ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа №303/1512/21
провадження № 51-2687км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 березня 2023 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, і призначено їм покарання у виді позбавлення волі: ОСОБА_8 - на строк 5 років, ОСОБА_9 - на строк 4 роки. На підставі ст. 75 цього Кодексу ОСОБА_8 і ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю: ОСОБА_10 - 3 роки; ОСОБА_9 - 2 роки і покладено на них обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь АТ "Укрпошта" 8927 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
За цим же вироком ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 187 КК та виправдано за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинено ним.
Вирішено питання щодо арешту майна, речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у тому, що вони у ніч на 04 червня 2021 року, діючи за попередньою змовою, шляхом пошкодження навісного замка на в`їзних воротах проникли на територію недіючого заводу торгівельного обладнання, розташованого на АДРЕСА_3, де шляхом пошкодження петлі на дверях адміністративної будівлі проникли до недіючого заводу та викрали належне ОСОБА_11 майно, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 109 203,74 грн.
Крім того, ОСОБА_8 у період часу з 16:50 22 травня до 07:45 25 травня 2021 року, більш точної дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом пошкодження навісного замка та віджиму вхідних дверей, проник до приміщення відділення поштового зв`язку "Дерцен" АТ "Укрпошта", розташованого на вул. Ракоці, 179 у с. Дерцен, Мукачівського району, звідки таємно викрав комп`ютер - моноблок марки "ASUS" моделі "А4110", завдавши АТ "Укрпошта" майнової шкоди на суму 8927 грн.
Також орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_8 у тому, що він 09 вересня 2020 року, приблизно о 20:50, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, на автомобілі марки "FORD Focus" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), приїхали на територію ТзОВ "Альянс Логістик", розташованого на вул. Берегівська - об`їзна, 6 у м. Мукачево та дочекавшись поки всі робітники цього товариства розійдуться, ОСОБА_8 разом із невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, увійшли до кабінету, де перебувала касир товариства ОСОБА_12, яка рахувала гроші. Діставши із-за спини металевий предмет чорного кольору, схожий на пістолет, невстановлена особа, матеріали стосовно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, хотіла вдарити ОСОБА_13, однак остання вчасно зреагувала та ухилилась від удару. Після цього невстановлена особа, матеріали стосовно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, схопила за руки ОСОБА_13 та приклала металевий предмет схожий на пістолет до її шиї, а ОСОБА_8 почав забирати гроші. Далі невстановлена особа відштовхнула ОСОБА_12 в іншу сторону, схопила картонну коробку в якій знаходились гроші та разом з ОСОБА_8 на автомобілі марки "FORD Focus" втекли з місця вчинення злочину, завдавши ТзОВ "Альянс Логістик" майнової шкоди на суму 527098 грн.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 26 червня 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_8 і ОСОБА_9 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації дій засуджених, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення засудженим м`якого покарання, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На переконання сторони обвинувачення, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, всупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належно не проаналізував усіх доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора стосовно неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування ст. 75 КК.
Також сторона обвинувачення не погоджується з мотивами суду апеляційної інстанції, на підставі яких цей суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів. Крім того, прокурор стверджує, що апеляційний суд не з`ясував думку сторін кримінального провадження стосовно заявленого прокурором клопотання.
Як вважає сторона обвинувачення, не вирішивши зазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про безпідставність вказаних в апеляційній скарзі доводів прокурора, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 404 КПК.
Прокурор зазначає про неврахування апеляційним судом суспільної небезпеки вчинених засудженими кримінальних правопорушень.
Також вказує про безпідставне врахування судом пом`якшуючих засудженим покарання обставин.
За твердженням прокурора, наявність на утриманні неповнолітньої дитини і не перебування засудженого на обліку в лікарів нарколога та психіатра не знижує тяжкості й небезпечності вчиненого засудженими злочину.
На переконання прокурора, суд не взяв до уваги характеристики надані стороною обвинувачення стосовно кожного з засуджених.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, навівши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також засуджені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку,що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення за обставин, установлених місцевим судом, а також правильності кваліфікації їхніх дій за ч. 3 ст. 185 КК Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині прокурор не оскаржує.
Щодо відмови апеляційного суду в повторному дослідженні доказів
Прокурор у касаційній скарзі вказує, що апеляційний суд не вирішив заявленого стороною обвинувачення клопотання про повторне дослідження доказів та допиту свідків, не заслухав думку сторін кримінального провадження щодо заявленого клопотання та дійшов передчасного висновку про безпідставність доводів викладених прокурором в апеляційній скарзі, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 404 КПК.
Верховний Суд не погоджується з такими твердженнями прокурора.
У судовому засіданні 26 червня 2023 року, апеляційний суд оголосив наведене вище клопотання прокурора, з`ясував думку сторін кримінального провадження стосовно цього клопотання, а саме прокурор підтримав та просив його задовольнити, а сторона захисту заперечила щодо задоволення клопотання, вказавши, що місцевий суд детально дослідив докази в кримінальному провадженні, відмовив у його задоволенні через його безпідставність.
Таким чином твердження сторони обвинувачення про те, що апеляційний суд залишив поза увагою клопотання про повторне дослідження доказів у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 404 КПК, є безпідставними.
Відповідно до ч. 3 указаної статті за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що суд першої інстанції дослідив їх не повністю або з порушеннями, і може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно в разі, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, не вважав за потрібне повторно досліджувати докази в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 404 КПК, оскільки прокурор не навів доводів на обґрунтування того, що місцевий суд дослідив докази неповністю або з порушенням, а тому апеляційний суд обмежився аналізом доказів, безпосередньо сприйнятих судом першої інстанції, за результатами чого погодився з їх оцінкою.
Сама наявність клопотання про повторне дослідження того чи іншого доказу або факт непогодження сторони з висновками суду першої інстанції щодо оцінки доказів не зобов`язує суд апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів, оцінених у суді першої інстанції.
Відмова в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.