ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20 лютого 2024 року
справа № 260/7315/23
адміністративне провадження № К/990/3174/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Гончарової І. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейд-2007"
на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року (суддя - Ващилін Р.О.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року (колегія суддів: Курилець А. Р., Мікула О. І., Пліш М. А.)
у справі №260/7315/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейд-2007"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області
про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрейд-2007" (далі - Товариство, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23 грудня 2022 року №7928659/35438522;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейд-2007" №1 від 06 грудня 2022 року фактичною датою його подання, а саме 06 грудня 2022 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року позов залишено без руху та запропоновано Товариству додати до позову заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та надати докази поважності причин його пропуску.
На виконання зазначеної ухвали позивач надіслав на адресу суду заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовом, в якій зазначено, що відлік встановлених нормами статті 102 Податкового кодексу України строків зупиняється на період, протягом якого контролюючому органу заборонено проводити перевірку платника податків. Так, постановою Кабінету Міністрів України №303 від 13 березня 2022 року було припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Також Товариство вказує, що положеннями Податкового кодексу України не визначено строків для подання письмових пояснень у разі зупинення реєстрації податкової накладної. В свою чергу наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 встановлено право платників податків на подання таких пояснень протягом 365 днів, що складає період досудового порядку врегулювання спору. З огляду на що, позивач вважає, що після закінчення такого у платника податків виникає право на оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року позовну заяву Товариства повернуто позивачу.
Повертаючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що для звернення до суду з цим позовом законодавством встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, проте позивач звернувся до суду поза межами цього строку.
Обґрунтування позивача щодо зупинення строків давності з огляду на припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду на період воєнного стану, суд не прийняв, зазначивши, що спірні правовідносини не стосуються питання проведення перевірок визначених постановою Кабінету Міністрів України №303 від 13 березня 2022 року.
Також суд зауважив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року залишено без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження Товариство визначає пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 липня 2023 року у справі №240/7127/23 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому Товариство вказує на порушення судами попередніх інстанцій статей 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 56, 102 Податкового кодексу України.
Верховний Суд ухвалою від 25 січня 2024 року відкрив провадження у справі №260/7315/23 та витребував справу у суду першої/апеляційної інстанції.
08 лютого 2024 року справа №260/7315/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
30 січня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наголошується на правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Податковий орган просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.