ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 909/996/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.,
секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 (колегія суддів: Желік М. Б., Галушко Н. А., Орищин Г. В.) та ухвалу цього ж суду від 10.07.2023 (колегія суддів: Марко Р. І., Матущак О. І., Скрипчук О.С.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов`язання повернути торгове обладнання,
за участю представника позивача - Булавинця М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" (далі - Торговий дім) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про зобов`язання повернути торгівельне обладнання.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на відмову відповідача повернути холодильник "Ice Scream Optima", заводський номер 18893, інвентарний номер 12.02086.00960.090.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 05.03.2015 позивач як дистриб`ютор і ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" уклали договір дистриб`юції та додатки №№ 5, 6 до нього, за умовами яких остання зобов`язалась передавати позивачу товар у власність для його подальшого розповсюдження; строк дії договору з 05.03.2015 до 04.01.2016 з умовою пролонгації.
4. Дистриб`ютор і компанія підписали акт передачі необоротних активів (холодильника) № ХД-АА-000000255.
5. 05.06.2014 позивач і відповідач уклали договір поставки № 2219, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставляти покупцю товар, який останній мав обов`язок оплачувати.
6. На підставі договору розміщення торгівельного обладнання від 16.10.2018 № 10598 позивач на один рік розмістив названий вище холодильнику роздрібній точці Клієнта за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Черганівка, вул. Косівська, 1, бар "Синевір", про що також складений акт про розміщення торгового обладнання від 16.10.2018.
7. За закінченням терміну цього договору відповідач на вимогу позивача не повернув холодильник. Тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
8. За висновком експерта, зробленим на підставі ухвали Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, підписи від імені відповідача на названому вище договорі та акті виконані не ним, а іншою особою.
9. Позивач також надав акт передачі торгово-рекламного обладнання від 06.08.2015 № FK-000628, у якому зазначено його як постачальника, отримувача визначено бар "Синевір", адреса: Косівський район, с. Черганівка, вул. Косівська, 1, контрагент ОСОБА_1, менеджер Дмитренко Ю. М., обладнання інвентарний № Н18893, серійний номер - 12.02086.00960.090, класифікатор ТРО "Холодильник UBC 600 "Ice Stream Optima" внутрішній "Моршинська", бренд Моршинська, кількість 1, залогова вартість 5 908 грн. Цей акт у графі "отримав" підписаний ОСОБА_1, у графі "відпустив" зазначено прізвище "Молас", у графах "відповідальна особа" і "директор" проставлено підписи без зазначення відомостей щодо цих осіб (прізвищ тощо), у графі "ТРО до перевезення прийняв" зазначено "ОСОБА_2", на акті власноруч зазначено "отримано в обмін". При цьому експертний висновок підтвердив, що підпис від імені відповідача на цьому акті виконаний ОСОБА_1.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. 30.11.2022 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про задоволення позову, визнавши позовні вимоги повністю обґрунтованими, оскільки відповідач не надав доказів повернення позивачу торгового обладнання після закінчення терміну дії договору розміщення торгівельного обладнання від 16.10.2018 № 10598.
11. 22.11.2023 Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення та ухвалив нове - про відмову у позові. Послався на висновок експерта, складений за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, в якому зазначено про те, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі "Клієнт" договору розміщення торгівельного обладнання від 16.10.2018 № 10598 та на акті розміщення торгового обладнання від 16.10.2018 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, тому виснував, що ці правочини є такими, що не вчинені, і не створюють жодних правовідносин між позивачем та відповідачем. Відповідно указав на помилковість висновку місцевого суду про наявність обов`язку у відповідача повернути холодильник. Суд апеляційної інстанції також акцентував на тому, що у судовому засіданні відповідач підтримав доводи про те, що холодильник отриманий в обмін на його власний холодильник, усно стверджував, що він уклав усний договір міни з представником позивача, однак ці доводи не підтверджені належними доказами, а зазначення "отримано в обмін" проставлене вручну прописом на акті передачі торгово-рекламного обладнання від 06.08.2015 №, не може розглядатись як належний доказ укладення сторонами усного договору міни у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст касаційної скарги
12. Торговий дім у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу цього ж суду про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, а справу - направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
13. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на ухваленні судових рішень без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються юрисдикції, у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 16.05.2018 у справі № 127/14633/16-ц, 18.04.2018 у справі № 2-825/10, від 13.03.2019 у справі № 688/2940/16-ц, від 14.06.2017 у справі № 316/2200/15, а також які стосуються способу захисту порушеного права, викладених у постановах від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 17.02.2021 у справі № 260/2681/20, від 03.05.2018 у справі № 903/449/17, 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц, від 17.09.2018 у справі № 916/2750/18, від 14.11.2019 у справі № 925/1214/18, від 18.03.2020 у справі № 910/11655/18.
14. Торговий дім наполягає на відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування статей 203, 205-208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у взаємозв`язку з вимогами статей 759, 827 цього ж Кодексу у подібних правовідносинах стосовно того, чи підписання сторонами акта передачі майна є підставою для виникнення між ними відносин оренди, суборенди (позички) та чи свідчить це про укладення сторонами відповідного договору у спрощений спосіб.
15. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не надав оцінки факту передачі позивачу в користування холодильника за актом від 06.08.2015 № 000628, який на вимогу останнього мав бути повернутий, і не дослідив доказів про те, що відповідач у спірних правовідносинах не має статусу фізичної особи - підприємця, що є наслідком закриття провадження у справі.
16. Скаржник також вважає, що апеляційний господарський суд незаконно призначив експертизу у цій справі за відсутності клопотання про це відповідача під час вирішення спору судом першої інстанції, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 10.07.2023 про призначення судової почеркознавчої експертизи. Крім того, його аргументом є те, що суд поза межами судового засідання, без повідомлення учасників справи, зокрема позивача, та за відсутності про це клопотання відповідача долучив до матеріалів справи вільні зразки підпису останнього на документах.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
17. ФОП ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, повністю погоджуючись з висновками цього суду.
Позиція Верховного Суду
18. Спірним питанням у цій справі є висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності чи відсутності підстав для повернення торгівельного обладнання.
19. Як зазначено раніше, в основу оскаржуваної постанови покладено експертний висновок про те, що договір розміщення торгівельного обладнання від 16.10.2018 № 10598 та акт розміщення від 16.10.2018 підписані не ОСОБА_1, унаслідок чого суд виснував про те, що позивач не підтвердив передачу відповідачу спірного майна. При цьому спростував твердження позивача про передачу ним відповідачу холодильника на підставі акта від 06.08.2015 № FK-000628 за відсутності у ньому посилання на будь який договір.
20. Отже, суди попередніх інстанцій по-різному здійснили оцінку наявних у справі доказів, за наслідками якої суд першої інстанції встановив порушення відповідачем умов договору розміщення торгівельного обладнання від 16.10.2018 № 10598 щодо повернення холодильника після закінчення терміну його дії, тоді як апеляційний господарський суд установив, що цей правочин не вчинений, оскільки підписаний не відповідачем і він не має обов`язку повертати холодильник.
21. Торговий дім у касаційній скарзі наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки факту передачі позивачем відповідачу в користування холодильника за актом від 06.08.2015 № 000628, який ним мав бути повернутий та у зв`язку з цим послався на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статей 203, 205-208, 759, 827 ЦК України, оскільки вважає, що, підписавши цей акт, сторони уклали договір у спрощений спосіб.
22. Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
23. Частиною першою статті 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
24. Згідно із частинами першою, четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
25. У силу частини першої статті 206 цього ж Кодексу усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
26. Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
27. Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
28. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
29. За змістом частини першої статті 181 ГК України у редакції, станом на час підписання акта передачі торгово-рекламного обладнання від 06.08.2015 № FK-000628, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
30. У цій справі належить вирішити питання можливості підтвердження укладення договору у спрощений спосіб шляхом підписання акта передачі торгово-рекламного обладнання від 06.08.2015 № FK-000628, про який йдеться у пункті 9 цієї постанови, тоді як суд апеляційної інстанції виснував, що цей акт не містить посилання на будь який договір і тому не є належним доказом передачі холодильника позивачем відповідачу.
31. Особливість реальних договорів визначена частиною другою статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
32. Тож метою визначення наявності між сторонами договірних правовідносин, що виникли за актом від 06.08.2015 № FK-000628, суду належить виходити з дійсного змісту документа, на підставі якого доказується факт укладення договору у спрощений спосіб та наявності виникнення за ним правовідносин між сторонами. Адже за змістом частини першої статті 181 ГК України договір вважається укладеним у разі його вчинення відповідно до вимог статті 207 ЦК України та підтвердження прийняття речі розписками, квитанціями або іншим документами (перелік яких не є вичерпним).
33. У постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 Верховний Суд виснував, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.