ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 295/4243/22
провадження № 51- 3775 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 29 грудня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060400000511, за обвинуваченням
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Богунського районного суду м. Житомира від 29 грудня 2022 року ОСОБА_9 та ОСОБА_6 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та призначено їм покарання:
ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат і речових доказів.
За вироком суду 20 березня 2022 року приблизно о 16:40 год ОСОБА_6 та ОСОБА_9, достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, перебуваючи поблизу буд. № 39 на вул. Труда в м. Житомирі, помітивши раніше незнайомого їм ОСОБА_10, який вів у руках мопед Honda LEAD 50 чорного кольору, діючи за попередньою змовою, з метою заволодіння майном потерпілого, підійшли до нього та, представившись представниками військ територіальної оборони України, висунули йому вимогу про негайну передачу їм мопеда Honda LEAD 50 чорного кольору для потреб збройних сил України. Отримавши відмову останнього, з метою протиправного вилучення транспортного засобу у ОСОБА_10, ОСОБА_6 раптово та несподівано для потерпілого руками штовхнув його, внаслідок чого останній впав на землю, а ОСОБА_9, діючи в межах спільного злочинного умислу, завдав ОСОБА_10 кілька ударів ногами в голову, заподіявши йому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Після чого, ОСОБА_9 незаконно заволодів мобільним телефоном Xiaomi F1 6/64 Gb вартістю 3780 грн, який дістав з кишені жилета потерпілого ОСОБА_10 та незаконно заволодів належним ОСОБА_10 мопедом Honda LEAD 50 чорного кольору, ідентифікаційний номер рами НОМЕР_1 вартістю 2896 грн усупереч волі потерпілого, а ОСОБА_6 в цей час, перебував поряд та спостерігав за навколишньою обстановкою. В подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 залишили місце вчинення злочину та розпорядилися майном потерпілого ОСОБА_10 на власний розсуд.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 02 червня 2023 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 29 грудня 2022 року - без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що судами неповно з`ясовано обставини в провадженні та не здобуто достатньо доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Стверджує, що судами не встановлено, що між засудженими була попередня змова. Також зазначає про те, що суди не надали належної оцінки:
- показанням свідків, які виправдовують його підзахисного;
- тому факту, що потерпілий керував транспортним засобом, перебуваючи у сильному алкогольному сп`янінні та неодноразово падав з мопеду;
- тому, що ОСОБА_6 не чіпав потерпілого і не застосовував до нього сили, а лише мав розмову, в якій просив його залишити мопед, оскільки останній перебував в сильному алкогольному сп`янінні.
Посилається на те, що його підзахисний діяв з метою попередження більш тяжкого злочину, а тому не чинив перешкод ОСОБА_9, коли останній відбирав мопед у потерпілого, який перебував у сильному алкогольному сп`янінні і при цьому перебував ще й за кермом транспортного засобу. Зазначає, що мопед був тимчасово вилучений з метою недопущення ДТП.
Вказує, що суди також не надали оцінки тому факту, що у потерпілого були відсутні належні документи, що посвідчують право власності на мопед, а тому стверджує, що при таких обставинах мопед не може вважатися викраденим.
Суд апеляційної інстанції на вказані порушення увагу не звернув, не надав вичерпних відповідей на доводи його апеляційної скарги і, залишаючи її без задоволення, свого рішення не мотивував. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить судові рішення щодо ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає про те, що судові рішення є незаконними, необґрунтованими та постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а призначене покарання за своїм видом є занадто суворим, несправедливим і не відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та містять істотні суперечності.
Зазначає, що суди не звернули увагу на те, що потерпілий ОСОБА_10 вчинив ряд адміністративних правопорушень, а ОСОБА_9 припинив вчинення таких правопорушень. Вказує, що суди зробили помилковий висновок щодо причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України та ч. 3 ст. 289 КК України.
Вважає, що суди безпідставно не визнали недопустимим доказом протокол обшуку від 21 березня 2022 року на подвір`ї, де проживав ОСОБА_6 і де був виявлений та вилучений мопед Honda LEAD 50 чорного кольору, оскільки на час його проведення ОСОБА_6 був фактично затриманий.
На його думку, апеляційний суд не перевірив і не надав відповідей на доводи його апеляційної скарги та не навів законних підстав, з яких визнав її необґрунтованою.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги захисників не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6, його захисник ОСОБА_7 і захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 підтримали подані касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення касаційних скарг захисників.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Захисники у касаційних скаргах, серед іншого, посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також не погоджуються з оцінкою доказів, ставлять їх під сумнів. Втім наведене, з огляду на положення статей 433, 438 КПК України, не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції та не є предметом перегляду.
Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_9 і ОСОБА_6 , з огляду на наведені вимоги закону, Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і апеляційний суд, відповідно до приписів ст. 370 КПК України вмотивував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно зі ст. 94 КПК України.
Такими доказами, зокрема, є:
- показання потерпілого ОСОБА_10, який детально розповів суду про обставини розбійного нападу на нього ОСОБА_9 і ОСОБА_6 та як вони, діючи спільно, відібрали у нього мобільний телефон і мопед;