доводів касаційної скарги позивача вбачається, що ним у касаційному порядку оскаржена ухвала суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі та ухвалена за результатами її апеляційного перегляду постанова апеляційного суду. Тому, в силу вимог статті 400 ЦПК України, ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року в частині вирішення інших процесуальних питаньне є предметом касаційного перегляду.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року в оскарженій частині та постанова Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.