ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 754/11116/22
провадження № 61-14490св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренко Сергій Вікторович,
заінтересована особа - П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренка С. В., в якій просила поновити строк на оскарження, звільнити з-під арешту нерухоме майно та скасувати заборону на обтяження нерухомого майна - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 52250, зареєстрований 05 липня 2004 року П`ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою на підставі постанови від 30 червня 2004 року № АЕ 687079, виданої державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м. Києва (далі - ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва) Федоренко С. В. про арешт майна боржника ОСОБА_2 та заборону його відчуження.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі заповіту успадкувала 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 .
Після заведення 15 липня 2021 року спадкової справи № 857/2021 щодо майна померлого ОСОБА_2 вона дізналась, що 30 червня 2004 року на 1/3 частину зазначеної квартири державний виконавець наклав арешт, у зв`язку з чим нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Зазначала, що з приводу скасування арешту зверталася до суду з позовною заявою, але 06 жовтня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва відмовив їй у відкритті провадження у справі.
25 жовтня 2022 року вона повторно звернулась до Деснянського ВДВС у м. Києві із заявою про скасування арешту з майна, однак отримала лист про відмову у знятті арешту з посиланням на те, що для вирішення вказаного питання їй необхідно звернутись до суду на підставі пункту 5 статті 59 Закону України "Про виконавчого провадження".
Зважаючи на викладені обставини, просила скаргу задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року у складі судді Саламон О.Б. скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Звільнено з-під арешту нерухоме майно та скасовано заборону по типу обтяження: арешт нерухомого майна 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 52250, зареєстрований 05 липня 2004 року реєстратор: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, на підставі постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва Федоренко С. В. від 30 червня 2004 року № АЕ 687079
Суд першої інстанції, виходячи із того, що арешт, який накладений державним виконавцем на майно спадкодавця, порушує право власності позивачки, яка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, дійшов висновку про зняття арешту з цього майна.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд виходив із недоведеності заявником неправомірності дій державного виконавця під час накладення арешту, у зв`язку з чим, дійшов висновку про відсутність, передбачених частиною третьої статті 451 ЦПК України, підстав для задоволення скарги. Суд зазначив, що скарга не містить посилання, які норми Закону України "Про виконавче провадження" порушені при накладанні державним виконавцем арешту на майно боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
07 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні скарги.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Деснянського районного суду міста Києва справу № 754/11116/22 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренка С. В., заінтересована особа - П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2024 року справу № 754/11116/22 призначено до судового розгляду.
Обставини справи, встановлені судами
У справі, яка переглядається, встановлено, що 08 жовтня 2004 року П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора зареєструвала обтяження № 1364121 на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2003 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ м. Києві від 30 червня 2004 року на майно ОСОБА_2, зокрема 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, накладено арешт (обтяження № 52250).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Відповідно до заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2178, на випадок смерті ОСОБА_2 зробив розпорядження щодо належної йому на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, згідно з яким заповів частку належної йому на праві власності квартири ОСОБА_1
15 липня 2021 року П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора завела спадкову справу № 857/2021 за заявою ОСОБА_1, яка прийняла спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відповідно до листа Деснянського ВДВС від 09 серпня 2022 року обтяження № 52250 зареєстроване 05 липня 2004 року П`ятнадцятою Київською державної нотаріальною конторою на підставі постанови державного виконавця ВДВС Федоренка С. В. від 30 червня 2004 року № ае 687079 про накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Строк зберігання виконавчих проваджень становить 3 роки, а в АСВП відсутні записи щодо виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 за 2004 рік, у Відділу відсутня можливість встановити, в межах якого виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника від 30 червня 2004 року № ае 687079.
Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області листом від 15 листопада 2022 року повідомило, що згідно інформації, наданої Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), встановлено, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, у Відділі на виконанні перебували виконавчі провадження, за якими боржником був ОСОБА_2 . За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявним є запис типу "арешт" за № 52250, зареєстрований 05 липня 2004 року П`ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою на підставі постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ м. Києві Федоренка С. В. від 30 червня 2004 року № АЕ 687079 про накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . За наявними у Системі даними не вбачається можливим ідентифікувати вказане обтяження (арешт) як такий, що накладений у рамках конкретного виконавчого провадження.
Також установлено, що з метою скасування арешту з 1/3 частини зазначеної квартири та реалізації свого права на спадкування після померлого чоловіка, у жовтні 2022 року ОСОБА_1 зверталась до Міністерства юстиції України та у січні 2023 року - до Деснянського районного суду м. Києва в порядку позовного провадження з позовною заявою до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про звільнення квартири з-під арешту. Ухвалою суду від 06 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі (справа № 754/11116/22) у зв`язку з тим, що зі змісту позову не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування, розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється; позов не містить матеріально-правових вимог до відповідача, а тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження оскаржених у цій справі постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Підставою для звернення ОСОБА_1 зі скаргою у цій справі стало накладення державним виконавцем арешту на майно, що за життя належало на праві власності боржнику ОСОБА_2, спадкоємцем якого після його смерті є вона за заповітом і у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Оскільки на спадкове майно накладено арешт і нотаріус з цих підстав відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, просила звільнити з-під арешту це нерухоме майно та скасувати заборону на його обтяження у судовому порядку.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.