ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 560/9843/21
адміністративне провадження № К/990/11388/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Малик І.М.,
за участю:
представника позивача Янчука С.В.,
представників відповідача: Станіславського Д.М.,
Казарець О.А. (в режимі відеоконференції),
розглянув як суд касаційної інстанції у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу №560/9843/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 (головуючий суддя Божук Д.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 (головуючий суддя Сторчак В.Ю., судді: Полотнянко Ю.П., Граб Л.С.), додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2021 (головуючий суддя Божук Д.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 (головуючий суддя Сторчак В.Ю., судді: Полотнянко Ю.П., Граб Л.С.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.07.2021 №8346/2201-0701, №8348/2201-0701, №8352/2201-0701, №8355/2201-0701, №8358/2201-0701, №8361/2201-0701, №8364/2201-0701, №8369/2201-0701, №0083190712, №0083200712, №0083220712.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022, адміністративний позов задоволено частково.
Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест" про стягнення витрат на правничу допомогу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 змінено додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2021, зменшено суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2022 відкрито касаційне провадження у справі №560/9843/21 за касаційною скаргою податкового органу.
До суду надійшов відзив Товариства на касаційну скаргу відповідача.
Ухвалою від 17.01.2024 касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.02.2024.
Оскаржувані судові рішення підлягають касаційному перегляду в межах доводів та вимог касаційної скарги.
У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити касаційну скаргу. Зазначив, що суди неправильно застосували норми матеріального права і не врахували правові висновки Верховного Суду, сформовані за наслідками розгляду аналогічних спорів, а саме: в частині щодо встановлення реальності господарських операцій, визначення позивача як податкового агента і з`ясування наявності підстав (подання належних документів) для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України. Також, на думку заявника касаційної скарги, суди порушили норми процесуального права, що полягає у недотриманні принципу всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів. Крім того, відповідач вважає, що стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 20000грн. не відповідає критерію розумності, враховуючи що їх розмір не є обґрунтованим і належним чином доведеним.
Представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечив, вказав, що у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань для скасування судових рішень. Як вважає позивач, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про наявність достатнього та належного документального підтвердження господарських відносин позивача. Позивач відзначає, що вартість проданого ФОП Товариству товару відображена ФОП у податкових деклараціях і останнім було сплачено податок до бюджету, указаний ФОП зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, позивач не є податковим агентом по відношенні до ФОП з яким мав господарські відносини. Позивач звертає увагу, що компанії Франції та Данії отримали надані документи в електронному вигляді з відповідних сайтів компетентних органів своїх країн, у позивача не було обґрунтованих підстав не визнавати їх в Україні. На підставі викладеного, представник Товариства просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховним Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Головним управління ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Протеїн Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.07.2017 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 04.03.2015 по 31.12.2020, іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 31.12.2020.
За результатами перевірки складений акт від 10.06.2021 №3164/22-01-07-01/39675184.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Протеїн Інвест":
1. п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.6, п.7, п.9, п.11, п.29 П(С)БО16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, п.5, п. 7 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п.8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 10 серпня 2000 року №193, п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2020 рік в сумі 84 204 747 грн.;
2. п.44.1, ст.44, "а" пункту 185.1 статті 185, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого:
- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 23 362 983 грн., у т.ч. за: жовтень 2019 року на суму 3644030 грн., грудень 2019 року на суму 1441152 грн., лютий 2020 року на суму 1213912 грн., квітень 2020 року на суму 1080516 грн., травень 2020 року на суму 2815983 грн., червень 2020 року на суму 219551 грн., липень 2020 року на суму 421398 грн., грудень 2020 року на суму 12526441 грн.;
- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларацій з ПДВ) за грудень 2020 року на суму 8 431 720 грн.;
- завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника в банку всього у сумі 31 313 462 грн., у т.ч. за листопад 2019 року в сумі 3361369 грн., грудень 2019 року в сумі 4000000 грн., січень 2020 року в сумі 1541512 грн., лютий 2020 року в сумі 3500000 грн., березень 2020 року в сумі 2175095 грн., квітень 2020 року в сумі 4900000 грн., жовтень 2020 року в сумі 1000000 грн., листопад 2020 року в сумі 10835486 грн.
3. п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, ТОВ "Протеїн Інвест" не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
а) податкові накладні на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, а саме:
від 31.08.2019, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 30.09.2019, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 31.10.2019, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 30.11.2019, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 31.12.2019, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 31.01.2020, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 29.02.2020, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 31.03.2020, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 30.04.2020, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 31.03.2020, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 30.04.2020, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 31.05.2020, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 30.11.2020, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень;
від 31.12.2020, обсяг постачання 0 гривень, сума ПДВ 0 гривень.
б) податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною ціною, а саме: на загальну суму 312 265 259 грн. в т.ч. ПДВ 62 453 052 грн.:
від 31.08.2019, обсяг постачання 20018330,91 гривень, сума ПДВ 4 003 666 гривень;
від 30.09.2019, обсяг постачання 8929689,494 гривень, сума ПДВ 1 785 938 гривень;
від 31.10.2019, обсяг постачання 35634001,94 гривень, сума ПДВ 7 126 800 гривень;
від 30.11.2019, обсяг постачання 13269289,35 гривень, сума ПДВ 2 653 858 гривень;
від 31.12.2019, обсяг постачання 31116439,34 гривень, сума ПДВ 6 223 288 гривень;
від 31.01.2020, обсяг постачання 6959351,878 гривень, сума ПДВ 1 391 870 гривень;
від 29.02.2020, обсяг постачання 2703914,4 гривень, сума ПДВ 540 783 гривень;
від 31.03.2020, обсяг постачання 11661370,7 гривень, сума ПДВ 2 332 274 гривень;
від 30.04.2020, обсяг постачання 33963451,97 гривень, сума ПДВ 6 792 690 гривень;
від 31.05.2020, обсяг постачання 7618713,116 гривень, сума ПДВ 1 523 743 гривень;
від 30.11.2020, обсяг постачання 50391875,12 гривень, сума ПДВ 10 078 375 гривень;
від 31.12.2020, обсяг постачання 89998830,41 гривень, сума ПДВ 17 999 766 гривень.
4. п.п.141.4.2. п. 141.4 ст.141 з урахуванням п.103.2, п.103.10 ст.103 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів нерезидента джерелом походження з України в сумі 83 216 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2019 року - 43 130 грн., за півріччя 2019 року - 50 193 грн., за три квартали 2019 року - 50 193 грн., за 2019 рік - 50 193 грн., за півріччя 2020 року - 33 023 грн., за три квартали 2020 року - 33 023 грн., за 2020 рік - 33 023 грн.
5. п.103.9 ст.103 та п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України не подано додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а саме:
а) на користь компанії PRECIA MOLEN, Франція: за півріччя 2020 року, за три квартали 2020 року, за 2020 рік;
б) на користь компанії Lachenmeier Monsun A/S, Данія: за 1 квартал 2019 року, за півріччя 2019 року, за три квартали 2019 року, за 2019 рік .
6. п.3.1-п.3.6, п.3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 та п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 розд. IV Податкового кодексу України, податкові розрахунки за формою 1ДФ за 3-4 квартали 2019 року подано з помилками, а саме: відображено нарахування та виплату доходів фізичній особі ОСОБА_1 по 157 ознаці доходу;
7. п.п.167.2 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.173.1, п.173.3 ст.173, п.п. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу, податковим агентом ТОВ "Протеїн Інвест" не нараховано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб на суму 172750 грн.;
8. п.п.167.2 ст.167, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168, п.173.1, п.173.3 ст. 173, п.п. "а" п. 176.2 ст.176, п.п. 1.5 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, податковим агентом ТОВ "Протеїн Інвест" не нараховано і не перераховано до бюджету військовий збір на суму 51825 грн. з доходів фізичної особи при продажу рухомого майна.
9. пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, не подано до податкового органу Звіт про суми податкових пільг за ф. 1-ПП за 2019 рік.
За наслідками проведеної перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 26.07.2021:
№8346/2201-0701, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток в сумі 84 204 747 грн.;
№8348/2201-0701, яким застосовано штрафні санкції в сумі 1360 грн.;
№8352/2201-0701, яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 23 362 983 грн., штрафну санкцію в сумі 11 681 492 грн.;
№8355/2201-0701, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ в сумі 8 431 720 грн.;
№8358/2201-0701, яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 31 313 462 та штрафні санкції в сумі 15 656 731 грн.;
№8361/2201-0701, яким застосовано штраф в сумі 11 863 101,50 грн.;
№8364/2201-0701, яким визначено податкове зобов`язання з податку з доходів, отриманих нерезидентом, в сумі 83 216 грн., штрафну санкцію в сумі 12 548 грн.;
№8369/2201-0701, яким застосовано штрафні санкції в сумі 340 грн.;
№0083190712, яким визначено податкове зобов`язання з ПДФО в сумі 172 750 грн., штрафні санкції в сумі 43 187,50 грн.;
№0083200712, яким застосовано штрафні санкції в сумі 1020 грн.;
№0083220712, яким визначено податкове зобов`язання з військового збору в сумі 51 825 грн., штрафну санкцію в сумі 12 956,25 грн., пеня в сумі 2 520,52 грн.
Судом першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.07.2021 за №8346/2201-0701, №8352/2201-0701, №8355/2201-0701, №8358/2201-0701, №8361/2201-0701, №8364/2201-0701, №0083190712, №0083200712, №0083220712. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, суди виходили з того, що подані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарської операції з контрагентами.
Також, на підставі матеріалів справи суди дійшли висновку, що надані позивачу документи щодо Компанії PRECIA SA, резидента Франції та Компанії Lachenmeier Monsun A/S, резиденства Королівства Данія є належними документами згідно з пунктом 103.5 статті 103 ПК України, та давали підстави для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, виплачених нерезиденту, який є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір. Відповідно, позивач не має обов`язку доходи такого нерезидента із джерелом їх походження з України оподатковувати відповідно до законодавства України з питань оподаткування. Суд не може не взяти до уваги вказані документи при вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від оподаткування відповідно до пункту 103.4 статті 103 ПК України та положень двосторонніх конвенцій.
Крім того, суди вважали, що позивач придбаваючи товар у фізичної особи - підприємця діяв в рамках норм ПК України, оскільки при взаємовідносинах з суб`єктом підприємницької діяльності він не виступає в якості податкового агента, та, як наслідок, не зобов`язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за суб`єкта підприємницької діяльності, а отже, в податкових розрахунках форми 1-ДФ і не зобов`язаний відображати доходи, виплачені вказаній особі. Позивачем також надано доказ державної реєстрації вказаної фізичної особи-підприємця відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності, подано податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця.
Затим, у цій справі додатковим рішенням суду першої інстанції задоволено заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу. Ухвалено стягнути на користь Товариства судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35500грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу або для зменшення судом вказаної суми. Судом відзначено, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. З урахуванням ціни позову, складністю справи, об`ємом виконаних робіт, значенням справи для сторони, тривалості розгляду справи, долучених стороною позивача доказів, а також участі в судових засіданнях адвоката позивача протягом усього періоду її розгляду, суд вважає, що зазначена сума витрат є співмірною.
Постановою апеляційного суду змінено додаткове рішення, зменшено суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 35000,00грн. до 20000,00грн. В іншій частині додаткове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю або направити справу на новий розгляд; скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та прийняття необґрунтованих рішень. Як вважає відповідач, судами не встановлено обставин, які потребують з`ясування, не надано належну оцінку фактам, які свідчать, що між сторонами господарські операції фактично не здійснювались, за спірними операціями оформлені первинні документи з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди, застосування судами норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду. На думку відповідача, враховуючи буквальний зміст термінів "компетентний орган", що вжито у Конвенціях і національним законодавством також установлено вимогу, що довідка видається компетентним органом, - суди мали прийти до висновку, що надані позивачем під час перевірки документи є неналежними, такими, що не дають підстави для звільнення від оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України. Відповідач переконаний, що позивач як сторона договору купівлі-продажу тепловоза у фізичної особи мав обов`язок, як податковий агент, нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок, затим що, статус фізичної особи-підприємця у даному випадку не впливає на правовий статус його майна, власником якого він є як фізична особа. Відповідач указує, що при дослідженні питання заборгованості позивача в результаті переуступки права вимоги, суди неповно та невсебічно дослідили обставини, на які посилався відповідач. Також, відповідач указує, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про виклик свідків. Крім того, відповідач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відшкодування витрат на правову допомогу, зазначає, що сума витрат у розмірі 20000грн. є значно завищеною та неспівмірною із: складністю справи (переважну частину предмета доказування становить питання реальності господарських операцій, що не потребує особливих навичок); часом, витраченим адвокатом на підготовку позовної заяви, ознайомлення з відзивом на позов, що жодним чином не підтверджено; публічний інтерес відсутній.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві, посилаючись на висновки Верховного Суду в подібних спорах, позивач зазначає про законність рішень судів попередніх інстанцій, вважає, що касаційна скарга не містить обґрунтування неправомірності судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається на підставі матеріалів справи з`ясовано, що ТОВ "Протеїн Інвест" укладено договори на переробку сої з ТОВ "Західний Аграрний Холдинг", ТОВ "Велан Південь Трейд", ФГ "Зерносвіт +", ПП "АГРОФІРМА "ТПП АГРОАЛЬЯНС".
Податковий орган вважає, що перевіркою фактично не підтверджено можливість здійснення ТОВ "Західний Аграрний Холдинг", ТОВ "Велан Південь Трейд", ФГ "Зерносвіт +", ПП "Агрофірма "ТПП Агроальянс" господарських операцій з ідентифікованим товаром (соєю) у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, відсутністю достатньої кількості працівників, відсутністю отримання супутніх послуг для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов`язань з реалізації ідентифікованого товару (сої), та як наслідок неможливість передачі даного товару (сої) для переробки на давальницьких умовах ТОВ "Протеїн Інвест" згідно договорів на переробку сої давальницьких умовах.
Відповідач дійшов висновку, що отримана в результаті переробки сої готова продукція: олія соєва, шрот соєвий та оболонка соєва, які відповідно до наданих для перевірки документів передані ТОВ "Протеїн-Інвест" замовникам ТОВ "Західний Аграрний Холдинг", ТОВ "Велан Південь Трейд", ФГ "Зерносвіт +", ПП "АГРОФІРМА "ТПП АГРОАЛЬЯНС", є безоплатно наданими та відповідно їх вартість не включається до доходу підприємства, оскільки не відбувається збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу.
Перевіркою також встановлено, що ТОВ "Протеїн Інвест" перебував у взаємовідносинах з Іноземним підприємством "Драйфхолм Фармінг", зокрема по операціях з придбання сої урожаю 2020 року.
Відповідачем зроблено висновок про те, що укладений ТОВ "Протеїн Інвест" з ІП "Драйфхолм Фармінг" договір поставки не опосередковується реальним виконанням господарської операції, яка становить його предмет, у зв`язку із відсутністю у даного постачальника виробничих, трудових ресурсів та самого активу для здійснення такого постачання. Зокрема, не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва сільськогосподарської продукції (сої); відсутність об`єктів оподаткування податком на майно, що свідчить про відсутність у ІП "Драйфхолм Фармінг" активів, зокрема основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності; відсутність земельних ділянок для вирощування СГ продукції; відсутність взаємовідносин між перевізником і замовником транспортних послуг; транспортні засоби із державними номерними знаками, які зазначені у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, відповідно до відомостей "НАІС ДЦАІ" МВС України, не пов`язані з автомобільним перевізником; відсутність сертифікатів якості; відсутність складських приміщень - свідчать про неможливість реального здійснення господарських операцій між ІП "Драйфхолм Фармінг" та ТОВ "Протеїн Інвест".
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.