1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 120/1909/23

адміністративне провадження № К/990/27884/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л.О.,

Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2023 (головуючий суддя - В.М. Свентух)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 (головуючий суддя - Є.М. Мацький, судді - О.О. Сушко, І.Г. Залімський)

у справі № 120/1909/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, в якому просив:

- визнати протиправною відмову командування Військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2023 у звільненні військовослужбовця ОСОБА_1 з військової служби;

- зобов`язати командування Військової частини НОМЕР_1 звільнити військовослужбовця ОСОБА_1 з військової служби відповідно до рапорту про звільнення з військової служби за доглядом за матір`ю ОСОБА_2 .

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що він призваний на військову службу під час загальної мобілізації через введення воєнного стану в Україні 24.02.2022. Позивач має непрацездатну матір, з якою він проживає однією родиною, та яка потребує постійного стороннього догляду. Керуючись підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" позивачем направлено рапорт командиру Військової частини НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та долучено до заяви повний пакет документів, що є підставою для звільнення. Водночас, відповідачем відповіддю на рапорт відмовлено позивачу у звільненні з військової служби з огляду на те, що позивачем не надано документів для підтвердження факту необхідності постійного догляду за матір`ю. На переконання позивача, відповідачем відмовлено позивачу у звільненні з військової служби за формальними підставами, оскільки ним було додано всі необхідні документи, які підтверджують факт необхідності догляду за матір`ю.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. При ухваленні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що долучений позивачем до рапорту висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі не є належною підставою в розумінні підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" для звільнення позивача із військової служби за сімейними обставинами, оскільки такий висновок не відноситься до документів, що підтверджують необхідність здійснення постійного догляду за матір`ю позивача, а його призначенням є отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.

Короткий зміст касаційної скарги та її обґрунтування

5. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

6. Підстави, на яких подана касаційна скарга скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у подібних правовідносинах.

7. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник вказує, що приписами підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що необхідність здійснення постійного догляду має бути підтверджена або відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, а тому військовослужбовець може бути звільнений за наявності одного із вищезазначених документів. На думку заявника, оскаржувані судові рішення повністю виключають можливість звільнення військовослужбовця по догляду за родичами за наявності довідки лікарсько-консультативної комісії.

8. Позивач підкреслює, що оскільки спеціальним законом, статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", не визначено перелік документів та форми облікових довідок лікарсько-консультативної комісії про потребу в сторонньому догляді, то правильним є надання довідок, які видані відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" за затвердженими Міністерством охорони здоров`я формами та реально підтверджують стан особи, що потребує стороннього догляду.

Позиція інших учасників справи

9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін та відмовити у задоволенні вимог касаційної скарги у повному обсязі.

Рух касаційних скарг

10. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

11. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

12. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 124 від 12.05.2022 солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу частини на посаду старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 .

13. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 326 від 30.11.2022 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1, який не повернувся із відпустки за станом здоров`я, самовільно залишив Військову частину НОМЕР_1 .

14. Позивач 06.12.2022 через Генеральний штаб Збройних Сил України звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

15. До вказаного рапорту позивач, окрім іншого, долучив копію висновку за формою первинної облікової документації № 080-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407, Комунального некомерційного підприємства "Ямпільська територіальна лікарня" Ямпільської міської ради про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.

16. Із наведеного висновку вбачається, що матері позивача ОСОБА_2 рекомендована соціальна послуга як догляд вдома.

17. 30.01.2023 позивачу надано відповідь на рапорт, відповідно до якої останнього повідомлено, що підстав для звільнення немає, оскільки підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Втім, позивачем надано висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі у якому рекомендовано догляд вдома.

18. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

19. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

21. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

22. За змістом частини першої та третьої статті 1 цього Закону Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

23. Частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

24. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

25. Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

26. За змістом підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

27. Частиною сьомою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

28. Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (пункт 1).

29. Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

30. Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170.

31. Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

32. Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 та визначено підпунктом "г" пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом "ґ" пункту 2 частини п`ятої, підпунктом "г" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років) (пункт 5 Додатку 19 до Інструкції).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

33. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

35. Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Підставою для такої відмови стало, як зазначено у відповіді на рапорт позивача, ненадання військовослужбовцем (позивачем у справі) до рапорту про звільнення документів, які підтверджують необхідність здійснення постійного догляду за матір`ю.

36. Як зазначалося вище, на підтвердження наявності підстав для звільнення з військової служби позивач надав копію висновку за формою первинної облікової документації № 080-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407, Комунального некомерційного підприємства "Ямпільська територіальна лікарня" Ямпільської міської ради про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, згідно якого ОСОБА_2 потребує догляду вдома.

37. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що терміни "постійний догляд" і "догляд вдома" не є тотожними, з огляду на що дійшли висновку, що саме висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду є тією підставою, яку сформульовано і закладено законодавцем в основу підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" для підстави звільнення з військової служби.


................
Перейти до повного тексту