ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 922/5039/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
ОСОБА_1 - Карапеняна А.Р.,
ОСОБА_2 - Караценцева Ю.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.07.2023
у справі № 922/5039/21
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
до фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Заява обґрунтована тим, що він не може самостійно погасити заборгованість перед кредиторами у загальному розмірі 8 468 315,42 грн у зв`язку з відсутністю доходів.
Ухвалою суду від 16.08.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник), введено процедуру реструктуризації боргів Боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Боднарчука С.Я., вирішено інші процесуальні питання.
06.03.2023 до суду від керуючого реструктуризацією надійшов звіт про перевірку декларації Боржника за 2019-2021 роки.
В попередньому засіданні 27.04.2023 ухвалою Господарського суду Харківської області:
- визнано грошові вимоги ОСОБА_2 на загальну суму 928879,54 грн, з яких 500 000,00 компенсація частки суми статутного капіталу ТОВ "Мультіпак", 7 417,20 грн судові витрати, 369 002,76 грн заборгованість по виплаті аліментів, 52 459,58 грн неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів та 4962,00 грн судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами;
- відмовлено в задоволенні заяви кредитора ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 5 199 018,87 грн;
- зобов`язано керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги;
- надати належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду;
- зобов`язано керуючого реструктуризацією в чотирнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням статті 123 зазначеного Кодексу організувати та провести збори кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів;
- призначено проведення зборів кредиторів на 11.05.2023;
- призначено підсумкове засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 06.06.2023.
11.05.2023 боржник надав план реструктуризації, 23.05.2023 - доповнення до плану реструктуризації.
29.05.2023 від боржника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення до звіту про перевірку декларації боржника та виправлення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (уточнений звіт станом на 19.05.2023), в яких зазначається, що при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження були подані декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019- 2021роки, в яких було зазначено всі дані щодо майнового стану ОСОБА_1
02.06.2023 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з підстав, передбачених статтями 90 та 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
07.06.2023 керуючий реструктуризацією надав: план реструктуризації боргів ОСОБА_1, який надавався на розгляд кредиторам із відповідними доповненнями; звіт про перевірку декларації боржника (уточнений станом на 19.05.2023) із відповідними запитами та відповідями органів, що здійснюють облік та реєстрацію речових прав на рухоме та нерухоме майно; опис майна ОСОБА_1 за результатами інвентаризації; реєстр вимог кредиторів; рішення зборів кредиторів ФО ОСОБА_1 за результатами опитування від 06.06.2023. Також, від арбітражного керуючого надійшло клопотання про визнання Боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 визнано вимоги Головного Управління ДПС у Харківській області у загальному розмірі 77787,28 грн заборгованості з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачені фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, як такі, що є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
11.07.2023 керуючий реструктуризацією надав звіт про результати перевірки декларації Боржника (уточнений станом на 10.07.2023).
17.07.2023 Боржник надав виправлені декларації від 14.07.2023 з урахуванням зауважень керуючого реструктуризацією, про які зазначено у звіті про результати перевірки декларації Боржника (уточнений станом на 10.07.2023).
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2023, зокрема, відмовлено в задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Боднарчука С.Я. про визнання Боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів; задоволено клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі; закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 16.08.2022 по справі № 922/5039/21; скасовано заборону фізичній особі ОСОБА_1 на відчуження майна.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 ухвалу Господарського суду Харківської області 19.07.2023 у справі №922/5039/21 залишено без змін.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, врахувавши сукупні дії Боржника, які були направлені на ухилення від погашення вимог кредиторів, а не на досягнення мети банкрутства - погашення таких вимог, зважаючи на те, що Боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна інформація, зокрема про його майно та майно членів його сім`ї, відсутність погодженого Боржником плану реструктуризації боргів, наявність суперечливих доказів у справі, що свідчить про недобросовісність боржника, дійшов висновку, що Боржник своїми діями не підтвердив добросовісність намірів, неналежно користувався процесуальними правами та невідповідально виконував процесуальні обов`язки, в зв`язку з чим закрив провадження у справі.
На переконання судів, такі дії Боржника, як ініціювання процедури банкрутства при декларуванні обставин щодо необізнаності про стан, місцезнаходження та вартість належного йому майна, необхідно розцінювати як недобросовісні.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №922/5039/21, направити справу до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункти 2, 3 частини 1 статті 287 ГПК України вказує на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 26.05.2022 по справі № 903/806/20.
Скаржник вважає відповідні висновки судів безпідставними з посиланням на таке:
- всі виявлені керуючим реструктуризацією Боднарчуком С.Я. істотні невідповідності у них фактичному майновому стану боржника полягали лише в незазначенні даних в деклараціях про майновий стан боржника за 2019 - 2021р.р. Боржником було виправлено недоліки декларацій та зазначено всі дані про свій майновий стан та майновий стан членів його родини;
- нормами КУзПБ не передбачається здійснення перевірки керуючим реструктуризацією виправлених декларацій боржника, що пояснює наявність в матеріалах справи двох уточнюючих звітів про результати перевірки декларації Боржника арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. станом на 19.05.2023 та станом на 10.07.2023, які дублювали один одного, не дивлячись на виправлення Боржником декларацій;
- положеннями КУзПБ не передбачається повторного подання виправлених декларацій про майновий стан боржника, проте Боржник подавав не повторно виправлені декларації, а подавав виправлені декларації стільки разів, скільки керуючий реструктуризацією Боднарчук С.Я. подавав уточнюючих звітів про результати перевірки декларації боржника, що узгоджується з правовими висновками постанови Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 про обов`язок Боржника це робити згідно з пунктом 1 частини 7 статті123 КУзПБ;
- посилання судів на те, що виправлені декларації містять нібито "неповну інформацію щодо майна боржника та членів його сім`ї" є безпідставним, оскільки Боржник вніс до декларацій про майновий стан боржника за 2019-2021 роки всі дані якими володів, навіть ті, які зазначенні в уточнюючих звітах арбітражного керуючого Боднарчука С.Я.
Скаржник вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неповним встановленням судами обставин та оцінкою доказів, а саме:
- посилання на недобросовісну поведінку боржника, яка полягає у не визнанні права власності на квартири АДРЕСА_1 є безпідставними, оскільки декларації про майновий стан боржника за 2019-2021 роки, складені за фактом виправлення недоліків станом на 19.05.2023, містять дані про право власності боржника на вказану нерухомість. Окрім того, разом з виправленими деклараціями боржник 25.07.2023 подав до суду додаткові пояснення, де обґрунтував відсутність у нього права власності на це майно;
- неврахування судами вибуття з власності боржника на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2011, укладеного з ТОВ "Техносплав", обладнання (рухоме майно), про яке зазначено у рішенні постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" від 12.02.2014, та яке скасоване ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02.02.2017 у справі № 638/15809/15-ц,
- не внесення до відповідних декларацій за попередні роки інформації про грошові кошти на рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" у сумі 2096,50 грн з підстав відкриття вказаного рахунку 26.03.2022;
- висновки щодо не зазначення боржником в деклараціях про майновий стан Боржника відомостей щодо транспортних засобів зроблені без врахування доказів вилучення та угону транспортних засобів Боржника.
ОСОБА_1 також вважає, що посилання судів на недоліки в плані реструктуризації боргів, як на аргумент для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ, є безпідставним, оскільки вказана норма не містить вимог до плану реструктуризації.
За твердженням скаржника, наданий боржником план реструктуризації боргів відповідає вимогам частини 2 статті 124 КУзПБ, оскільки в ньому зазначена інформація щодо всіх пунктів вказаної норми, з урахуванням обставин справи; обов`язок із розробки плану реструктуризації боргів покладається на керуючого реструктуризацією, а тому якщо такий план не відповідає вимогам КУзПБ, то саме ним не виконано обов`язку щодо забезпечення розроблення плану реструктуризації боргів.
Крім того, згідно доводів скаржника, план реструктуризації не був затверджений зборами кредиторів, а тому він не підлягав розгляду судом. Наявність у Боржника боргу з аліментів, який він не може погасити, нівелює можливість затвердження судом першої інстанції плану реструктуризації боргів Проте, навіть відсутність затвердженого зборами кредиторів та судом плану реструктуризації боргів Боржник не вважає абсолютною підставою для закриття провадження у справі.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Предметом касаційного дослідження є правомірність закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі вимог пункту 1 частини сьомої статті 123 та частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).
Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд більш жорстко обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20).
Застосування судами принципу судового контролю процедур банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах, зокрема, від 27.06.2023 у справі № 903/491/22, від 16.08.2023 у справі №904/794/14.
Наведеним (висновками про необхідність застосування принципу судового контролю) спростовуються доводи скаржника про те, що Верховним Судом не досліджувались питання наявності повноважень суду для самостійного встановлення певних обставин (балансу інтересів кредитора та боржника, оцінки економічної обґрунтованості плану реструктуризації, оцінки недобросовісності поведінки боржника при бездіяльності кредитора тощо).
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи визначено Книгою четвертою КУзПБ.
Частиною другою статті 6 КУзПБ встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
При цьому інститут неплатоспроможності фізичних осіб розрахований на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність, тому суд повинен вчиняти виважені, послідовні та обґрунтовані процесуальні дії, в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою КУзПБ.
Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).
Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.