ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 700/541/22
провадження № 61-12592св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
cудді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2022 року у складі судді Бесараб Н. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів Нерушак Л. В., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Короткий зміст скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФ України в Черкаській області) для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку, як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Однак, їй було відмовлено у призначенні пенсії на підставі того, що вона не підтвердила факту проживання на території обов?язкового (безумовного) відселення станом на 01 січня 1993 року не менше 4 років.
Заявник просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: проживання ОСОБА_1 з 30 грудня 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2022 року заяву залишено без розгляду.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що з поданої заявником заяви про встановлення факту проживання на певній території вбачається спір про право, який в подальшому необхідний заявнику для оформлення документів для призначення пенсії, тому заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження, а спір належить вирішувати у порядку позовного провадження. Відповідно до вказаного, суд першої інстанції дійшов до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини шостої статті 294 та частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2022 року скасовано, провадження у справі закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заява про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а спір між заявником та відповідним відділенням Пенсійного фонду України щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що спір із суб?єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії має розглядатися у позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Лисянського районного суду Черкаської області.
07 лютого 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 31 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 31 січня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає в касаційній скарзі, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того факту, що ОСОБА_1 зверталася до суду з адміністративним позовом.
За наявності передбачених законом підстав заявник звернулася до суду саме із заявою про встановлення юридичного факту проживання у визначений період за визначеною адресою, оскільки ОСОБА_1 не має можливості в інший спосіб довести даний факт, а встановлення факту проживання має юридичне значення.
ОСОБА_1 зазначає, що у цій справі відсутній спір про право, який міг би виникнути із встановлення судом вказаного факту, щодо якого у справі заявлено відповідні вимоги, а тому немає й підстав для залишення заяви без розгляду.
Вказує, що, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, вона не пред`являла вимоги про встановлення факту свого проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона), а просила встановити факт свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, в у період з 30 грудня 1988 року по 13 лютого 1992 року.
Заявник не порушує питання про встановлення факту належності себе до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а просить встановити факт проживання у конкретний період часу за конкретною адресою, тобто спору щодо визначення статусу заявника як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи немає.
Вимога заявника за своїм предметом та можливими правовими наслідками не пов`язана з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2023 року ГУ ПФ України в Черкаській області надіслало відзив на касаційну скаргу у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.