ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 460/9602/20
адміністративне провадження № К/990/32331/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Єзерова А.А., судді Кравчука В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кавказьке"
до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Релігійна організація "Рівненська міська іудейська релігійна громада",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК ІНТЕРБУД", Рівненська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтех-Пром"
про визнання протиправними та скасування наказу і рішення
за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кавказьке"
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Гудими Н.С. від 28 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пліша М.А., Мікули О.І., Курильця А.Р. від 23 серпня 2023 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кавказьке" (далі - ОСББ "Кавказьке", позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління містобудування та архітектури, відповідач 1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Релігійна організація "Рівненська міська іудейська релігійна громада" (далі - Релігійна організація, третя особа 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради (далі - Комунальне підприємство, третя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю "БК ІНТЕРБУД" (далі - ТОВ "БК ІНТЕРБУД", третя особа 3), Рівненська обласна рада (далі - Рівненська облрада, третя особа 4), Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтех-Пром" (далі - ТОВ "Будтех-Пром", третя особа 5), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури № 81/М від 2 червня 2020 року про затвердження Містобудівних умов та обмежень (далі - МУО) для проєктування об`єкта будівництва "Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями", виданих Рівненській облраді в особі Комунального підприємства, на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б, площею 0,2441 га з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109, яка належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області;
- визнати протиправним і скасувати рішення ДАБІ України від 7 травня 2021 року про надання дозволу Комунальному підприємству на виконання будівельних робіт на об`єкті "Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б", реєстраційний номер ІУ013210430864 та дозволу на виконання будівельних робіт, виданого ДАБІ України 7 травня 2021 року, реєстраційний номер: ІУ013210430864.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначається, що цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 267756 від 24 жовтня 2010 року - для обслуговування нежитлової будівлі, суперечить такому заявленому в МУО об`єкту будівництва як: "Будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями", що є прямим порушенням абзацу другого частини другої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки забудова земельної ділянки повинна здійснюватися в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.
3. Позивач також зазначає, що спірний наказ № 81/М від 2 червня 2020 року суперечить і новим державним будівельним нормам щодо містобудування (ДБН 6.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій"), які вступили в дію з 1 вересня 2018 року, і є обов`язковими до виконання. Зокрема, зазначає, що в пункті 1 спірних МУО "Гранично допустима висотність будинків, будівель і споруд" вказано 54 м, що передбачає зведення будівлі висотністю більше 11 поверхів, а в пункті 2 "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки" вказано 55%. Це прямо суперечить ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", в яких чітко вказані граничні параметри можливої забудови при такій висоті будівлі.
4. Крім цього, позивач посилався на те, що архівні дані свідчать про існування місця поховання на території, що належить Рівненській обласній раді в особі Комунального підприємства і є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, та запланована під забудову. У позові наголошується на тому, що це було місцем поховання осіб, хворих на тиф і холеру, відтак, будівництво запроєктованого об`єкта може призвести до розповсюдження збудників особливо небезпечних хвороб.
5. Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з відповідним позовом, позивач вказував, що багатоквартирний житловий будинок під управлінням ОСББ "Кавказьке", розташований за адресою: вул. Кавказька, 6, м. Рівне, знаходиться у безпосередній близькості від проєктованого об`єкта будівництва та має вертикальну тріщину між четвертим і п`ятим під`їздом на всю висоту будинку з розкриттям вгору, будинок осідає. Відповідно до цього, будівництво багатоповерхового об`єкта поруч може призвести до погіршення стану несучих конструкцій житлового будинку (розвитку тріщини та появи нових), а, відтак, несе безпосередню загрозу для мешканців будинку, який знаходиться в управлінні ОСББ "Кавказьке".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 28 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, у задоволенні позову відмовив.
7. Верховний Суд постановою від 21 березня 2023 року скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
8. За наслідком нового розгляду Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 червня 2023 року закрив провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, та зазначив, що справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
9. Суд першої інстанції керувався тим, що спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третьою особою будівельних робіт, які, на думку позивача, порушують права співвласників будинку, за адресою: вул. Кавказька, 6, м. Рівне, управління яким здійснює ОСББ "Кавказьке", а тому у позивача виникла необхідність захисту цивільних прав.
З огляду на зазначене та враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 серпня 2022 року у справі № 560/4501/20, від 13 лютого 2023 року у справі № 461/3634/17 та від 30 березня 2023 року у справі № 640/13008/20, суд дійшов висновку, що вимоги про скасування МУО забудови земельної ділянки, дозволу на виконання будівельних робіт є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третьою особою будівельних робіт.
10. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 серпня 2023 року частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "БК ІНТЕРБУД" та змінив мотивувальну і резолютивну частини ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року стосовно того, що розгляд справи віднесений до суду цивільної юрисдикції в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), вказавши, що розгляд цієї справи віднесений до суду господарської юрисдикції в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
11. Восьмий апеляційний адміністративний суд погодився із судом першої інстанції про те, що спір у цій справі за характером та змістом правовідносин не підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства, проте, зазначив, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що за суб`єктним складом цей спір повинен розглядатись в порядку, визначеному ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ОСББ "Кавказьке" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ДАБІ України про закриття провадження у справі.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. У касаційній скарзі ОСББ "Кавказьке" зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані рішення з неправильним застосуванням положень статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та порушенням статей 2, 4, 19, 238 КАС України.
14. Скаржник вважає, що спір у цій справі належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки підставою звернення до суду з цим позовом є захист права на безпечне для життя і здоров`я довкілля для мешканців багатоквартирного будинку за адресою: вул. Кавказька, 6, м. Рівне, яке порушено внаслідок прийняття суб`єктами владних повноважень протиправних рішень, що, у разі їх реалізації, призведе до недотримання суб`єктом містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів та вимог містобудівної документації на місцевому рівні.
15. Окрім того, скаржник вказує на необхідність врахування під час вирішення питання про юрисдикцію цього спору правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 420/2719/20, у якому Суд зазначив, що спір є публічно-правовим та належить до компетенції адміністративного суду з огляду на наявність у ньому таких критеріїв адміністративної юрисдикції: між учасниками справи виникли публічно-правові відносини; присутність у спірних правовідносинах суб`єкта владних повноважень; дії вчинені суб`єктом владних повноважень; суб`єкт владних повноважень здійснює адміністративні повноваження у сфері публічного адміністрування; спірні правовідносини врегульовані адміністративним законодавством.
16. Від представника ТОВ "БК ІНТЕРБУД" та ТОВ "Будтех-Пром" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСББ "Кавказьке", в якому зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій з урахуванням останньої судової практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 29 серпня 2022 року у справі № 560/4501/20, від 13 лютого 2023 року у справі № 461/3634/17 та від 30 березня 2023 року у справі № 640/13008/20, дійшли правильного висновку про те, що цю справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки підставою звернення до суду є захист цивільного права та інтересу співмешканців будинку, управління яким здійснює ОСББ "Кавказьке".
17. Представник третіх осіб також посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 462/5617/16-а, відповідно до якого не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та юридичною особою, якщо управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення майнових прав юридичної особи.
З огляду на зазначене представник третіх осіб просить залишити касаційну скаргу ОСББ "Кавказьке" без задоволення, а судові рішення, якими закрито провадження у справі, - без змін.
18. Від Комунального підприємства надійшов відзив на касаційну скаргу ОСББ "Кавказьке", в якому третя особа 2 заперечує проти задоволення вимог касаційної скарги, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративного суду.
19. З посиланням на статтю 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" Комунальне підприємство наголошує, що основним призначенням ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Позаяк, третя особа 2 вважає, що звернення ОСББ "Кавказьке" з цим позовом до суду зумовлене, головним чином, метою захисту майнових прав співмешканців будинку за адресою: вул. Кавказька, 6 у м. Рівне, тому просить залишити без задоволення касаційну скаргу позивача, а судові рішення, якими закрито провадження у справі, - без змін.
20. Від ДІАМ України надійшов відзив на касаційну скаргу ОСББ "Кавказьке", в якому зазначається, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки рішення, які оскаржуються у цій справі, є актами індивідуальної дії та породжують права та обов`язки тільки для суб`єкта, якому вони адресовані, тобто для замовника відповідного будівництва.
Позаяк, представник ДІАМ України вважає, що питання оскарження рішень суб`єктів владних повноважень про затвердження МУО та надання дозволу на проведення будівельних робіт особою, яка не є учасником цих правовідносин, слід вирішувати у порядку господарського судочинства.
На цій підставі, ДІАМ України просить залишити касаційну скаргу ОСББ "Кавказьке" без задоволення, а оскаржувані судові рішення про закриття провадження у справі - без змін.
21. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу ОСББ "Кавказьке" не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. Відповідно до довідки про доставку електронного листа копію ухвали Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року про відкриття касаційного провадження у справі № 460/9602/20 (касаційне провадження № К/990/32331/23) Рівненська облрада отримала 11 жовтня 2023 року. Відповідно до поштових повідомлень про вручення поштових відправлень з ідентифікаторами № 0102938239107 та № 0102938239077 копію зазначеної ухвали Верховного Суду Управління містобудування та архітектури отримало 17 жовтня 2023 року, а Релігійна організація - 19 жовтня 2023 року відповідно.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
22. ОСББ "Кавказьке" подало касаційну скаргу до Верховного Суду 25 вересня 2023 року.
23. Верховний Суд ухвалою від 10 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження № К/990/32331/23 у справі № 460/9602/20, витребував матеріали адміністративної справи та надав сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСББ "Кавказьке".
24. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
26. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
27. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
28. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
29. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на таке.
30. У касаційній скарзі ОСББ "Кавказьке" зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про те, що спір, який виник у цій справі, не є публічно-правовим та його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та порушення статей 2, 4, 19 та 238 КАС України з огляду на неврахування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 420/2719/20.
31. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів керується таким.
32. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
33. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
34. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.
35. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.
36. На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
37. Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної особи на ефективний судовий захист. При цьому адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
38. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема у постановах від 1 лютого 2022 року у справі № 640/18584/20 та від 16 листопада 2022 року у справі № 320/8650/20.
39. У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
40. Згідно з висновками Конституційного Суду України, що викладені в рішенні від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
41. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур). При цьому, що суд, який розглядає справу, невіднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
42. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
43. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
44. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
45. Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
46. Водночас, обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
47. Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
48. При цьому єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов:
1) однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій;
2) спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій;
3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.
49. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.