ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 712/3686/15-ц
провадження № 61-5164св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
заінтересована особа (стягувач) - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Валерія Федоровича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа (стягувач) - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Соснівський ВДВС у м. Черкаси).
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2023 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Соснівського ВДВС у м. Черкаси задоволено частково.
Зобов`язано державного виконавця Соснівського ВДВС у м. Черкаси, який уповноважений на вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, винести постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 712/3686/15-ц, виданого 16 червня 2015 року Соснівським районним судом м. Черкаси.
Стягнуто із Соснівського ВДВС у м. Черкаси на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн.
У задоволенні іншої частини заявлених в скарзі вимог відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу Соснівського ВДВС м. Черкаси задоволено.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2023 року скасовано у частині задоволення скарги та ухвалено нове рішення.
Відмовлено у задоволенні скарги в частині зобов`язання Соснівського ВДВС у м. Черкаси винести постанову про закінчення ВП № НОМЕР_1 на підставі пункту п`ятого частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 05 травня 2022 року у справі № 925/531/20.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Соснівського ВДВС м. Черкаси судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва В. Ф. про передачу справи на розгляд Великої палати Верховного Суду залишено без задоволення, касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва В. Ф. задоволено. Постанову Черкаського апеляційного суду від 30 березня 2023 року скасовано, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2023 року залишено в силі.
Стягнуто зі Соснівський ВДВС у м. Черкасина користь держави судовий збір у розмірі 556,80 грн.
У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва В. Ф. про ухвалення додаткового судового рішення, яким представник просив вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 000,00 грн у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції. До касаційної скарги представник позивача додав: копію договору про надання правничої допомоги адвокатом Макеєвим В. Ф. від 25 листопада 2019 року № 81; ордер, акт про надання послуг за договором про надання правничої допомоги від 25 листопада 2019 року № 81, складений 07 квітня 2023 року; копію квитанції прибуткового касового ордера від 07 квітня 2023 року.
Представник позивача вказує, що позивачу надано правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 7 000,00 грн, що документально підтверджено. Сума є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову.
Заява мотивована тим, що у касаційній скарзі предстаника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва В. Ф., зазначав про те, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, які поніс позивач, становить 7 000,00 грн.
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва В. Ф. про ухвалення додаткового судового рішення, яким представник просив вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5 000,00 грн у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Заява мотивована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Макеєв В. Ф., зазначав про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, які заявник поніс та планує понести, становить 5 000,00 грн. При цьому до відзиву долучив: копію договору про надання правничої допомоги адвокатом Макеєвим В. Ф. від 25 листопада 2019 року № 81; ордер, акт про надання послуг за договором про надання правничої допомоги від 25 листопада 2019 року № 81, складений 22 лютого 2023 року, та копію квитанції прибуткового касового ордера від 22 лютого 2023 року.
Представник заявника у заяві про ухвалення додаткового рішення вказував, що заявнику надано правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн, що документально підтверджено. Сума є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову.
Вивчивши матеріали цивільної справи та вищевказані заяви представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, задоволенню не підлягає, а заява про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, підлягає частковому задоволенню.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).