1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 240/27663/23

адміністративне провадження № К/990/453/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В. М.,

суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 (головуючий суддя Семенюк М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 (у складі колегії суддів: Боровицького О.А. (суддя-доповідач), Курка О.П., Шидловського В.Б.) у справі №240/27663/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), в якій просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.09.2022 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - постанова № 713)

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити з 01.09.2022 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови № 713, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 позову заяву в частині позовних вимог за період з 01.09.2022 по 21.03.2023 повернуто на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з неусуненням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху щодо наведення обґрунтованих причин поважності пропуску строку звернення до суду.

Суди попередніх інстанцій зазначили, керуючись висновком Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися після отримання пенсійної виплати за вересень 2021 року, у той час як із позовом звернувся 22.09.2023.

Не погодившись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судами попередніх інстанцій порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій щодо пропуску ним строку звернення до суду та застосування наслідків пропуску такого строку та повернення позовної заяви в частині позовних вимог.

Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.

Відповідно до частин 1-3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Приписи пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України є неподання особою в зазначений строк заяви або визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Матеріали справи підтверджено, що ухвалою суду першої інстанції від 26.09.2023 позовну заяву було залишено без руху з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду і неподанням заяви про його поновлення. Судом встановлено позивачу десятиденний строк для усунення визначених в ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог за період з 01.09.2022 по 21.03.2023.

На виконання вимог ухвали від 26.09.2023 позивачем до суду першої інстанції подано заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, в якій просив не вважати строк за період з 01.09.2022 по 21.03.2023 таким, що пропущений безпідставно та поновити цей строк. В обґрунтування своєї заяви позивач, зокрема зазначив, що до моменту отримання листа відповідача від 11.04.2023 не мав жодних підстав вважати або підозрювати, що виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, визначеною постановою № 713, скасовано ще з 01.09.2022. Тому, на думку позивача, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною 2 статті 122 КАС України повинен обраховуватися з дня отримання листа відповідача від 11.04.2023.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суду, ухвалою від 27.10.2023 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.09.2022 по 21.03.2023 повернув заявникові, оскільки у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не вказано обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне в період з 01.09.2022 по 21.03.2023 звернення до суду та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для повернення позовної заяви в частині з підстав пропуску строку звернення до суду, колегія суддів, з огляду на доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.


................
Перейти до повного тексту