ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 332/1203/22
провадження № 61-16720св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2022року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, про позбавлення батьківських прав на неповнолітню дитину.
Позовна заява мотивована тим, що 14 березня 2008 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, від якого народилася дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначала, що з 2010 року вона та відповідач не проживають разом, а 15 березня 2011 року шлюб між ними розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 15 березня 2011 року. Після розірвання шлюбу відповідач припинив спілкування з дитиною, проживає окремо. Дитина проживає разом з нею, вона самостійно несе усі витрати по її утриманню та належно піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Всі питання щодо виховання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, який своїх батьківських обов`язків не виконує. Дитина знаходиться на повному її утриманні. Для розвитку дитини вона прикладає всі свої зусилля та можливості. Крім того, дитина має хронічне захворювання.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду Запорізької області від 05 травня 2023 року у складі судді Сінєльніка Р. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачем доведено наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини. Зокрема, суд врахував, що після 2014 року відповідач повністю припинив спілкування з дитиною, проживає окремо, аліменти не сплачує, дитина проживає разом з позивачкою, яка самостійно та належно піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, утримує її.
При цьому районний суд взяв до уваги висновок від 07 вересня 2022 року про доцільність позбавлення батьківських прав, відповідно до якого районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, як орган опіки та піклування, вирішила, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Районний суд уважав, що таке рішення відповідає інтересам дитини.
Районний суд урахував роз`яснення, надані судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, ухвалюючи рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, районний суд залишив поза увагою та не врахував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Крім того, та обставина, що на час розгляду справи вихованням дочки і її розвитком займається мати, не є безумовним підтвердженням небажання батька дитини брати участь у її утриманні і вихованні, тобто не свідчить про свідоме, умисне нехтування батьком батьківськими обов`язками.
Апеляційний суд зазначив, що доказів, які свідчили б про наявність виключних підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, як і доказів неможливості змінити поведінку батька на краще та наявності у його діях вини, позивач не надала.
При цьому суд врахував, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, у 2014 році звертався до районної адміністрації із заявою про встановлення графіку спілкування з малолітньою донькою та вказав, що районний суд помилково вважав, що неналежне виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо дочки, яка проживає з матір`ю, за обставин цієї справи свідчить про необхідність позбавлення його батьківських прав, і що застосування такого крайнього заходу має на меті захист інтересів дитини.
Апеляційний суд врахував судову практику Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2023 року.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
У листопаді 2023 року касаційні скарги надійшли до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Вважає, що суд першої інстанції повно дослідив обставини справи та правильно встановив наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини, участі у вихованні якої він не бере. При цьому апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Зазначає, що в суді першої інстанції відповідач повідомив, що не бажає приймати участь у вихованні дитини.
Посилається на відповідну практику Верховного Суду і ЄСПЛ щодо врахування якнайкращих інтересів дитини.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та постановах Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 149/2510/21 (провадження № 617010св22), від 01 листопада 2023 року у справі № 941/314/22 (провадження № 61-5536св23), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2024 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив про відсутність обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Посилається на правильність висновків суду апеляційної інстанції, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 14 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 14 березня 2008 року укладено шлюб (а. с. 14).
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 24 червня 2008 року неповнолітня ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, матір`ю дитини зазначено ОСОБА_5, а батьком - ОСОБА_2 (а. с. 9).
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано 15 березня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 15 березня 2011 року (а. с. 13).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 20 листопада 2018 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 20 листопада 2018 року укладено шлюб (а. с. 12).
Відповідно до постанови начальника відділу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бондаря О. Г. від 17 червня 2022 року та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП № НОМЕР_8 ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини в сумі 114 878,26 грн (а. с. 15-16).
Згідно з медичним висновком від 12 серпня 2009 року № 34 дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає на хворобу "Дауна" та має затримку психо - мовного розвиту (а. с. 18).
У довідці про реєстрацію місця проживання від 21 червня 2022 року зазначено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 20).
Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" (далі - КНП "ЦПМСД № 4") від 04 травня 2022 року дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, страждає на хворобу "Дауна" та потребує постійного нагляду у лікарів та реабілітаційних заходів.
При цьому зазначено, що зі слів лікаря до Центру дитину супроводжує мати, батько дитини ОСОБА_2 на прийом до лікаря з дитиною ніколи не з`являвся (а. с. 36).
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 07 вересня 2022 року, районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, як орган опіки та піклування, вирішила, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 70-72).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно пункту першого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У статті 18 цієї Конвенції визначено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.