ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 727/2747/22
провадження № 61-8010св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Служба у справах дітей Чернівецької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23 січня 2023 року в складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року в складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 28 грудня 2021 року виконавчий комітет Чернівецької міської ради прийняв рішення "Про надання висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини" № 1019/30, пунктом 1 якого було вирішено надати суду висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини від 08 січня 2019 року.
Позивач вважав, що вказане рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради, як органу опіки та піклування, підлягає скасуванню у зв`язку з недотриманням виконавчим комітетом встановленого законодавством порядку прийняття рішення про надання висновку, а Службу у справах дітей Чернівецької міської ради слід зобов`язати підготувати та надати виконавчому комітету Чернівецької міської ради відповідний проєкт висновку органу опіки та піклування для його розгляду та затвердження.
Зазначав, що при прийнятті оскаржуваного висновку було порушено пункт 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок № 866), відповідно до якого встановлено, що після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною Служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Тобто, до прийняття органом опіки та піклування рішення про надання висновку про визначення місця проживання дитини передує підготовка Службою у справах дітей висновку про визначення місця проживання дитини та подання його до органу опіки та піклування (виконавчому комітету) для прийняття відповідного рішення, яким може бути або затвердження або відхилення запропонованого висновку.
Однак, Служба у справах дітей Чернівецької міської ради за наслідками обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною не склала жодного висновку про визначення місця проживання дитини, та не подала його виконавчому комітету як органу опіки та піклування для подальшого розгляду та прийняття відповідного рішення.
28 грудня 2021 року на засіданні виконавчого комітету Чернівецької міської ради на розгляд не було представлено жодного проєкту висновку органу опіки та піклування. А тому, виконавчий комітет, як орган опіки та піклування Чернівецької міської ради 28 грудня 2021 року, не мав жодних правових підстав приймати оскаржуване рішення.
Письмовий висновок "Про доцільність визначення місця проживання дитини" було складено тільки 30 грудня 2021 року, тобто через 2 дні після прийняття виконавчим комітетом оскаржуваного рішення, що на думку позивача є недопустимим.
У зв`язку із зазначеним, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконними і скасувати рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28 грудня 2021 року № 1019/30 "Про надання висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини" та висновок органу опіки та піклування від 30 грудня 2021 року № 01/0224/3444 "Про доцільність визначення місця проживання дитини";
- зобов`язати Службу у справах дітей Чернівецької міської ради скласти письмовий висновок про визначення місця проживання дитини і подати його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення, відповідно до пункту 72 Порядку № 866.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Шевченківський районний суд міста Чернівці рішенням від 23 січня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Рішення суду мотивоване тим, що, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір від 08 січня 2019 року щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О. І., на час винесення виконавчим комітетом Чернівецької міської ради оскаржуваного рішення від 28 грудня 2021 року № 1019/30 був чинним.
Матеріали справи не містять доказів, що орган опіки та піклування, складаючи оскаржений висновок, діяв не в межах повноважень, визначених законом.
Чернівецький апеляційний суд постановою від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23 січня 2023 року змінив у мотивувальній частині, а в іншій частині залишив без змін.
Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав не доведення позивачем того, що орган опіки та піклування, складаючи оскаржуваний висновок, діяв не в межах наділених законом повноважень. Апеляційний суд вважав, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення відповідачами його охоронюваних прав та інтересів, а також зазначив, що ОСОБА_1 має захищати свій інтерес щодо визначення місця проживання дитини під час судового розгляду справи № 727/3529/21, предметом якої є визначення місця проживання дитини, а не ініціювати окрему судову справу щодо оскарження рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради та висновку органу опіки та піклування.
Крім того, врахувавши, те, що оскаржувані рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28 грудня 2021 року № 1019/30 "Про надання висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини" та висновок органу опіки та піклування від 30 грудня 2021 року № 01/0224/3444 "Про доцільність визначення місця проживання дитини" є дорадчими документами та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів їх участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, а також не порушують прав та обов`язків жодного з батьків, а також з огляду на відсутність будь-якого порушення відповідачами прав та законних інтересів ОСОБА_1, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині з наведених підстав.
Оскільки позовна вимога про зобов`язання Служби у справах дітей Чернівецької міської ради скласти письмовий висновок про визначення місця проживання дитини і подати його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення є похідною від вимог про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради та висновку органу опіки та піклування, суд дійшов висновку, що в її задоволенні також слід відмовити.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
29 травня 2023 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23 січня 2023 року і постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права (статті 15, частини першої статті 16 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року в справі № 370/408/19, оскільки такий правовий висновок є проявом надмірного формалізму та перешкодою у доступі до правосуддя (пункт 2 частини другої статті 411 ЦПК України).
Заявник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, а також зазначає, що у цій справі він звернувся до суду з позовом не для оцінювання рішення виконавчого комітету, а для скасування рішення виконавчого комітету та висновку органу опіки та піклування, оскільки такі прийнятті з порушенням вимог законодавства і як наслідок порушують законні інтереси позивача. Вказує, що оспорюване рішення органу опіки та піклуванні містить дані про неправдиві факти домашнього насильства, які не відповідають дійсності, а тому є компрометуючими по відношенню до позивача, та висвітлюють його з негативної сторони для справи № 727/3529/21, предметом якої є визначення місця проживання дитини.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду міста Чернівці.
Справа надійшла до Верховного Суду у вересні 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20 червня 2018 року, виданого Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 13, 130).
Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 19 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб, який зареєстрований між сторонами 11 лютого 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 129 (т. 1 а. с. 164-166).
Відповідно до довідки про реєстрацію місце реєстрації дитини ОСОБА_4 є АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 168).
З акта фактичного проживання осіб без реєстрації ОСББ "Рівненська, 5-А" від 29 квітня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 та його син ОСОБА_4 проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 14, 112).
У провадженні Вижницького районного суду Чернівецької області на розгляді перебуває справа № 727/3529/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини з матір`ю. У зв`язку з розглядом справи, суддя Осокін А. Л. 03 серпня 2021 року здійснив запит до Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про надання письмового висновку щодо розв`язання спору (т. 1 а. с. 15).
З аналогічним зверненням до Служби у справах дітей Чернівецької міської ради звертався ОСОБА_1 02 вересня 2021 року (т. 1 а. с. 15, 16).
Відповідно до витягу із протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради від 15 грудня 2021 року № 29, комітет ухвалив рішення щодо надання суду висновку про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 згідно з договором від 08 січня 2019 року між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини у зв`язку із відсутністю спору про зміну чи розірвання договору (т. 1 а. с. 41).
Згідно з вказаним договором від 08 січня 2019 року місцем проживання сина батьки визначили місце проживання матері; батьки домовились, що дитина буде проживати один тиждень з кожним із батьків; батько буде проживати окремо від матері та сина, що за домовленістю батьків не вважається перешкодою для реалізації батьком прав і обов`язків з виховання та утримання сина (т. 1 а. с. 42, 43).
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28 грудня 2021 року № 1019/30 ухвалено щодо надання до суду висновку про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини від 08 січня 2019 року (т. 1 а. с. 10).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування від 30 грудня 2021 року № 01/0224/3444, враховуючи рівні права батька та матері на проживання з дитиною та її виховання, виконання батьківських обов`язків, вік дитини, прихильність дитини до кожного із них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього психологічного насильства стосовно дитини та інші вагомі обставини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради вважав за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 згідно із договором від 08 січня 2019 року між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини (т. 1 а. с. 11, 12).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.