Постанова суду № 520/874/13-ц від 07.02.2024 про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2020 року № НОМЕР_3 щодо виконання виконавчого листа від 05 листопада 2014 року,...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 520/874/13

провадження № 61-11319св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1, заінтересована особа (стягувач) - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 05 квітня 2021 року у складі судді Коваленко О. Б. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 червня 2023 року у складі колегії суддів Дришлюка А. І., Громіка Р. Д., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У лютому 2021 року ОСОБА_1, заінтересована особа (стягувач) - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське управління ПАТ "Державний ощадний банк України"), звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О., в якій, з урахуванням уточнених вимог, просила:

визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. щодо відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2020 року № НОМЕР_3 щодо виконання виконавчого листа від 05 листопада 2014 року, виданого Київським районним судом міста Одеси у справі № 520/874/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління "Державний ощадний банк України" заборгованості за договором про іпотечний кредит від 13 вересня 2007 року у розмірі 1 598 458,63 грн, з яких: тіло кредиту в порядку дострокового стягнення - 860 022,24 грн; заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 3 897 555,10 грн; заборгованість за пенею за невиконання зобов`язання зі сплати тіла кредиту - 183 328,54 грн; заборгованість за пенею за невиконання зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами - 75 352,84 грн;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. виключити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників за виконавчим провадженням № НОМЕР_3;

визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. щодо винесення постанов та скасувати постанови, прийняті в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3:

постанову про арешт майна боржника від 13 квітня 2020 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та окремо на 1/15 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на загальну суму 1 027 653,39 грн;

постанову про звернення стягнення на майно боржника від 13 квітня 2020 року, якою постановлено звернути стягнення на майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на загальну суму 1 027 653,39 грн;

постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13 квітня 2020 року, якою встановлено звернення стягнення у розмірі 20 % від доходу щомісячно до виплати загальної суми боргу 1 027 653,39 грн, що ОСОБА_1 отримує у Національному університеті "Одеська юридична академія";

постанову про арешт коштів боржника від 28 жовтня 2020 року, якою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1, що містяться на відкритих рахунках у банківських установах: АТ "Універсал Банк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", АБ "Південний", АТ "УкрСиббанк", АТ "Альфа-Банк", ПАТ "Банк Восток", ПАТ "МТБ Банк", АТ "ПУМБ";

скасувати арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та окремо на 1/15 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати арешт коштів ОСОБА_1, що містяться на відкритих рахунках у банківських установах: АТ "Універсал Банк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", АБ "Південний", АТ "УкрСиббанк", АТ "Альфа-Банк", ПАТ "Банк Восток", ПАТ "МТБ Банк", АТ "ПУМБ";

визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2020 року № НОМЕР_4 щодо виконання виконавчого листа від 05 листопада 2014 року, виданого Київським районним судом міста Одеси у справі № 520/874/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління "Державний ощадний банк України" судових витрат у вигляді судового збору в сумі 3 219 грн;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. виключити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників за виконавчим провадженням № НОМЕР_4.

постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10 березня 2020 року, якою на ОСОБА_1 покладено обов`язок зі сплати розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 469 грн;

постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 10 березня 2020 року, якою розмір основної винагороди приватного виконавця за виконавчим провадженням встановлено у розмірі 321,90 грн.

Скаргу обґрунтовано тим, що при відкритті виконавчого провадження приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв В. О. порушив вимоги Закону України "Про виконавче провадження", а також права заявника.

ОСОБА_1 вказувала, що стягувачем у виконавчому документі зазначено ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" (ЄДРПОУ 09328601), проте в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня юридична особа з таким реєстраційним номером.

Зазначала, що АТ "Ощадбанк" має ЄДРПОУ 00032129, водночас реєстраційний номер НОМЕР_1 належить відокремленому підрозділу - філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк", що свідчить про те, що виконання здійснюватиметься на користь відокремленого підрозділу, а не позивача.

На думку заявника, відокремлений підрозділ, який не є юридичною особою, не може виступати стягувачем за судовим рішенням, а тому його реквізити (місцезнаходження та ідентифікаційний номер) не повинні зазначатися в судовому рішенні замість реквізитів юридичної особи - стягувача.

Також посилалася на відсутність у матеріалах виконавчого провадження Положення про філію Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк", що не дає встановити коло повноважень філії діяти в інтересах товариства.

Крім того, ОСОБА_1 вказувала, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв В. О. не перевірив наявність повноважень у особи, яка підписала заяву про примусове виконання рішення, на представництво стягувача у виконавчому провадженні.

Вказувала, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв В. О. прийняв до провадження виконавчий документ, строк пред`явлення до виконання якого сплив.

ОСОБА_1 також вказувала, що виконавчі листи, прийняті до виконання приватним виконавцем Цинєвим В. О., не відповідають вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому на підставі пункту 6 частини четвертої цієї статті мали були повернуті стягувачу.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 05 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2020 року № НОМЕР_3 щодо виконання виконавчого листа від 05 листопада 2014 року, виданого Київським районним судом міста Одеси у справі № 520/874/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за договором про іпотечний кредит від 13 вересня 2007 року.

Зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. виключити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників за виконавчим провадженням № НОМЕР_3.

Скасував у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3: постанову про арешт майна боржника від 13 квітня 2020 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та окремо на 1/15 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на загальну суму 1 027 653,39 грн; постанову про звернення стягнення на майно боржника від 13 квітня 2020 року про звернення стягнення на майно, що належить ОСОБА_1, у межах суми звернення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на загальну суму 1 027 653,39 грн; постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13 квітня 2020 року, якою встановлено звернення стягнення у розмірі 20 % від доходу щомісячно; постанову про арешт коштів боржника від 28 жовтня 2020 року про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1, що містяться на відкритих рахунках у таких банківських установах: АТ "Універсал Банк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", АБ "Південний", АТ "УкрСиббанк", АТ "Альфа-Банк", ПАТ "Банк Восток", ПАТ "МТБ Банк", АТ "ПУМБ".

Скасував арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та окремо на 1/15 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасував арешт коштів ОСОБА_1, що містяться на відкритих рахунках у таких банківських установах: АТ "Універсал Банк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", АБ "Південний", АТ "УкрСиббанк", АТ "Альфа-Банк", ПАТ "Банк Восток", ПАТ "МТБ Банк", АТ "ПУМБ".

Скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2020 року № НОМЕР_4 щодо виконання виконавчого листа від 05 листопада 2014 року, виданого Київським районним судом міста Одеси у справі № 520/874/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" судових витрат у сумі 3 219 грн.

Зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. виключити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників за виконавчим провадженням № НОМЕР_4.

Скасував постанови в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4: постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10 березня 2020 року, якою на ОСОБА_1 покладено обов`язок зі сплати розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 469 грн; постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 10 березня 2020 року, якою розмір основної винагороди приватного виконавця за виконавчим провадженням встановлено у розмірі 321,90 грн.

Суд першої інстанції не погодився з позицією заявника, що філія Одеського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" не має компетенції діяти від імені юридичної особи у її відокремленого підрозділу в межах виконавчого провадження, та не вважає дії приватного виконавця незаконними із зазначеної підстави.

Разом із тим суд першої інстанції вказав, що виконавчий лист не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2017 року виконавчий лист від 05 листопада 2014 року, яким постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління "АТ Ощадбанк" заборгованість за договором про іпотечний кредит від 13 вересня 2007 року № 1848-н в розмірі 1 598 458,63 грн, яка складається з тіла кредиту в порядку дострокового стягнення 860 022,24 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 389 755,10 грн, пені за невиконання зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 75 352,84 грн, визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в розмірі 655 200 грн.

Отже, виконавчий документ неправильно визначає суму, яка підлягає стягненню.

Одеський апеляційний суд постановою від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України", подану адвокатом Поплавською О. В., задовольнив частково.

Скасував ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 05 квітня 2021 року в частині:

скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2020 року № НОМЕР_4 щодо виконання виконавчого листа від 05 листопада 2014 року, виданого Київським районним судом міста Одеси у справі № 520/874/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" судових витрат у розмірі 3 219 грн;

зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. виключити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників за виконавчим провадженням № НОМЕР_4;

скасування постанови в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4: постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10 березня 2020 року, якою на ОСОБА_1 покладено обов`язок зі сплати розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 469 грн; постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 10 березня 2020 року, якою розмір основної винагороди приватного виконавця за виконавчим провадженням встановлено у розмірі 321,90 грн.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа, який відповідно до ухвали Київського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2017 року був визнаний частково таким, що не підлягає виконанню, про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.

Разом із тим, як вказав апеляційний суд, скаржник не навів обґрунтованих доводів на підтвердження незаконності дій виконавця в частині відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника судового збору в сумі 3 219 грн на підставі виконавчого листа, виданого 05 листопада 2014 року. Тому апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу та скасував ухвалу суду першої інстанції в цій частині.

Також апеляційний суд відхилив доводи щодо того, що виконавець не звернув уваги на те, що стягнення заборгованості відбувається на користь відокремленого представництва позивача (філії), а не самого позивача, вказавши, що це не має правового значення для вирішення процесуального питання, заявленого скаржником, адже резолютивна частина рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 травня 2014 року визначає, що заборгованість має бути сплачена на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління "АТ Ощадбанк" (ЄДРПОУ 09328601; МФО 328845, р/р НОМЕР_2 ), рішення суду, в тому числі в цій частині, не оскаржувалось боржником та є чинним на сьогодні.

Щодо посилання представника скаржника на відсутність повноважень у представника банку на подання документів до виконавця (здійснення представництва) апеляційний суд вказав, що зазначеній обставині була надана оцінка судом першої інстанції, проте рішення місцевого суду не оскаржувалось в цій частині, а тому апеляційний суд не надавав йому оцінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У липні 2023 року АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України"подало касаційну скаргу до Верховного Суду засобами поштового зв`язку на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 05 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 червня 2023 року, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині вирішення вимог скарги про визнання незаконними дій приватного виконавця Цинєва В. О. щодо скасування постанов у межах виконавчого провадження від 10 березня 2020 року № НОМЕР_3, виключення відомостей про ОСОБА_1 з реєстру боржників, скасування арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .

Також просило відмовити у задоволенні вимог скарги в частині: скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2020 року № НОМЕР_3 щодо виконання виконавчого листа від 05 листопада 2014 року, виданого Київським районним судом міста Одеси у справі № 520/874/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за договором про іпотечний кредит від 13 вересня 2007 року; зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. виключити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників за виконавчим провадженням № НОМЕР_3; скасування постанов приватного виконавця в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 про арешт майна боржника від 13 квітня 2020 року; про звернення стягнення на майно боржника від 13 квітня 2020 року; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13 квітня 2020 року; про арешт коштів боржника від 28 жовтня 2020 року.

Крім того, просило закрити провадження в частині вимог скарги про оскарження постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10 березня 2020 року та про стягнення з боржника основної винагороди від 10 березня 2020 року, прийняті в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3.

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також вказує на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного суду від 06 червня 2018 року у справі № 926/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19), постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 554/15618/13-ц (провадження № 61?23295св19) та від 02 вересня 2020 року у справі № 426/12550/16-ц.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що положеннями процесуального законодавства не передбачено видачу виконавчого листа на виконання одного й того ж судового рішення у випадку визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у певній частині, тому постанови та рішення приватного виконавця в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 є правомірними.

Також заявник посилається на те, що відповідно до норми частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, належить до юрисдикції адміністративних судів.

Доводи інших учасників справи

У вересні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв В. О. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське управління АТ "Державний ощадний банк України" задовольнити, закрити провадження в частині вимог скарги про оскарження постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10 березня 2020 року, якою на ОСОБА_1 покладено обов`язок зі сплати розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 469 грн; про стягнення з боржника основної винагороди від 10 березня 2020 року, якою розмір основної винагороди приватного виконавця за виконавчим провадженням встановлено у розмірі 321,90 грн. У задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. просить відмовити у повному обсязі.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Брагарчук О. Р., подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Провадження у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 15 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи з Київського районного суду міста Одеси.

У вересні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 25 жовтня 2023 року призначив справу до розгляду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Суди встановили, що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15 травня 2014 року у справі № 520/874/13-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" стягнено 1 598 458, 63 грн заборгованості.

05 листопада 2014 року Київський районний суд міста Одеси у справі № 520/874/13-ц видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління "АТ Ощадбанк" (ЄДРПОУ 09328601, МФО 328845, р/р НОМЕР_2 ) заборгованості за договором про іпотечний кредит від 13 вересня 2007 року № 1948-н в загальній сумі 1 598 458,63 грн, яка складається з тіла кредиту в порядку дострокового стягнення - 860 022,24 грн, заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 3 897 555,10 грн, пені за невиконання зобов`язання зі сплати тіла кредиту в сумі 183 328,54 грн, пені за невиконання зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 75 352,84 грн (т. 1, а. с. 90, 91).

19 вересня 2014 року здійснено реалізацію заставленого майна, а саме домоволодіння АДРЕСА_2, у зв`язку з чим частково погашено заборгованість за кредитним договором на суму 655 200 грн (платіжне доручення від 19 вересня 2014 року № 39053415 (#63331607) на суму 580 521 грн та платіжне доручення від 19 вересня 2014 року № 63332515 (#63332515) на суму 74 679 грн).

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 12 грудня 2017 року в справі № 520/874/13 за заявою боржника ОСОБА_1 виконавчий лист від 05 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління "АТ Ощадбанк" заборгованості за договором про іпотечний кредит від 13 вересня 2007 року № 1848-н в загальній сумі 1 598 458,63 грн визнав таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості у розмірі 655 200 грн (т. 2, а. с. 81, 82).

У виконавчому листі містяться відмітки про його повернення від 05 березня 2015 року (на підставі пункту 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження") та від 16 травня 2018 року (на підставі пункту 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження").

10 березня 2020 року постановою приватного виконавця Цинєва В. О. за заявою представника АТ "Ощадбанк" приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 за зазначеним виконавчим листом (т. 1, а. с. 111, 112).

Під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 приватний виконавець Цинєв В. О. виніс такі постанови:

постанову про арешт майна боржника від 13 квітня 2020 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та окремо на 1/15 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на загальну суму 1 027 653,39 грн (т. 1, а. с. 146, 147);

постанову про звернення стягнення на майно боржника від 13 квітня 2020 року, якою постановлено звернути стягнення на майно, що належить ОСОБА_1, у межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на загальну суму 1 027 653,39 грн (т. 1, а. с. 137, 138);

постанову про арешт коштів боржника від 28 жовтня 2020 року, якою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1, що містяться на відкритих рахунках у наступних банківських установах: АТ "Універсал Банк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", АБ "Південний", АТ "Укрсиббанк", АТ "Альфа-Банк", ПАТ "Банк Восток", ПАТ "МТБ Банк", АТ "ПУМБ" (т. 1, а. с. 153-154).

Київський районний суд міста Одеси у справі № 520/874/13-ц видав ще один виконавчий лист від 05 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління "АТ Ощадбанк" (ЄДРПОУ 09328601, МФО 328845, р/р НОМЕР_2 ) судових витрат у вигляді судового збору в сумі 3 219 грн (т. 1, а. с. 71, 72).

27 лютого 2020 року АТ "Ощадбанк" в особі філії Одеського обласного управління звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. із заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просило прийняти виконавчий лист від 05 листопада 2014 року, що виданий Київським районним судом міста Одеси у справі № 520/874/13-ц, та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 219 грн (т. 1, а. с. 69, 70).

За результатами розгляду заяви приватний виконавець Цинєв В. О. 10 березня 2020 року відкрив виконавче провадження № НОМЕР_4 про примусове стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 3 219 грн (т. 1, а. с. 79, 80).

Також приватний виконавець Цинєв В. О. в порядку проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 виніс й інші постанови, серед яких: постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10 березня 2020 року, якою на ОСОБА_1 покладено обов`язок зі сплати розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 469 грн; постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 10 березня 2020 року, якою розмір основної винагороди приватного виконавця за виконавчим провадженням встановлено у розмірі 321,90 грн; постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 10 березня 2020 року, якою були об`єднані виконавчі провадження № НОМЕР_4, № НОМЕР_3 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_5 (т. 1, а. с. 82, 83, 85, 86, 122).

24 лютого 2021 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 приватний виконавець Цинєв В. О. прийняв постанову, якою зняв арешт з коштів, які розміщені на рахунку ОСОБА_1 в АБ "Південний", на які було накладено арешт постановою приватного виконавця від 28 жовтня 2020 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягаю частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Одним із основних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення є закріплення у процесуальному законодавстві положень щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в справах та відповідні норми спрямовані на забезпечення виконання рішень суду (див. постанову Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі № 905/2458/16, на яку посилається заявник у касаційній скарзі).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції, чинній на час винесення приватним виконавцем оскаржуваних постанов) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

ОСОБА_1, звертаючись зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О., обґрунтувала вимоги тим, що стягувачем у виконавчому документі зазначено ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" (ЄДРПОУ 09328601), проте в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня юридична особа з таким реєстраційним номером.

Також вказувала, що приватний виконавець не перевірив наявність повноважень у особи, яка підписала заяву про примусове виконання рішення, на представництво стягувача у виконавчому провадженні, а також повноважень філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" діяти в інтересах банку.

Крім того, зазначала, що приватний виконавець прийняв до провадження виконавчий документ, строк пред`явлення до виконання якого сплив.

Частково задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції скасував постанови приватного виконавця від 10 березня 2020 року про відкриття виконавчих проваджень № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3, а також постанови, прийняті в межах цих виконавчих проваджень. Зобов`язав приватного виконавця виключити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників за виконавчим провадженням № НОМЕР_3.

Місцевий суд виходив із того, що виконавчий лист від 05 листопада 2014 року не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки неправильно визначає суму, яка підлягає стягненню, враховуючи, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2017 року його визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в розмірі 655 200 грн.

Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк", скасував рішення суду першої інстанцій в частині скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 3 219 грн, а також постанов, прийнятих у межах цього виконавчого провадження.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що стягувач не звертався до суду, який видав виконавчий лист, з метою приведення виконавчого листа у відповідність з нормами законодавства, з урахуванням часткового погашення заборгованості перед стягувачем. При цьому приватний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа, який частково визнаний таким, що не підлягає виконанню, що не відповідає вимогам пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Щодо вимог скарги про визнання неправомірними дій приватного виконавця в частині відкритті виконавчого провадження від 10 березня 2020 року № НОМЕР_3

Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 400 ЦПК України, Верховний Суд виходить із такого.

Як встановили суди, на виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 травня 2014 року у справі № 520/874/13-ц, яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" стягнено 1 598 458,63 грн заборгованості, 05 листопада 2014 року видано два виконавчі листи, а саме про стягнення суми заборгованості у розмірі 1 598 458,63 грн та про стягнення судового збору у розмірі 3 219 грн.

У своїй скарзі на дії приватного виконавця Волошина С. М. посилалась на те, що вказані виконавчі листи від 05 листопада 2014 року не відповідають вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", тому просила скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, а також скасувати постанови та зняти арешти з коштів та її майна, прийняті в межах цих виконавчих проваджень.

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 12 грудня 2017 року виконавчий лист від 05 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованості за договором про іпотечний кредит від 13 вересня 2007 року № 1848-н в загальній сумі 1 598 458,63 грн визнав таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості розмірі 655 200 грн.

В ухвалі суду також зазначено, що сума заборгованості ОСОБА_1 перед стягувачем за виконавчим листом від 05 листопада 2014 року, яка підлягає сплаті, становить 943 258,63 грн.

У січні 2020 року АТ "Ощадбанк" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В. О. із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 520/874/13 від 05 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 598 458,63 грн.

................

Перейти до повного тексту