?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 925/859/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,
та представників
відповідача-1: Птуха В.І. (в режимі відеоконференції),
відповідача-3: Мисан В.М. (в режимі відеоконференції),
представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Черкаської міської ради та Приватного підприємства "Агро-Темп 2010"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023
та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021
у справі № 925/859/20
за позовом Приватного підприємства "Облагрохім-2000"
до:
1) Черкаської міської ради;
2) Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради;
3) Приватного підприємства "Агро-Темп 2010"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського РЕМ
про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними земельних торгів та визнання недійсним договору оренди землі,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2020 року Приватне підприємство "Облагрохім-2000" (далі - ПП "Облагрохім-2000") звернулося до суду з позовом до Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - Департамент архітектури та містобудування), Приватного підприємства "Агро-Темп 2010" (далі - ПП "Агро-Темп 2010"), у якому просило визнати недійсними: рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків та визначення умов земельних торгів"; земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, площею 0,2986 га, яка розташована в м. Черкаси, просп. Хіміків, кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, оформлені протоколом від 24.11.2016 № 378; договір оренди землі від 24.11.2016, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу за №1-5030.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП "Облагрохім-2000" на підставі договору оренди землі від 04.01.2004 є орендарем земельної ділянки комунальної власності площею 0,4312 га, кадастровий номер 7110136400:05:007:0004, що розташована по просп. Хіміків, 84/1 у м. Черкаси, на якій знаходяться належні позивачу об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі загальною площею 388,9 кв.м, право власності на які зареєстровано у встановленому законом порядку. Інженерні мережі та комунікації, що належать позивачу та забезпечують функціонування зазначених об`єктів нерухомого майна, а саме: газопровід високого тиску (зазначено в містобудівному розрахунку), мережі водопостачання, каналізація, електромережі основного живлення - електрична опора та кабель високої напруги (зазначено у відповідних робочих проектах, та висновку № 11/21/Буд.), проходять по земельній ділянці, переданій в оренду ПП "Агро-Темп 2010" на підставі договору оренди від 24.11.2016, та наявність яких не було враховано при затвердженні проекту землеустрою, проведенні торгів з продажу права оренди та укладенні договору оренди землі. ПП "Облагрохім-2000" послалося на те, що оспорювані рішення ради, земельні торги, договір оренди суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси позивача, тому мають бути визнані недійсними в судовому порядку.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.02.2021 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучено Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго").
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 (суддя Скиба Г.М.) позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору не було враховано норм законодавства, якими урегульовано правовий режим охоронних зон, що обмежують права на землю, належним чином не досліджено подані позивачем на підтвердження позовних вимог докази та не надано відповідної правової оцінки тому, чи не знаходиться спірна земельна ділянка з огляду на розташування на ній, зокрема, газопроводу високого тиску, мережі водопостачання та каналізації, електромережі основного живлення, що у тому числі забезпечують функціонування належних позивачу об`єктів нерухомого майна, в межах охоронних зон та щодо якої (земельної ділянки) установлюється спеціальний режим використання; чи не відносяться ці обмеження до тих, які безпосередньо встановлені законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а відтак, чи підлягають такі обмеження у використанні земельної ділянки державній реєстрації, і якщо підлягають, то чи є позивач тією особою, яка має здійснити відповідні дії щодо реєстрації таких обмежень; чи містить проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків, який було затверджено оспорюваним рішенням Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727, всі наявні на земельній ділянці спеціальні зони відповідних об`єктів, щодо яких відповідно до законодавства встановлюються охоронні зони, а відтак, чи були наявні/відсутні у Черкаської міської ради підстави для затвердження такого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог законодавства та чи порушує таке рішення органу місцевого самоврядування права та/або інтереси позивача, що є підставою для визнання такого рішення незаконним і його скасування. Крім цього, Верховний Суд вказав, що зазначивши у судовому рішенні про те, що оспорюваний договір оренди містить умови, за якими визначено обов`язкові для діяльності орендаря обмеження у користуванні земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції не з`ясував і в постанові не зазначив, чи стосуються ці обмеження саме інженерних мереж і комунікацій, що забезпечують функціонування належних позивачу об`єктів нерухомого майна, а відтак не здійснив аналіз оспорюваного договору на предмет його відповідності вимогам закону та наявності/відсутності порушення прав та інтересів позивача цим правочином. При цьому поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що встановлення цих обставин в контексті спірних правовідносин має значення для надання об`єктивної оцінки наявності/відсутності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду з відповідним позовом, а також чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
За результатами нового розгляду справи апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Срипка І.М. - головуючий, Іоннкова І.А., Михальська Ю.Б.) 04.07.2023 прийняв постанову, якою рішення місцевого господарського суду залишив без змін.
Як встановлено судами, відповідно до рішення Черкаської міської ради від 04.11.2014 № 2-251 "Про включення до переліку земельних ділянок, які пропонуються для продажу на земельних торгах (у формі аукціону), та надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" земельну ділянку орієнтовною площею 0,30 га по просп. Хіміків для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (під стоянку транспортних засобів) включено до переліку земельних ділянок, які пропонуються для продажу та надано дозвіл Департаменту архітектури та містобудування на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах.
Рішенням Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727, зокрема, затверджено проект землеустрою та визначено умови земельних торгів.
Згідно з протоколом від 24.11.2016 № 378 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, переможцем земельних торгів визнано ПП "Агро-Темп 2010".
24.11.2016 між Черкаською міською радою (орендодавець) і ПП "Агро-Темп 2010" (орендар) на підставі протоколу земельних торгів від 24.11.2016 № 378 укладено договір оренди землі (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу за № 1-5030), за умовами якого орендар прийняв в строкове платне користування під стоянку для транспортних засобів земельну ділянку площею 0,2986 га, кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, що знаходиться у м. Черкаси, по просп. Хіміків.
У пункті 26 цього договору зазначено, зокрема, що на момент його укладення земельна ділянка не обмежена та не обтяжена будь-якими правами інших фізичних, юридичних осіб, або будь-яким іншим чином. Разом із тим зазначений пункт договору містить умови, за якими обов`язковими для діяльності орендаря є обмеження, за якими орендар зобов`язаний забезпечити вільний доступ для прокладки нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться у межах наданої в оренду земельної ділянки; на земельну ділянку наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані з розміщенням земельної ділянки в санітарно-захисній зоні, частини земельної ділянки в охоронній зоні навколо інженерних комунікацій.
ПП "Облагрохім-2000", звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків та визначення умов земельних торгів"; земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, площею 0,2986 га, яка розташована в м. Черкаси, просп. Хіміків, кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, оформлених протоколом від 24.11.2016 № 378, та договору оренди землі від 24.11.2016, укладеного між Черкаською міською радою і ПП "Агро-Темп 2010", в обґрунтування вимог послалося на те, що оспорювані рішення та договір оренди не відповідають положенням, зокрема, Закону України "Про землеустрій", Земельного кодексу України (далі - ЗК), статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та порушують права і законні інтереси позивача.
Позивач посилався на те, що 08.04.2020 на його адресу надійшла позовна заява від ПП "Агро-Темп 2010" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,2986 га, кадастровий 7110136400:05:007:0016, що розташована в м. Черкаси по просп. Хіміків, до якої було додано документи, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2986 га по проспекту Хіміків для розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (під стоянку для транспортних засобів), яка пропонується для продажу права оренди на земельних торгах, що розроблено в 2015 році на підставі рішення Черкаської міської ради від 04.11.2014 № 2-25; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва "Розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (під стоянку для транспортних засобів) на ділянці площею 0,2986 га по проспекту хіміків в м. Черкаси); рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727, протокол земельних торгів від 24.11.2016 № 378 та договір оренди землі від 24.11.2016. Проте у цих документах була відсутня інформація про наявні обмеження у використанні земельної ділянки, наданої в оренду ПП "Агро-Темп 2010", знаходженням на ній інженерних мереж і комунікацій, а також високовольтних кабельних ліній, що обслуговують об`єкти нерухомого майна, належні ПП "Облагрохім-2000".
У подальшому 16.06.2020 на адресу ПП "Облагрохім-2000" від ПП "Агро-Темп 2010" надійшла вимога про перенесення електричної опори, і як наслідок, перенесення електричних мереж, та змушує позивача припинити електропостачання, зупинити господарську діяльність та нести додаткові витрати.
Згідно з висновком судового експерта від 25.02.2021 №11/21/Буд., за результатами проведення на замовлення ПП "Облагрохім-2000" комплексного експертного земельно-технічного та будівельно-технічного дослідження, складено "План розміщення інженерних комунікацій, нанесений на фотоплан, земельних ділянок по проспекту Хіміків, 84", у якому нанесено інженерні мережі каналізації, водопроводу, надземна та підземна кабельні лінії електропостачання, лінія газопроводу, що проходять по земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:05:007:0016. Частина зазначених інженерних мереж, а саме надземна лінія електропостачання напругою 10 кВ від опори № 34 до опори № 34/1, підземна кабельна лінія електропостачання напругою 10 кВ від опори № 34/1 до трансформаторної підстанції (ТП), лінії водопостачання діаметром 50 мм та каналізації діаметром 150 мм належать ПП "Облагрохім-2000". Лінія газопостачання (газопровід) належить іншому власнику. Відповідно до акта № 17 здачі-прийомки електромонтажних робіт від 20.09.2009 підземна та надземна кабельні лінії електропостачання, що проходять через земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, є зданими в промислову експлуатацію з 20.09.2009.
Крім того, 24.10.2008 ПП "Облагрохім-2000" отримало технічні умови № 381/2008 приєднання до електричних мереж ВАТ "Черкасиобленерго" (змінено назву на ПАТ "Черкасиобленерго") електроустановок позивача за адресою: м. Черкаси, просп. Хіміків 84, величина прогнозованої приєднаної потужності 70 кВт.
29.10.2008 між ВАТ "Черкасиобленерго" та ПП "Облагрохім-2000" укладено договір про приєднання до електричних мереж № 1238/01-21, за умовами якого ВАТ "Черкасиобленерго" здійснює приєднання та підключення електроустановок ПП "Облагрохім-2000" до своїх електричних мереж після виконання ТУ № 381/2008, оплати вартості приєднання, укладення ПП "Облагрохім-2000" договору про постачання електричної енергії. Узгоджена проектна документація є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до умов цього договору ПП "Облагрохім-2000" було розроблено та погоджено: 19.03.2009 з Інспекцією Держенергонагляду у Черкаській області, 02.03.2009 з Департаментом архітектури, будівництва та землеустрою Черкаської міської ради робочий проект встановлення трансформаторної підстанції типу КТП на території ПП "Облагрохім-2000" по просп. Хіміків, 84 у м. Черкаси, а у подальшому 10.01.2012 між ПАТ "Черкасиобленерго" і ПП "Облагрохім-2000" укладено договір про постачання електричної енергії № 6036.
Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін за договором № 6036 межа відповідальності за стан та обслуговування електричних мереж та установок встановлюється в точці приєднання відгалуження ЛЕП-10кВ до ПЛ 10Кв Л546-591 опора № 34. Електропередавальна організація несе відповідальність за технічний стан і обслуговування ПЛ 10кВ Л546-591, споживач (ПП "Облагрохім-2000") несе відповідальність за технічний стан і обслуговування ПЛ 10кВ після межі відповідальності КТП 766 та все внутрішнє електрообладнання.
Суд першої інстанції задовольнив позов ПП "Облагрохім-2000" і мотивував рішення тим, що проект землеустрою на земельну ділянку площею 0,2986 га за адресою: м. Черкаси, просп. Хіміків, кадастровий 7110136400:05:007:0016, на момент його виготовлення не містив повного обсягу та наявних на земельній ділянці обтяжень і обмежень, тому не відповідає вимогам земельного законодавства; виконавчі органи міської ради були обізнані про наявні обмеження і Черкаська міська рада мала відмовити в затвердженні проекту землеустрою в силу вимог п. 14 ст. 123 ЗК України, отже рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків та визначення умов земельних торгів є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Земельні торги з продажу права оренди землі, що оформлені протоколом від 24.11.2016 № 378, відбулися з порушенням процедури їх проведення, на підставі некоректних документів і тому мають бути визнані недійсними, як і договір оренди землі, укладений за результатами проведення земельних торгів.
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд вказав, що дані про погодження робочого проекту водопостачання та водовідведення побутових приміщень ПП "Облагрохім-2000" по просп. Хіміків, 84 в м. Черкаси з Управлінням містобудування та архітектури ще 13.04.2009, та погодження проекту встановлення трансформаторної підстанції типу КТП на території ПП "Облагрохім-2000" по просп. Хіміків, 84 в м. Черкаси з Управлінням містобудування та архітектури ще 02.03.2009, не були відображені Департаментом архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради (відповідач 2), у завданні на проектування (проект землеустрою) у повному обсязі як обмеження та обтяження у використанні земельної ділянки комунальної власності. В подальшому ця інформація не внесена і до договору оренди землі орендодавцем Черкаською міською радою (відповідач 1). Враховуючи, що відповідні дозвільні документи на прокладення інженерних мереж і комунікацій, які надані позивачем та наявні у матеріалах справи, було виготовлено та затверджено у 2009 році відсутні підстави для застосування положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" (набрав чинності 01.01.2013) в частині реєстрації обмежень у використанні спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:05:007:0016 площею 0,2986 га внесені до Державного земельного кадастру 24.03.2016; право комунальної власності Черкаською міською радою зареєстроване 28.07.2016 (відповідь ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області № 32-23-0.221-3/343-21 від 04.08.2021). В свою чергу, невідображення у проекті землевідведення прокладення інженерних мереж/споруд через земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:05:007:0016 та встановлення їх охоронних зон підтверджено матеріалами справи, натомість передбачено: (електропередачі високої напруги (код 01.05); газопровід високого тиску (код 01.03); джерело центрального питного водопостачання, каналізації (код 02.01.1); зону особливого режиму забудови (код 06.01) та обмежене право на землю санітарно-захисного режиму (код 03) відповідно до ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування і забудови населених пунктів. Також не спростовані скаржниками висновки суду першої інстанції про те, що Проект землеустрою затверджено рішенням Черкаської міської №2-727 від 24.06.2016 без дотримання вимог закону, оскільки він не відповідав вимогам ЗУ "Про землеустрій" та "Про державний земельний кадастр"; а в умовах договору оренди, котрий надавався відповідно до ст. 137 ЗК України не внесено інформації для користувача про обтяження та обмеження в користуванні орендованою земельною ділянкою; про наявність на ній інженерних мереж та комунікацій позивача; не визначено відповідні охоронні зони. В якості порушення своїх прав, на захист яких подано позов у даній справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач вважає недотримання при виготовленні проекту землеустрою відповідного земельного законодавства, не відображення в проекті землеустрою повного обсягу обмежень в користуванні земельною ділянкою, передбачених законом охоронних зон та встановлення відповідних сервітутів при проведенні конкурсу з права оренди.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач-1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що:
- жодного з документів (сертифікату, декларації про готовність об`єкта до експлуатації або свідоцтва прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта) на об`єкти інженерних мереж (каналізацію, водогін, лінію електропередачі або газопровід) не надано в судове засідання, що не дозволяє однозначно вирішити питання законності будівництва чи введення в експлуатацію вищенаведених об`єктів. Таким чином, оскільки інженерні мережі і комунікації, що належать позивачу не введені в експлуатацію, Черкаська міська рада, як власник землі, позбавлена можливості реєстрації відповідних обмежень, так як не володіє інформацією про їх місце розташування та охоронні зони, що зафіксовані в документації із землеустрою. Цим спростовується висновок суду, про те, що для встановлення охоронної зони вздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередач, як на 2009 рік так і на час набрання чинності Закону України "Про Державний земельний кадастр", недостатня наявність лише дозвільних документів на прокладання інженерних мереж і комунікацій;
- відповідна земельна ділянка є вільна, а відтак продаж права оренди має відбуватися шляхом проведення аукціону. Земельна ділянка як предмет правочину, в результаті визнання договору недійсним не може бути передана позивачу в жодний інший спосіб. Таким чином не вбачається, яким чином визнання договору недійсним захистить порушене право позивача. У свою чергу ПП "Облагрохім-2000" жодними доказами не обґрунтувало, яким чином укладений між відповідачами договір оренди землі може загрожувати здійсненню позивачем своєї діяльності. Судом не враховано, що захист свого права позивач міг здійснити у інший спосіб, наприклад звернувшись до Черкаської міської ради про встановлення сервітуту з можливістю надання доступу для забезпечення належної експлуатації інженерних мереж;
- визначаючи недійсність договору оренди землі, суд автоматично нівелює право власника Черкаської міської ради на розпорядження своєю власністю;
- перебіг позовної давності за позовними вимогами про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки має розпочатися з 24.11.2016.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.08.2018 у справі № 817/586/17 ("в разі погодження проекту землеустрою у відповідності до статті 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення крім як рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність"); від 06.03.2019 у справі № 1640/2594/18 ("єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту"); у справі № 463/1534/18 (щодо встановлення сервітуту).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.11.2023 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 15.11.2023.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2023 відкладено розгляд касаційної скарги Черкаської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 у справі № 925/859/20 на 19.12.2023.
Крім цього, не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач-3 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що:
- станом на час прокладання Приватним підприємством "Облагрохім-2000" своїх інженерних мереж та комунікацій по земельній ділянці, яка не надавалась йому у користування, ч. 3 ст. 125 ЗК України було встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. При цьому ні робочі проекти, ні технічні умови та договір приєднання до електричних мереж, ні акт розмежування балансової належності електромереж, ні погодження проектів прокладання комунікацій водопостачання та водовідведення не є документами, що посвідчують право на земельну ділянку в розумінні земельного законодавства та не надають право приступати до використання земельної ділянки, що не враховано судом першої інстанції та неправомірно не застосовано до правовідносин сторін норми ч. 3 ст. 125 ЗК України, п. 4 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209, п. 16 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002, які підлягали до застосування;
- сам по собі факт знаходження земельної ділянки в межах охоронної зони не тягне за собою вилучення її у власників/користувачів та визнання недійсним рішень щодо передачі її у власність/користування, а є тільки підставою для її використання користувачем з обмеженнями;
- у зв`язку з протиправним захопленням позивачем чужої земельної ділянки шляхом розміщення своїх інженерних мереж без отримання документа на землю або встановлення земельного сервітуту, та з допомогою незаконних та необґрунтованих оскаржуваних судових рішень у справі № 925/859/20, Приватне підприємство "Агро-Темп 2010" фактично позбавлено права користування усією площею наданої йому в оренду земельної ділянки (0,2986 га);
- позивач не позбавлений права укласти договір про встановлення земельного сервітуту, при цьому профінансувавши роботи із землеустрою, необхідні для встановлення сервітутів, та їх державну реєстрацію.
- при продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах, відповідність положень документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації перевіряється на стадії погодження, а не затвердження. Нормами закону не встановлено підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які були погоджені в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Оскільки проект землеустрою ПП "Агро-Темп 2010" був погоджений в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, затверджуючи його, Черкаська міська рада діяла в порядку та спосіб, що визначені чинним законодавством.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч.ч. 1, 2 ст. 404 ЦК України; п.п. "в", "з" ч. 1 ст. 99, ч. 3 ст. 125, 186, 186-1 ЗК України; ст. 16 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів"; п.п. 16-21 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою КМУ від 09.09.2009 № 1021; п. 4 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209; п. 16 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747 у спірних відносинах. Крім цього, апеляційним господарським судом належним чином не досліджено зібрано у справі докази, адже не виконано вказівок Верховного Суду, що викладені у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 925/859/20.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 3,4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до спільного розгляду з касаційною скаргою Черкаської міської ради на 19.12.2023 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 15.12.2023.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.11.2023 від позивача надійшов відзив на касаційні скарги, поданий 14.11.2023, у якому директор вказує на помилковість доводів скаржників, та просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.
У судовому засіданні 19.12.2023 оголошено перерву у справі до 23.01.2024.
У зв`язку з тривалою повітряною тривогою 23.01.2024 розгляд справи не відбувся, а касаційні скарги Черкаської міської ради та Приватного підприємства "Агро-Темп 2010" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 у справі № 925/859/20 призначено до розгляду на 13.02.2024.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з огляду на таке.
Щодо касаційної скарги Черкаської міської ради.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Так відповідач-1 вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.08.2018 у справі № 817/586/17, від 06.03.2019 у справі № 1640/2594/18, та у справі № 463/1534/18. Оскільки скаржником не визначено дати відповідної постанови Верховного Суду у справі № 463/1534/18, колегія суддів, дослідивши дані, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вважає, що ним обрано відповідну постанову від 12.02.2020 (постанова Верховного Суду у цій справі з іншою датою у вказаному реєстрі відсутня).
Так, відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18 та від 30.08.2018 у справі № 817/586/17, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 цього Кодексу не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.
В свою чергу, у справі № 817/586/17 спір стосувався визнання протиправними дій (Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га фізичній особі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства з земель державної власності) та зобов`язання вчинити певні дії (зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області вчинити дії щодо розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність для ведення особистого селянського господарства в порядку та у спосіб, передбачений частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України), а позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач двічі звертався до відповідача із клопотаннями про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,1 га за межами населеного пункту на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області для особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до вимог статті 118 Земельного Кодексу України. Однак, відповідач своїми листами відмовив у задоволенні клопотань з посиланням на невідповідність проекту вимогам чинного законодавства. Позивач вважав таку відмову протиправною, оскільки проект землеустрою був погоджений експертом, про що свідчить відповідний висновок. Крім того, відповідач не уповноважений перевіряти проект на відповідність нормам чинного законодавства оскільки вказана перевірка є повноваженням державного кадастрового реєстратора. У справі ж № 1640/2594/18 фізична особа звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому просила зобов`язати затвердити проект землеустрою земельної ділянки на її ім`я.
Водночас у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у розглядуваній справі (№ 925/859/20) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.