ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 331/1400/23
провадження № 51- 5610км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082020000076 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Зміст рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 травня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до положень ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
Зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання період його перебування під вартою в ДУ "Запорізькій слідчий ізолятор" з 23 січня 2023 року по 31 січня 2023 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, під час дії воєнного стану22 січня 2023 року о 21:25 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, знаходячись по АДРЕСА_3, за допомогою фізичної сили рук видавив вікно та проник у приміщення торгівельного кіоску " ІНФОРМАЦІЯ_2", звідки намагався таємно викрасти грошові кошти у сумі 16 470 гривень, які належали ФОП " ОСОБА_8", однак злочин не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони ТОВ "Ірбіс".
Запорізьким апеляційним судом за апеляційною скаргою прокурора вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок від 24 липня 2023 року. Цим вироком ОСОБА_9 призначено покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років реально. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить вирок апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд під час постановлення вироку належним чином не врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого; обставини, які пом`якшують покарання, а також те, що він мобілізований та проходить військову службу.
У запереченні прокурор просить касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду щодоОСОБА_7 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу.
Прокурор просив відхилити касаційну скаргу захисника.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватостіОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України в поданій касаційній скарзі сторони захисту не оспорюються.
Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.