ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 369/1873/20
провадження № 61-16608св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Немировської О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання попереднього договору купівлі-продажу укладеним.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_2 передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року про залишення первісного позову без розгляду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою на вказане судове рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та докази поважності причин його пропуску; сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вказані в ухвалі Київського апеляційного суду від 02 червня 2023 року недоліки у визначений судом строк не усунуто та не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
04 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що заявниця 31 серпня 2023 року отримала поштою ухвалу Київського апеляційного суду від 02 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, в якій було надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду. Заявниця зазначила, що 07 вересня 2023 року вона направила квитанцію про сплату судового збору та 09 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку направила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке має міститись в матеріалах справи.
Враховуючи той факт, що нею було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження поштою 09 вересня 2023 року, ОСОБА_1 вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.