ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 615/1231/22
провадження № 51- 4771 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7, яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Харківськогоапеляційного суду від 04 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221050000151, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 і 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коломацького районного суду Харківської області від 15 лютого 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначено йому покарання:
за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів та скасування накладеного арешту.
За вироком суду 23 січня 2022 року приблизно о 23:00 год ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через неогороджену парканом частину подвір`я зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_9 на суму 716,67 грн, чим спричинив йому матеріальну шкоду на вказану суму.
05 серпня 2022 року приблизно о 22:00 год ОСОБА_8, достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, перебуваючи поблизу домоволодіння АДРЕСА_1, в умовах воєнного стану, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник у салон автомобіля "ВАЗ-2103", д. н. з. НОМЕР_1 шляхом відчинення підібраним власноруч ключем водійських дверей, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_10 на суму 6123,33 грн, чим спричинив їй матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 05 серпня 2022 року приблизно о 22:00 год ОСОБА_8, перебуваючи поблизу буд № 3 на вул. Весняній у м. Валки Богодухівського району Харківської області, діючи повторно, відчинивши підібраним ключем водійські двері автомобіля "ВАЗ-2103", д. н. з. НОМЕР_1, проник до його салону, звідки таємно викрав належну ОСОБА_10 пластикову платіжну карту "Картка для виплат" АТ КБ "Приватбанк" за № НОМЕР_2, яка відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року №2657XII і примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, після чого розпорядився викраденим документом на власний розсуд.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8, його захисника ОСОБА_6 залишені без задоволення, а вирок Коломацького районного суду Харківської області від 15 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд неправильно погодився з місцевим судом в частині кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 185 КК України (епізод від 23 січня 2022 року). Стверджує, що апеляційний суд не звернув увагу на доводи сторони обвинувачення про те, що згідно з протоколом огляду місця події від 27 січня 2022 року господарство потерпілого ОСОБА_9 було частково огороджене цегляним парканом і частково не огороджене з боку городу. Вважає, що ОСОБА_8 незаконно проникнув на територію домоволодіння, яка мала огорожу, а тому його дії треба кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України. Вказує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КК України.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_8 вказує про безпідставність доводів сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просить таку касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Захисник ОСОБА_6 у письмових запереченнях зазначає, що касаційна скарга прокурора в частині скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованою та просить її задовольнити.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу.
Захисник ОСОБА_6 касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримав частково, просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.