Постанова
Іменем України
19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 705/5913/19
провадження № 61-12692св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29 474,17 доларів США, яка складається з:
4 790,57 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 8 327,39 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 16 356,21 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 порушила взяті на себе кредитні зобов`язання внаслідок чого станом на 28 листопада 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 29 474,17 доларів США.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Уманський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 06 червня 2023 року під головуванням судді Годік Л. С. у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову місцевий суд вказував на необґрунтованість позовних вимог.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 21 серпня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2023 року.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вважав, що аргументи, якими представник позивача обґрунтовував клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не заслуговують на увагу, а тому не вбачав підстав для відкриття апеляційного провадження.
Апеляційний суд зауважував, що АТ КБ "ПриватБанк" під час дії воєнного стану здійснювало та здійснює свої діяльність, а тому періодичне перебування працівників банку в укриттях під час загрози ракетних ударів, враховуючи тривалість пропущеного строку (з 07 липня 2023 року по 26 липня 2023 року), не є самостійною підставою для поновлення процесуальних строків, оскільки учасник справи має зазначити й обставини, які об`єктивно унеможливлювали останнього користуватися процесуальними правами.
АТ КБ "ПриватБанк", користуючись своїми процесуальними правами, самостійно визначив офіційною електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому оскаржене рішення суду першої інстанції надіслано заявнику на вказану ним адресу 06 червня 2023 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Данильченко О. О. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року в якій просила оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Представник заявника зазначає, що АТ КБ "ПриватБанк" зареєстроване як користувач у підсистемі "Електронний суд" з електронною адресою sud@privatbank.ua, однак рішення місцевого суду через цю підсистему позивачу не надсилалось, доказів цього матеріали справи не містять. Додатково зазначає, що поштова адреса, на яку було направлено судове рішення не є офіційною електронною адресою позивача, не є поштою користувача "Електронного суду", а зазначена у клопотанні про направлення процесуальних ухвал та запитів при поданні позову та не вказана, як офіційний канал для листування.
Норми Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачають обов`язковість надсилання документів саме до електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про їх надходження до Електронного кабінету.
Тобто, відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ "Повідомлення" та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" у розділ "Мої справи", що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 12 липня 2023 року у справі № 400/4752/22; від 20 квітня 2023 року у справі № 140/16207/21.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 06 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу № 705/5913/19 з місцевого суду.
19 вересня 2023 року справа № 705/5913/19 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Відповідно до вимог статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої - четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).