ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа №640/2899/20
адміністративне провадження № К/990/29139/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/2899/20
за позовом Міністерства юстиції України
до Політичної партії "Совість України"
про анулювання реєстраційного свідоцтва
за касаційною скаргою Політичної партії "Совість України"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року (головуючий суддя: Сорочко Є.О., судді: Федотов І.В., Чаку Є.В.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року Міністерство юстиції України (далі також - "Мін`юст") пред`явило позов до Політичної партії "Совість України" (далі також - "Партія"), у якому просило суд анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії "Совість України" №125-п.п від 25 березня 2005 року.
В обґрунтування позовних вимог Мін`юст покликався на приписи частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" та зазначав, що Партія протягом останніх десяти років не здійснювала висування своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України, що є підставою для анулювання її реєстраційного свідоцтва.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13 грудня 2022 року відмовив у задоволенні позову.
Суд виходив з того, що для правильного застосування частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" десятирічні періоди слід обраховувати з 25 березня 2005 року до 25 березня 2015 року та з 26 березня 2015 року до дати пред`явлення позову.
У цьому контексті суд зазначив, що Партія реєструвала своїх кандидатів у народні депутати України на позачергових виборах 30 вересня 2007 року. Тож суд дійшов висновку, що на виконання вимог частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" Партія приймала участь на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року.
Одночасно з цим суд зауважив, що при розгляді спорів цієї категорії слід уникати суто формального підходу.
На цій основі суд першої інстанції констатував відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 липня 2023 року частково задовольнив апеляційну скаргу Мін`юсту, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову, а саме:
- анулював реєстрацію Політичної партії "Совість України" (свідоцтво про реєстрацію політичної партії №125-п.п від 25 березня 2005 року);
- у задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Суд виходив з того, що правильне застосування частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" не пов`язане із датою реєстрації політичної партії, а залежить від факту невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України у будь-який десятирічний проміжок часу.
У цьому контексті суд зазначив, що понад десять років, а саме з 2007 року до січня 2020 року, Партія не висувала своїх кандидатів на відповідних виборах.
Водночас суд відхилив довід Партії про те, що у 2007 і 2021 роках вона висувала кандидатів у народні депутати та зазначив, що це не змінює факту бездіяльності стосовно висування кандидатів на виборах протягом більше десяти років у період з 2007 до 2021 року.
На цій основі суд апеляційної інстанції констатував наявність підстав для задоволення позову.
Щодо способу захисту, то суд зауважив зміни, які були внесені до статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" з 1 січня 2016 року, та дійшов висновку, що позов слід задовольнити у спосіб анулювання реєстрації політичної партії "Совість України".
Стосовно строку звернення до адміністративного суду, то суд апеляційної інстанції зазначив, що цей позов Мін`юст подав 7 лютого 2020 року після отримання листа Центральної виборчої комісії від 31 січня 2020 року, тобто у межах тримісячного строку, встановленого абзацом 2 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").
Короткий зміст касаційної скарги
Партія просить Верховний Суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року і залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження Партія послалася на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Позиція скаржника полягає в тому, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: частину першу статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні", та не врахував висновки Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 20 квітня 2021 року у справі №640/2968/20, від 30 червня 2021 року у справі №640/2895/20, від 17 листопада 2021 року у справі №640/2919/20 про обчислення десятирічного строку з здати реєстрації партії та його поділу не десятирічні періоди, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для анулювання реєстрації Партії.
У цьому контексті скаржник зазначає, що Партія висувала свого кандидата на позачергових виборах у народні депутати України 30 вересня 2007 року та на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року.
Крім цього, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: не повно дослідив докази; безпідставно відмовив у задоволенні клопотання Партії про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили рішенням суду касаційної інстанції у справі №640/2933/20; не залишив позов без розгляду через пропуск Мін`юстом тримісячного строку звернення до суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Мін`юст просить Верховний Суд залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржену постанову лишити без змін.
Позивач вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування норм частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні".
Крім цього, позивач вважає, що висування політичною партією свого кандидата на вибори народних депутатів України після спливу десятирічного строку та після пред`явлення Мін`юстом позову не впливає на застосування частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні".
Зрештою Мін`юст стверджує, що дотримався строку звернення до адміністративного суду, встановленого пунктом 1 частини другої статті 122 КАС України. Вказує, що про наявність триваючого порушення, допущеного Партією, довідався з листа ЦВК від 21 січня 2020 року №21-41-211, а позов пред`явив 7 лютого 2020 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
25 березня 2005 року Міністерство юстиції України зареєструвало політичну партію "Совість України" (свідоцтво №125-п від 25 березня 2005 року).
Діяльність відповідача здійснюється на підставі Статуту Політичної партії "Совість України", затвердженому у новій редакції позачерговим з`їздом Політичної партії "Совість України" від 31 січня 2021 року.
15 січня 2020 року, з метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні", Міністерство юстиції України направило до Центральної виборчої комісії (далі - "ЦВК") лист для отримання інформації щодо висування кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.
Листом від 31 січня 2020 року №21-41-211 ЦВК повідомила Мін`юст про те, що з 2005 року в Україні проведено: чергові вибори Президента України 17 січня 2010 року, 31 березня 2019 року; позачергові вибори президента України 25 травня 2014 року; чергові вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року, 28 жовтня 2012 року; позачергові вибори народних депутатів України 30 березня 2007 року, 26 жовтня 2014 року, 21 липня 2019 року; проміжні вибори народних депутатів України 7 липня 2013 року в одномандатному виборчому окрузі №224, 25 травня 2014 року в одномандатному виборчому окрузі №83, 26 липня 2015 року в одномандатному виборчому окрузі №205, 17 липня 2016 року в одномандатних виборчих округах №23, 27, 85, 114, 151, 183, 206; повторні вибори народних депутатів України 15 грудня 2013 року в одномандатних виборчих округах №94, 132, 194, 197, 223.
До листа додано перелік політичних партій (блоків політичних партій), які на вказаних виборах висували кандидатів на пост Президента України, у народні депутати України та які подавали до ЦВК для реєстрації відповідних кандидатів.
У вказаному переліку відсутня інформація про те, що за останні десять років політична партія "Совість України" висувала кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів.
На основі інформації, яку надала ЦВК, Міністерство юстиції України виснувало, що політична партія "Совість України" протягом останніх десяти років не висувала своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України, у зв`язку з чим 7 лютого 2020 року звернулося з цим позовом до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина перша). Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах (частина друга).
Згідно зі статтею 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
З 28 квітня 2001 року правові та організаційні засади реалізації права громадян на об`єднання в політичні партії, порядок їх утворення і діяльності визначає Закон України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року №2365-III (далі також - "Закон №2365-ІІІ)".
За частиною першою статті 1 Закону №2365-III право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статті 2 Закону №2365-ІІІ політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону №2365-ІІІ політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.
Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №2365-ІІІ (у первинній редакції цієї статті) і частини тринадцятої тієї самої статті 10 Закону №2365-ІІІ у редакції, яка викладена згідно із Законом України від 26 листопада 2015 року №835-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі також - "Закон №835-VIII"), яка діяла на дату звернення до суду з позовом) діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.
Згідно з частиною другою статті 11 Закону №2365-ІІІ (у редакції, викладеній згідно із Законом №835-VIII, яка діяла на час звернення з цим позовом до суду) з моменту реєстрації політичної партії у визначеному законом порядку вона набуває статусу юридичної особи. Аналогічні за змістом норми ця стаття містила й у первинній своїй редакції (за якими: "Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи").
За текстом частини першої статті 12 Закону №2365-ІІІ політичні партії мають право: 2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №2365-ІІІ державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади; .
Таким центральним органом виконавчої влади, відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року №228, є Міністерство юстиції України (підпункт 83-15 пункту 4 цього Положення).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону №2365-ІІІ політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.