ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 903/359/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Волинської області
(суддя - Слободян О.Г.)
від 22.06.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Василишин А.Р., судді: Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.)
від 01.11.2023
у справі № 903/359/23
за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-французьке підприємство "Люватам-ЛТД"
про визнання корпоративних прав; відновлення становища, яке існувало до порушення; визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства,
за участю представників учасників справи:
позивача 1 - не з`явилися
позивача 2 - не з`явилися
відповідача - Таращук О.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-французьке підприємство "Люватам-ЛТД" (далі - ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД"), в якому просять:
- визнати корпоративні права засновника підприємства ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 ;
- відновити становище ОСОБА_2, яке існувало до порушення його корпоративного права, визначене установчим договором від 19.07.1997 та статутом, зареєстрованим виконкомом Нововолинської міської Ради за рішенням № 305 - р від 11.08.1997 в розмірі 25 % частки у статутному капіталі ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" - 5/п`ять тисяч/ доларів США - 9 000 тис. гривень у вигляді "Гудвілу" - комплекс заходів, спрямованих на використання кращих управлінських якостей, нових технологій, домінуючої позиції на ринку;
- визнати розмір статутного капіталу ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" та розмір 25 % часток учасників ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" - 5 /п`ять тисяч/ доларів США - 9 000 тис. гривень у вигляді "Гудвілу" - комплекс заходів, спрямованих на використання кращих управлінських якостей, нових технологій, домінуючої позиції на ринку;
- звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору, згідно із пунктом 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку з інвалідністю II-ї групи;
- визнати корпоративні права засновника підприємства ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2 ;
- відновити становище ОСОБА_1, яке існувало до порушення його корпоративного права, визначене установчим договором від 19.07.1997 та статутом, зареєстрованим виконкомом Нововолинської міської Ради за рішенням № 305 - р від 11.08.1997 в розмірі 25 % частки у статутному капіталі ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" - 5 /п`ять тисяч/ доларів США - 9 000 тис. гривень у вигляді "Гудвілу" - комплекс заходів, спрямованих на використання кращих управлінських якостей, нових технологій, домінуючої позиції на ринку;
- визнати розмір статутного капіталу ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" та розмір 25% часток учасників ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" - 5 /п`ять тисяч/ доларів США - 9 000 тис. гривень у вигляді "Гудвілу" - комплекс заходів, спрямованих на використання кращих управлінських якостей, нових технологій, домінуючої позиції на ринку;
- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору згідно із пунктом 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку з інвалідністю II-ї групи.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилаються на те, що учасник ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" ОСОБА_4, якому належить 50% статутного капіталу товариства та 50 голосів на загальних зборах учасників товариства, незаконно заволодів частками позивачів у статутному капіталі ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" у розмірі 50 % та фактично здійснив захоплення товариства, оскільки зосередив 100 % голосів на загальних зборах учасників товариства з подальшою протиправною передачею частки у розмірі 100 % особі ОСОБА_5 . Крім того, ОСОБА_4 реалізував придбане засновниками підприємства нерухоме майно - приміщення складів загальною площею 2 911,5 кв.м третім особам.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.06.2023 у справі №903/359/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником та кінцевим бенефіціарним власником відповідача із часткою у 100 %, що становить 141 000 гривень є громадянка Франції - ОСОБА_5, яка вступила до складу учасників відповідача як спадкоємець майна учасника товариства - її чоловіка - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції констатував, що статутний фонд відповідача з дня виходу позивачів із складу засновників змінювався шляхом збільшення його розміру за рахунок внесків учасників товариства. Відповідно до довідки Західно-українського комерційного банку для збільшення статутного фонду відповідача 21.12.2001 внесено 3 000 грн, в тому числі: ОСОБА_7 - 2 150 грн, ОСОБА_8 - 850 грн. Відповідно до довідки відповідача від 25.01.2007 №3, засновник підприємства ОСОБА_4 свою частку 93% у сумі 131 130 грн вніс повністю.
Таким чином, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що судове рішення у цій справі (у разі задоволення позову) буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників, як колишніх, так і існуючого.
Крім того, місцевий господарський суд в своєму рішенні зазначив, що втрата права власності на частку і статусу учасника за рішенням суду можлива лише у випадках витребування частки із чужого незаконного володіння або переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки. Такий спосіб захисту прав позивача як визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не може призводити до втрати іншими учасниками товариства права власності на їх частки та статусу учасників (корпоративних прав).
При цьому суд першої інстанції наголосив на тому, що позивачі реалізували своє право щодо виходу зі складу учасників відповідача, зробивши відповідні заяви про вихід з учасників підприємства.
Також, місцевий господарський суд виходив із обрання позивачами неналежного та неефективного способу захисту корпоративних прав учасника товариства.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 рішення Господарського суду Волинської області від 22.06.2023 у справі № 903/359/23 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, погодився із висновками суду в повній мірі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Волинської області від 22.06.2023 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі №903/359/23, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті спору, а також просив визнати корпоративні права засновника ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД", відновити становище, яке існувало до порушення корпоративного права визначеного установчим договором від 19.07.1997 та статутом в редакції від 11.08.1997 в розмірі 25 % частки у статутному фонді та визнати розмір статутного капіталу товариства та розмір 25 % частки учасників товариства, визнати за ОСОБА_4 в розмірі 15 % частки товариства, зобов`язати товариство повідомити всіх інших учасників товариства, оскільки позов може вплинути на їх права та інтереси та залучити їх до справи на розсуд суду.
3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а.
Також вважає, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" проти вимог та доводів заперечує, мотивуючи зазначене тим, що судами попередніх інстанцій застосовано норми матеріального права з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, на які посилається скаржник. Щодо залишення судом без розгляду заяви про уточнення позовних вимог, за переконанням відповідача, зазначеною заявою позивач ОСОБА_1 доповнив позов новими вимогами, і така заява по своїй суті не є заявою про уточнення позовних вимог, а є фактично заявою про зміну предмета позову.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
19.07.1997 було створене Спільне українсько-французьке підприємство "Люватам-ЛТД", яке на даний час, згідно витягу з ЄДРПОУ, є ТОВ "Спільне українсько-французьке підприємство "Люватам-ЛТД" (код ЄДРПОУ 25084825).
Відповідно до установчого договору Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД" від 19.07.1997 ОСОБА_2, 1955 року народження, що проживає: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1, 1951 року народження, що проживає: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4, 1949 року народження, що проживає: АДРЕСА_5, 19 липня 1997 року підписали установчий договір.
Пунктом 18 Установчого договору визначено, що для забезпечення створення та діяльності підприємства за рахунок вкладів засновників створюється статутний фонд в розмірі 36 000 гривень. Вклади засновників у статутному фонді підприємства складають: ОСОБА_4 - 50% - 18 000 грн - у вигляді технологічного обладнання; ОСОБА_1 - 25% - 9 000 грн та ОСОБА_2 - 25% - 9 000 грн у вигляді "Гудвілу" - комплексу заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства, без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції, нові технології тощо.
Установчий договір був нотаріально посвідчений 19.07.1997.
11.08.1997 виконкомом Нововолинської міської Ради був зареєстрований cтатут Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД", який було затверджено протоколом № 1 зборів учасників Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД".
Відповідно до пункту 1.1 статуту СУФП "Люватам-ЛТД" створюється у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом об`єднання коштів та майна учасників для спільної підприємницької діяльності з метою створення прибутку.
Згідно із пунктами 1.2, 1.3 статуту учасниками (засновниками) підприємства є: ОСОБА_4, громадянин Франції; ОСОБА_1, громадянин України; ОСОБА_2, громадянин України. Підприємство належить учасникам на праві спільної часткової власності.
Зміни до установчих документів вносяться за одноголосним рішенням зборів учасників, на яких присутні всі учасники, і реєструються в порядку державної реєстрації даних документів (пункт 1.8 статуту).
Місцезнаходження підприємства: АДРЕСА_2 (пункт 1.10 статуту).
Вищим органом управління підприємством є збори учасників (пункт 4.1 статуту).
Учасники мають кількість голосів, пропорційну до розміру їх часток у статутному фонді підприємства (пункт 4.2 статуту). До виняткової компетенції зборів учасників належить, зокрема, внесення змін до статутного і установчого договору (пункт 4.3 статуту).
Перевагу мають положення установчого договору (пункт 6.7 статуту). Зміни до установчих документів вносяться за одноголосним рішенням зборів учасників /засновників/(пункт 6.8 статуту).
Для розвитку підприємства та його діяльності відповідно до договору купівлі - продажу № 78 від 02.10.1997 було придбано приміщення складів загальною площею 2 911,5 кв.м, що знаходилось за адресою: м. Нововолинськ, Іваничівське шосе, 3 а .
ОСОБА_2 11.08.1998 звернуся до зборів учасників Спільного українсько- французького підприємства "Люватам-ЛТД" із заявою, якою він повідомив про відступлення ОСОБА_4 належні йому 15 відсотків від належних йому 25 відсотків, що становить 9 000 гривень у статутному фонді Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД". Заява була посвідчена Нововолинською державною нотаріальною конторою, р.№ 2-1588 .
Відповідно до протоколу № 1 зборів учасників Спільного українсько - французького підприємства "Люватам-ЛТД" від 11.08.1998, на яких був присутній ОСОБА_2, вирішили за пропозицією ОСОБА_2 передати частку ОСОБА_10 у розмірі 15 % ОСОБА_4 . При цьому внески засновників в статутному фонді розподілилися таким чином: ОСОБА_4 65% - 23 400 гривень, ОСОБА_1 25 % - 9 000 гривень, ОСОБА_2 10% - 3 600 гривень.
Також було вирішено прийняти зміни та доповнення до статуту товариства та установчого договору Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД" у запропонованій редакції.
Підписи усіх учасників посвідчені Нововолинською державною нотаріальною конторою, р.№№ 1-3400, 1-340, 1- 3550.28.
Також, 26.08.1998 виконкомом Нововолинської міської ради народних депутатів була зареєстрована додаткова угода від 11.08.1998 про внесення змін та доповнень до установчого договору про створення Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД", укладеного 19.07.1997, якою визначено внести зміни та доповнення до пункту 18 установчого договору і викласти його у редакції:
"Для забезпечення створення та діяльності підприємства за рахунок вкладів засновників створюється статутний фонд у розмірі 36 000 гривень.
Вклади засновників у статутному фонді підприємства складають:
- ОСОБА_4 - 65% - 23 400 гривень, з яких 18 000 гривень у вигляді технологічного обладнання;
- ОСОБА_1 - 25 % - 9 000 гривень;
- ОСОБА_2 - 10 % - 3 600 гривень."
Підписи трьох засновників посвідчені Нововолинською державною нотаріальною конторою.
Відповідно до протоколу зборів учасників СУФП "Люватам-ЛТД" № 1 від 28.09.1999 вирішено передати частку ОСОБА_1 у розмірі 25 % ОСОБА_4, при цьому внески засновників в статутному фонді розподіляються наступним чином: ОСОБА_4 - 90% - 32 400 грн, ОСОБА_2 - 10% - 3 600 грн; прийняти зміни та доповнення до статуту товариства та установчого договору СУФП "Люватам-ЛТД" у запропонованій редакції.
Відповідно до заяви від 29.09.1999 ОСОБА_1 повідомив, що виходить із Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД". Повідомив, що на отримання частки в СУФП "Люватам-ЛТД" не претендує, оскільки компенсацію отримав у вигляді автомобіля модель РЕНО, двигун № НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_5 .
Підпис на заяві ОСОБА_1 посвідчено державним нотаріусом Нововолинської нотаріальної контори та зареєстровано у реєстрі за номером 1-2946.
22.11.1999 виконкомом Нововолинської міської Ради народних депутатів було зареєстровано зміни і доповнення в установчому договорі Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД", де у пункті 1 зазначено внести зміни та доповнення до установчого договору про створення Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД", посвідченого Нововолинською державною нотаріальною конторою 19.07.1997 за р.№ 1-5138, у зв`язку з виходом з числа засновників ОСОБА_1 . Підписи до змін і доповнень було засвідчено Нововолинською державною нотаріальною конторою 04.11.1999, р. № 2.8153 .
У пункті 2 зазначено, що пункт 18 викласти у новій редакції, а саме:
" ОСОБА_4 - 90 % - 32 400 гривень, у вигляді технологічного обладнання і готівкових коштів; ОСОБА_2 - 10% - 3 600 гривень у вигляді готівкових коштів."
Дані зміни та доповнення були внесені в статут Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД" і затверджені зборами учасників 28.09.1999. Підписи посвідчені Нововолинською державною нотаріальною конторою 22.11.1999, р. №-2.2187.22188.
У наведених змінах зазначено, що пункт 1.2 слід читати у наступній редакції: учасниками (засновниками) підприємства є: ОСОБА_4, громадянин Франції; ОСОБА_2, громадянин України.
Пункт 3.4 викладено в наступній редакції: у створенні статутного фонду підприємства беруть участь своїми вкладами: ОСОБА_4 90% - 32 400 гривень у вигляді технологічного обладнання і готівкових коштів; ОСОБА_2 10 % - 3 600 гривень у вигляді готівкових коштів.
Отже, вихід учасника Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД" ОСОБА_1 було оформлено протоколом № 1 зборів учасників Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД" від 28.09.1999, рішення якого не оскаржувалося позивачами.
Згідно заяви від 21.01.2000 ОСОБА_2 добровільно виходить зі складу засновників Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД". Свою частку майна залишає на підприємстві. Заява була посвідчена 21.01.2000 Нововолинською державною нотаріальною конторою, р. № 1-120.
Відповідно до протоколу зборів засновників підприємства від 21.01.2000, ОСОБА_2 вийшов зі складу засновників та передав повноваження директора.
22.02.2000 виконкомом Нововолинської міської ради зареєстровано угоду про внесення змін та доповнень до установчого договору про створення Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД", укладеного 19.07.1997, посвідченого Нововолинською державною нотаріальною конторою 19.07.1997 за р. №-5138, з доповненнями та змінами до нього, посвідченими Нововолинською державною нотаріальною конторою 04.11.1998 за р. №-2193, зареєстрованих Нововолинським міськвиконкомом 22.11.1999 №407-р, якою визначено внести зміни та доповнення до установчого договору про створення Спільного українсько-французького підприємства "Люватам-ЛТД", укладеного 19.07.1997, посвідченого Нововолинською державною нотаріальною конторою 19.07.1997 за р. №-5138, з доповненнями та змінами до нього, посвідченими Нововолинською державною нотаріальною конторою 04.11.1998 за р. №- 2193, у зв`язку з виходом з числа засновників ОСОБА_2 та прийняття в число засновників ОСОБА_12 .
06.04.2023, більше ніж через 20 років, позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом, в якому просили визнати корпоративні права засновників підприємства ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; відновити становище ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яке існувало до порушення їх корпоративних прав, визначених установчим договором від 19.07.1997 та статутом, зареєстрованим виконкомом Нововолинської міської Ради за рішенням № 305 - р від 11.08.1997 в розмірах по 25 % частки у статутному капіталі ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" та визнати розмір статутного капіталу ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД" та, відповідно, розмір часток позивачів по 25 % як учасників ТОВ "СУФП "Люватам-ЛТД".
Позивачі зазначають, що 25.02.2023 ОСОБА_2 при зустрічі з ОСОБА_1 довідався, що ОСОБА_4 помер. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неодноразово звертались за зміненим місцем реєстрації підприємства (м. Нововолинськ, вул. Кобзаря, 28) до керівника ОСОБА_13 з питанням про стан їхнього майна та підприємства, однак відповіді не отримали.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.
5.4. Згідно із частинами першою - другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частин першої та другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
5.5. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
5.6. У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
5.7. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.