ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2024 року
м. Київ
справа №420/11249/20
адміністративне провадження № К/9901/35037/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М. В., Губської О. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Німас Інни Ярославівни про визнання дій щодо затвердження актів протиправними та скасування актів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (головуючий суддя Юхтенко Л. Р.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року (головуючий суддя Кравець О. О., судді: Коваль М. П., Зуєва Л. Є.),
І. Суть спору
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Німас Інни Ярославівни (далі - відповідач, керівник апарату суду Німас І. Я.), в якому просила визнати протиправними дії керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси щодо затвердження актів від 22 грудня 2018 року № 55; № 67; № 71 щодо перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності по справам № 522/20464/17; № 522/23292/16, № 522/13167/17 та скасувати акти.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідач при затвердженні вищезазначених актів, вийшов за межі своїх функціональних обов`язків (посадової інструкції), оскільки до її повноважень не належить надання оцінки діям суддів. Крім того, на момент складання спірних актів позивачка перебувала на лікарняному у зв`язку із вагітністю та пологами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
Згідно з протоколом робочої наради суддів Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року, обговорювалось питання щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_1, яка з 13 листопада 2018 року на довготривалому лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами, та було прийняте рішення щодо доручення керівнику апарату суду організувати передачу справ з виписками з актів передачі, в яких зафіксувати дату передачі справ суддям.
22 грудня 2018 року секретарями судових засідань Журавицьким А. С. (відповідальним за роботу канцелярії - відділу по звернення судових рішень та до виконання в порядку КУпАП України), ОСОБА_2, помічником судді Кацюриним Н. І. були складені акти: № 55 про перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності у справі № 522/20464/17; № 67 про перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності у справі № 522/23292/16; № 71 про перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності у справі № 522/13167/17. Указані акти затвердженні керівником апарату суду Німас І. Я. 22 грудня 2018 року.
Згадані справи перебували у провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1, яка на момент складання спірних актів перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами.
У подальшому, після повторного автоматизованого розподілу цих справ, 28 січня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси (суддя - Єршова Л. С.) було ухвалено постанову у справі № 522/20464/17, провадження № 3/522/766/19 про закриття провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, в якій міститься посилання на акт від 22 грудня 2018 року № 55. Також, 11 січня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси (суддя - Чернявська Л. М.) було ухвалено постанову у справі № 522/23292/16-п, провадження № 3/522/1030/18 про закриття провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності, в якій міститься посилання на акт від 22 грудня 2018 року №67. Крім того, 24 січня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси (суддя - Бондар В. Я.) було ухвалено постанову у справі № 522/13167/17, провадження № 3/522/830/19 про закриття провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, в якій міститься посилання на акт від 22 грудня 2018 року № 71.
Також, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 26 серпня 2020 року ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 2469/3дп/15-20 "Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1", відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 .
Уважаючи протиправними акти та дії керівника апарату суду Німас І. Я. щодо їх затвердження, позивачка звернулася до суду з даним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що при затвердженні зазначених актів керівник апарату діяв в межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дій не підлягають задоволенню. Стосовно посилань позивача на неправомірний зміст вказаних актів, невідповідність положень, які наведені в акті, нормам законодавства та оцінювання цих актів позивачем як надання оцінки діям судді, а також стосовно позовних вимог щодо їх скасування, суд першої інстанції зазначив, що висновки, викладені в акті, є відображенням дій працівників і самі собою не породжують правових наслідків.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року скасовано у частині відмови у адміністративному позові про скасування актів. Ухвалено у вказаній частині справи нове судове рішення, яким провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Німас Інни Ярославівни про скасування актів -закрито. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що доручення робочої наради суддів Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року було виконано шляхом складання оскаржуваних актів, які були затверджені відповідачем, а також шляхом складання довідних записок про передачу справ для розподілення адміністративних справ іншим суддям, та видання розпорядження суду "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", а тому доводи позивачки щодо перевищення повноважень відповідачем є необґрунтованими.
Закриваючи провадження у частині вимог про скасування актів, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки, викладені у актах, є відображенням дій працівників і самі собою не породжують правових наслідків для позивачки, та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
17 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 3, 4 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 лютого 2024 року (у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку та обрання судді Шевцової Н. В. до складу Великої Палати Верховного Суду) визначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Губська О. А.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
На обґрунтування позиції, позивачка посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми статті 155 Закону № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 2.1-2.3 Типової посадової інструкції керівника апарату місцевого суду (затверджена Наказом ДСАУ від 20 липня 2005 року № 86); пунктів 1.6-1.8, 2.8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (затверджена наказом ДСАУ від 17 грудня 2013 року № 173), якими встановлюються повноваження та обов`язки керівника апарату суду.
За твердженням скаржниці, системний аналіз цих норм права приводить до висновку, що їх не можна розуміти так, що ними надається право керівнику апарату суду при здійсненні повноважень щодо порядку організації роботи в суді складати та/або затверджувати внутрішні документи суду, якими встановлювати порушення суддею вимог закону при розгляді конкретних справ.
Також, на думку позивачки, судами першої та другої інстанцій порушено норми процесуального права, а саме, допущено порушення п. 4 ч. 2 ст. 353 КАС України - суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС "Допустимість доказів" обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Судами двох інстанцій встановлено, що відповідач при складенні оскаржуваних актів, діяла на виконання доручення загальних зборів суддів. З урахуванням цього судами зроблено висновок про правомірність дій відповідача. Однак, на думку позивачки, документ, який суди попередніх інстанцій визнали доказом наявності "рішення загальних зборів Приморського районного суду м. Одеси", є недопустимим доказом.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що мотивуючи закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування актів суд апеляційної інстанції зазначив, що "висновки, викладені в акті, є відображенням дій працівників і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства". Однак, на думку скаржниці, цей висновок суду апеляційної інстанції є хибним, оскільки оспорювані акти безпосередньо зачіпають права та обов`язки позивачки, та встановлюють нібито допущене останньою порушення вимог закону.
Відповідачем відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною першою статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 155 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) установлено, що організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
Частиною 3 ст. 155 Закону № 1402-VIII визначено, що керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність.
Наказом Державної судової адміністрації України від 20 липня 2005 року № 86 затверджено, серед іншого Типову посадову інструкцію керівника апарату місцевого загального суду (надалі - Посадова інструкція), яка встановлює єдині засади діяльності, обсяг функціональних обов`язків та основні вимоги щодо їх виконання, права та відповідальність особи, яка займає посаду керівника апарату місцевого загального суду.
Відповідно до пункту 1.6 Посадової інструкції, керівникові апарату безпосередньо підпорядковані помічник голови, помічник заступника (помічники заступників) голови суду та помічники суддів, секретарі судового засідання, консультанти, старший секретар суду, завідувач архіву (архіваріус), завідувач господарством, бібліотекар, водії, інші працівники відповідно до підпорядкованості за посадами штатного розпису суду, за наказом голови суду - старший судовий розпорядник та судові розпорядники.
Пунктами 2.1-2.3 Посадової інструкції передбачено, що керівник апарату здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організованість та злагодженість у роботі підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду щодо організаційного забезпечення діяльності суду. Організовує ведення діловодства в суді відповідно до Інструкції з діловодства.
У відповідності до пункту 1.6, 1.7. Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженого наказом ДСА України 17 грудня 2013 року № 173, відповідальність за стан та організаційне забезпечення діловодства в суді покладається на керівника апарату суду, а в разі його відсутності - на заступника керівника апарату суду або особу, яка виконує його обов`язки. Організація діловодства та контроль за додержанням установлених правил роботи з документами у підрозділах апарату суду покладаються на керівників цих підрозділів.