ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 521/20001/20
провадження № 61-6872св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на постанову Одеського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Сегеди С. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 грудня 2009 року.
За час шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач за професією моряк, працює на суднах іноземних компаній за контрактом на посаді другого механіка.
Останній раз відповідач перебував в рейсі в період з 25листопада 2019 року по 27 серпня 2020 року.
Відповідач має відкриті рахунки у ПАТ "МТБ Банк", на які отримує заробітну плату.
З урахуванням збільшених позовних вимог, позивач просила в порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частку грошових коштів, що знаходяться на рахунках у ПАТ "МТБ БАНК", відкритих на ім`я ОСОБА_2, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 27 500,00 дол. США, що еквівалентно 766 411, 50 грн станом на 25 березня 2021 року згідно офіційного курсу НБУ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 травня 2021 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
спільні кошти подружжя у сумі 55 000 дол. США, які знаходились на вкладному рахунку відповідача, згідно заяв про приєднання/Договору банківського вкладу № 042/19212 від 03 вересня 2020 року у ПАТ "МТБ БАНК", на момент ухвалення рішення у натурі на рахунках відповідача немає;
згідно матеріалів справи, відповідач, перебуваючи у шлюбі з позивачем, ще до подачі позову, 13 жовтня 2020 року зняв кошти у розмірі 35 000 дол. США та 03 грудня 2020 року зняв кошти у розмірі 20 000 дол. США, та використав їх на потреби сім`ї, тобто і на потреби ОСОБА_1 та їхньої спільної дитини;
у подружжя не було домовленості щодо порядку користування майном подружжя, відповідач керувався у своїх діях довірливими відносинами між ним та дружиною, з огляду на те, що він і раніше знімав кошти зі своїх рахунків та витрачав їх на користь родини за взаємною згодою з дружиною;
згідно з відзивом на позовну заяву, позивач ОСОБА_1 26 серпня 2020 року, перед прибуттям свого чоловіка ОСОБА_2 з рейсу 27 серпня 2020 року, зареєструвалась як ФОП, а в подальшому ОСОБА_2 03 грудня 2020 року зняв зі свого рахунку в ПАТ "МТБ БАНК" кошти для розвитку сімейного підприємництва. Таким чином, всі вказані в позові спірні кошти були використані на сімейні потреби.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 травня 2021 року скасовано.
Ухвалено у справі нове судове рішення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя виділено у власність ОСОБА_1 1/2 частку грошових коштів, що знаходились на рахунку ПАТ "МТБ Банк", відкритому на ім`я ОСОБА_2, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 дол. США, що еквівалентно 365 686 грн станом на 22 березня 2023 року згідно з офіційним курсом НБУ.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
відповідач не довів належними доказами те, що кошти, які він зняв з банківського рахунку під час шлюбу з позивачем, використані на потреби сім`ї, з урахуванням прав та інтересів позивача;
посилання відповідача на те, що 26 серпня 2020 року, перед прибуттям свого чоловіка ОСОБА_2 з рейсу 27 серпня 2020 року, позивач зареєструвала ФОП - тобто підприємництво, а в подальшому відповідач ОСОБА_2 07 грудня 2020 року зняв зі свого рахунку в ПАТ "МТБ БАНК" кошти для розвитку сімейного підприємництва, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки жодними належними та допустимими доказами не підтверджено передача/переказ коштів саме на рахунок ОСОБА_1 . Копія інструкції по переказу коштів в іноземній валюті на рахунок отримувача ОСОБА_1 ПАТ "МТБ Банк" (без дати) містить лише реквізити рахунків, за якими можливо здійснити переказ, та не підтверджує переказ таких коштів;
між реєстрацією ОСОБА_1 як ФОП (26 серпня 2020 року) та зняттям відповідачем грошей 03 грудня 2020 року минув значний проміжок часу, що не дає можливості встановити без належних та допустимих доказів причинно-наслідковий зв`язок між реєстрацією ФОП та наданням грошей для здійснення підприємницької діяльності;
з урахуванням того, що грошові кошти у розмірі 35 000 дол. США були зняті відповідачем 13 жовтня 2020 року під час проживання однією сім`єю, то поділу підлягають лише грошові кошти у розмірі 20 000 дол. США, які фактично знаходились на рахунку на дату подачі позову та суттєвого погіршення стосунків між подружжям. Позов було подано ОСОБА_1 02 грудня 2020 року, а гроші були зняті ОСОБА_2 на наступний день після звернення позивача до суду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 22 березня 2023 року та залишити в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 травня 2021 року, стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції в своїй постанові застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 335/373/15-ц (провадження № 61 -7863св 19);
позивач зазначає, що спірні грошові кошти не були втрачені в інтересах сім`ї та на її потреби без надання будь-яких належних доказів;
відповідач не вбачає підстав вважати, що він приховав від позивача будь-яке майно, крім того на час припинення шлюбних відносин грошові кошти вже були використані в інтересах сім`ї;
матеріалами справи також не підтверджується факт наявності коштів на рахунках відповідача на час припинення спільного проживання та ведення спільного господарства. Спільне проживання та ведення спільного господарства сторони припинили в січні 2021 року, але до цього часу знаходяться у шлюбі, разом виховують сина;
факт приховування відповідачем від ОСОБА_1 доходів не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційне ї інстанції;
доказів того, що відповідач використав заробітну плату не в інтересах сім`ї позивачем не надано. Крім того апеляційний суд не може визнавати право власності на майно яке відсутнє під час розгляду справи;
судом першої інстанції встановлено, що відповідач довідався про подачу ОСОБА_1 позову про поділ майна подружжя тільки 12 грудня 2020 року, коли отримав ухвалу про відкриття провадження у справі.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судове рішення оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог, тому в іншій частині не оскаржується на в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 521/20001/20, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 травня 2021 року відмовлено.
У липні 2023 року матеріали цивільної справи № 521/20001/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2, яке підписано представником ОСОБА_3, про касаційний розгляд з повідомленням та за участю представника відповідача відмовлено, справу № 521/20001/20 призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 19 червня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 335/373/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 та у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 26 грудня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб,
В шлюбі у сторін народилась дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 за професією моряк, періодично працює на суднах іноземних компаній за контрактом на посаді другого механіка. Останній раз він перебував у рейсі в період з 25 листопада 2019 року по 27 серпня 2020 року.
Відповідач користується послугами ПАТ "МТБ Банк". Відповідно до виписок, наданих ПАТ "МТБ БАНК" стосовно рахунків та рух коштів по ним (виписки по рахункам), на ім`я фізичної особи ОСОБА_2 внесено 03 вересня 2020 року 35 000 дол. США на вкладний рахунок згідно договору про приєднання/Договору банківського вкладу № 042/19213 від 03 вересня 2020 року та зарахування 20 000 дол. США на вкладний рахунок відповідача згідно заяв про приєднання/Договору банківського вкладу № 042/19212 від 03 вересня 2020 року. 13 жовтня 2020 року відповідачем було знято з рахунку 35 000 дол. США та 03 грудня 2020 року - 20 000 дол. США;
у позивача та відповідача не було домовленості щодо порядку користування майном подружжя.
Позиція Верховного Суду
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (частини третя та четверта статті 368 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року у справа № 335/373/15-ц (провадження № 61-7863св19), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що:
"у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.