ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 454/2215/14
провадження № 61-7129 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач-ОСОБА_1 ,відповідач-ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Червоноградська міська рада Львівської області,
розглянувши в порядку письмового провадження справу, відкриту за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Острівська сільська рада Сокальського району Львівської області, правонаступником якої є Червоноградська міська рада Червоноградського району Львівської області, про поділ житлового будинку в натурі, припинення права спільної часткової власності на будинок, визнання права власності, визнання недійсним та скасування державного акта про право власності на землю та припинення права власності,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року, ухваленого суддею Веремчук О. А., та постанову Львівського апеляційного суду від 14 червня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Острівська сільська рада Сокальського району Львівської області, правонаступником якої є Червоноградська міська рада Червоноградського району Львівської області, про поділ житлового будинку в натурі, припинення права спільної часткової власності на будинок, визнання права власності, визнання недійсним та скасування державного акта про право власності на землю та припинення права власності, у якому, з урахуванням уточнень, просила:
1.1. Виділити їй зі спільної часткової власності в натурі 1/2 частину житлового будинку на АДРЕСА_1 та належних до нього господарських будівель (далі - спірний будинок);
1.2. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірний будинок;
1.3. Визнати за нею право власності на будинок по АДРЕСА_1, реєстрацію якого з присвоєнням окремої поштової адреси проведено рішенням виконкому Острівської сільської ради від 14 травня 2009 року № 360;
1.4. Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю від 02 липня 2009 року серії ЯЖ № 646540, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010946101262, та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, надану для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,2500 га за ОСОБА_2 (далі - спірна земельна ділянка);
1.5. Припинити право особистої власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, надану для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,2500 га.
1.6. Здійснити розподіл судових витрат.
2. При цьому вимоги, зазначені у пунктах 1.4 та 1.5 цієї постанови, позивачка заявила після проведення експертизи у справі в порядку збільшення своїх позовних вимог, спираючись, зокрема, на статтю 120 Земельного кодексу України від ?25 жовтня 2001 року № 2768-III (в актуальній редакції далі - ЗК України).
3. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 05 серпня 2008 року у справі № 2-152/2008, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2009 року та ухвалою Верховного Суду України від 22 вересня 2010 року, за нею визнане право власності на 1/2 частину спірного будинку, державна реєстрація права власності на підставі якого здійснена Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" 05 травня 2009 року.
4. Після цього рішенням виконавчого комітету Острівської сільської ради від 14 травня 2009 року № 360 1/2 частині спірного будинку, що належить позивачці на праві власності, присвоєна окрема поштова адреса - АДРЕСА_1 .
5. Незважаючи на те, що батьки позивачки та відповідача ще за життя провели між ними розподіл спірного будинку і ОСОБА_1 фактично користувалася другим поверхом спірного будинку, а ОСОБА_2 - його першим поверхом, які обладнані окремими виходами, після визнання за позивачкою у судовому порядку права власності на 1/2 частину спірного будинку між нею та відповідачем виникають постійні конфлікти з приводу користування спірним будинком. Відповідач чинить їй перешкоди в користуванні цим будинком, з приводу чого вона неодноразово зверталась із заявами в Сокальський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Зокрема, відповідач обмежив доступ до спірного будинку в цілому, замурувавши вхід до частини цього будинку.
6. Позивачка не може дійти згоди з відповідачем з приводу розподілу спірного будинку між ними, а тому цей будинок в натурі між ними, як співвласниками, не поділений. Договір про поділ майна не укладався, домовленостей щодо порядку володіння та користування спільним майном не досягнуто. Отже, позивачка не може безперешкодно здійснювати своє право власності на належну їй частку спірного будинку.
7. Також позивачка просила стягнути з відповідача на її користь відшкодування понесених нею судових витрат у справі: 1) витрати зі сплати судового збору за розгляд судом її позову у сумі 605,40 грн; 2) витрати на проведення експертизи у справі у сумі 4 400,00 грн; 3) витрати за друк оголошення у пресі у сумі 100,00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
8. Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2014 року задоволене клопотання позивачки про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручене Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Захід" (далі - ТОВ "ІГ "Захід") з попередженням експерта про кримінальну відповідальність відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III (в актуальній редакції далі - КК України).
9. Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 11 листопада 2014 року зобовʼязано ОСОБА_2 надати безкоштовний доступ призначеному експерту до спірного будинку для проведення відповідної експертизи.
10. Заочним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 23 листопада 2015 року позов задоволений. Це заочне рішення скасоване ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 17 березня 2016 року на підставі заяви відповідача про скасування цього заочного рішення через те, що він не отримав судової повістки на 23 листопада 2015 року, а тому не був належним чином попереджений про час та місце розгляду справи.
11. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року позов задоволений:
11.1. Вирішено виділити ОСОБА_1 із спільної часткової власності в натурі 1/2 частини спірного будинку та належних до нього господарських будівель згідно другого варіанту розподілу даного будинковолодіння між двома співвласниками (позивачкою та відповідачем), зазначеного у висновку експертів щодо експертизи у справі, в однакових частках з визнанням за нею права власності на відповідну частку: на першому поверсі будинку наступні приміщення: приміщення № 1 - коридор площею 4,5 кв. м; приміщення № 2 -коридор зі сходовою кліткою площею 6,3 кв. м; приміщення № 3 - коридор площею 1,5 кв. м; приміщення № 4 - санвузол суміщений площею 3,4 кв. м; приміщення № 5 - кухня площею 9,8 кв. м; приміщення № 6 - житлова кімната площею 20 кв. м.; на другому поверсі будинку наступні приміщення: приміщення № 12 - коридор площею 3,4 кв. м; приміщення № 13 - коридор площею 1,5 кв. м; приміщення № 14 - житлова кімната площею 13,8 кв. м; приміщення № 15 - житлова кімната площею 20,7 кв. м; погріб під будинком, 1/2 сараю "Б", гараж "В", ворота "2" та огорожу "1". Колодязь "К" вирішено залишити у спільному користуванні.
11.2. Вирішено припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірний будинок.
11.3. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію як вартість доплати за зменшення частки позивачки у площі цього будинку згідно другого варіанту розподілу будинковолодіння між двома співвласниками в розмірі 26 700,00 грн.
11.4. Вирішено визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 646540 від 02 липня 2009 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010946101262, та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, надану для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,2500 га за ОСОБА_2 .
11.5. Вирішено припинити право особистої власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, надану для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,2500 га.
11.6. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування понесених нею судових витрат у справі: 1) витрати зі сплати судового збору за розгляд судом її позову у сумі 605,40 грн; 2) витрати на проведення експертизи у справі у сумі 4 400,00 грн; 3) витрати за друк оголошення у пресі у сумі 100,00 грн.
12. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що, з урахуванням сум доплат за зміни ідеальної частки у спірному будинку при його поділі, має враховувати інтереси обох сторін спору в користуванні приміщеннями спірного будинку з можливістю влаштування окремих входів. Оцінивши запропоновані три варіанти поділу спірного будинку, які містяться у зазначеному висновку експертизи ТОВ "ІГ "Захід" від 22 січня 2015 року № 02/15 (далі - висновок експертів) суд першої інстанції дійшов висновку, що другий варіант є таким, що найкраще відповідає інтересам обох сторін спору.
13. Оскільки спірний будинок на підставі цього рішення суду набуває статусу поділеного, а позивачці на її частину спірного будинку вже надана окрема поштова адреса, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задовольнити позовну вимогу про припинення права спільної часткової власності позивачки та відповідача на спірний будинок.
АДРЕСА_2 . Керуючись частиною четвертою статті 120 ЗК України суд першої інстанції розглядав вимогу позивачки щодо земельної ділянки як похідну від вимоги про поділ спірного будинку та дійшов висновку про необхідність її задовольнити, оскільки виділена частина спірного будинку породжує її права на земельну ділянку, на якій ця частина спірного будинку знаходиться.
15. За результатами розгляду справи суд першої інстанції здійснив розподіл судових витрат.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
16. Постановою Львівського апеляційного суду від 14 червня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково:
16.1. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про виділення 1/2 частини будинку змінене - резолютивна частина рішення доповнена після абзацу другого новим абзацом такого змісту: "Виділити ОСОБА_2 в натурі 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та належних до нього господарських будівель, згідно другого варіанту розподілу даного будинковолодіння за висновком експертизи від 22.01.2015 року, складеного товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Захід", а саме: на першому поверсі будинку: приміщення коридору зі сходовою кліткою (№ 7) площею 6,7 кв. м.; приміщення коридору (№ 8) площею 5,1 кв. м.; приміщення кухні (№9) площею 7,2 кв. м.; приміщення санвузлу суміщеного (№ 10) площею 3,1 кв. м.; приміщення житлової кімнати (№ 11) площею 20,0 кв. м.; на другому поверсі будинку: приміщення коридору зі сходовою кліткою (№ 16) площею 13,5 кв. м.; приміщення коридору (№ 17) площею 3,8 кв. м.; приміщення житлової кімнати (№ 18) площею 14,9 кв. м.; приміщення вбиральні (№ 19) площею 1,0 кв. м.; приміщення житлової кімнати (№ 20) площею 19,3 кв. м.; господарські будівлі і споруди: 1/2 частину сараю "Б", літню кухню "Г" з прибудовою до неї "г", сарай "Ж" і погріб".
16.2. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на зазначений житловий будинок, про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, державної реєстрації права власності на земельну ділянку та припинення права особистої власності ОСОБА_2 на земельну ділянку - скасоване. В цій частині ухвалене нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
16.3. В решті рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року залишене без змін.
17. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо обраного варіанту розподілу спірного будинку між сторонами спору, оскільки він передбачає найменше відхилення від їх ідеальних часток спірного будинку. Разом з тим, дійшовши правильного висновку про поділ спірного будинку в натурі та припинення на цій підставі права спільної часткової власності сторін на спірний будинок, суд першої інстанції у резолютивній частині свого судового рішення не вирішив питання про виділення належних відповідачу приміщень спірного будинку за другим варіантом його поділу - тим самим не визначив конкретний окремий об`єкт нерухомості майна, який належить ОСОБА_2 за результатами цього поділу.
18. Також апеляційний суд звернув увагу на те, що відповідач фактично взагалі заперечує право позивачки на поділ спірного будинку, не визнаючи її право на виділення належної їй частини спірного будинку, оскільки він не погоджується з прийняттям до розгляду судом висновку експертів, наданим на виконання вище зазначеної ухвали суду, з жодним з варіантів поділу спірного будинку, але, разом з тим, відмовляється від ініціювання будь-якої іншої експертизи щодо варіантів поділу спірного будинку.
АДРЕСА_3 . Вимога позивачки про визнання за нею права власності на будинок АДРЕСА_1 як на окремий об`єкт нерухомого майна в результаті поділу спірного будинку між двома його співвласниками не може бути задоволена, оскільки поділ спірного будинку технічно ще не проведений і підстав для висновку про те, що існують перешкоди в оформлені права власності позивачки на виділену їй частину спірного будинку як на окремий об`єкт нерухомого майна в позасудовому порядку немає.
20. При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 01 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася про те, що особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (дивитись, наприклад, постанови від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.17), від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (пункт 61), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)). Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги позивачки про визнання недійсним та скасування раніше виданого відповідачу державного акта про право приватної власності на землю та припинення права власності, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки не врахував правила статті 120 ЗК України, а тому оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог позивачки.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
21. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 05 серпня 2008 року у справі № 2-152/2008, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2009 року та ухвалою Верховного Суду України від 22 вересня 2010 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
22. На підставі зазначеного рішення суду 05 травня 2009 року Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєстроване право власності ОСОБА_1 на ідеальну частину спірного будинку (реєстраційний номер об`єкта: 3238756).
23. За заявою позивачки, ураховуючи зазначені рішення суду та державну реєстрацію права власності, виконавчим комітетом Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області прийнято рішення від 14 травня 2009 року № 360 про присвоєння поштової адреси 1/2 частині спірного будинку, що належить позивачці на праві власності, - АДРЕСА_1 .
24. Також рішенням виконавчого комітету Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 15 травня 2014 року № 416 надано згоду на проведення реального розподілу спірного будинку між співвласниками цього будинку, з урахуванням часток кожного з них у цьому будинку та технічної можливості виділу 1/2 частини спірного будинку в окреме будинковолодіння.
АДРЕСА_4 . На виконання ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2014 року ТОВ "ІГ "Захід" була здійснена експертиза з метою відповіді на поставлені судом питання. Зокрема, за висновком цієї експертизи від 22 січня 2015 року № 02/15 запропоновані три варіанти реального поділу спірного будинку та, відповідно, вартість доплати грошової компенсації за зайві площі, висновок про вартість спірного будинку та його часток. Згідно із матеріалами справи запропоновані наступні варіанти поділу спірного будинку (перший поверх - 88,5 кв. м, другий поверх - 91,6 кв. м), які передбачають однаковий поділ дворових споруд (для першої особи: погріб під спірним будинком, сараю "Б", гараж "В", ворота "2" та огорожа "1"; для другої особи: сараю "Б", літня кухня "Г" з прибудовою до неї "г", сарай "Ж" і погріб на вулиці "Д"; колодязь "К" пропонується залишити у спільному користуванні):
25.1. Перша особа отримує спірного будинку (4555/10000 частин будинку) площею 81,8 кв. м та грошову компенсацію за зменшення своєї ідеальної частки у сумі 39 605,00 грн. Друга особа отримує спірного будинку (5445/10000 частин будинку) площею 97,8 кв. м та виплачує зазначену компенсацію першій особі за збільшення її ідеальної частки у спірному будинку. При цьому перша особа на першому поверсі спірного будинку має отримати: коридор (4,5 кв. м), коридор (7,6 кв. м), кухню (11,0 кв. м), санвузол суміщений (2,6 кв. м), кладову (0,7 кв. м), житлову кімнату (22,8 кв. м), житлову кімнату (16,4 кв. м), житлову кімнату (15,2 кв. м). Друга особа на другому поверсі спірного будинку має отримати: коридор зі сходовою кліткою (6,7 кв. м), коридор зі сходовою кліткою (13,5 кв. м), коридор (7,6 кв. м), кухню (11,0 кв. м), кладову (0,7 кв. м), житлову кімнату (22,6 кв. м), житлову кімнату (16,5 кв. м), житлову кімнату (15,6 кв. м), санвузол суміщений (3,6 кв. м). Цей перший варіант поділу спірного будинку передбачає додаткові будівельні роботи: 1) на першому поверсі: закладення одного пройому у несучій конструкції; влаштування однієї перегородки та одного пройому і демонтаж однієї перегородки без втручання у несучі конструкції спірного будинку; 2) на другому поверсі: влаштування одного пройому та однієї перегородки без втручання у несучі конструкції спірного будинку.
25.2. Перша особа отримує спірного будинку (4700/10000 частин будинку) площею 83,9 кв. м та грошову компенсацію за зменшення своєї ідеальної частки у сумі 26 700,00 грн. Друга особа отримує спірного будинку (5300/10000 частин будинку) площею 94,6 кв. м та виплачує зазначену компенсацію першій особі за збільшення її ідеальної частки у спірному будинку. При цьому перша особа має отримати: 1) на першому поверсі спірного будинку: коридор (4,5 кв. м), коридор зі сходовою кліткою (6,3 кв. м), коридор (1,5 кв. м), санвузол суміщений (3,4 кв. м), кухню (9,8 кв. м), житлову кімнату (20,0 кв. м); 2) на другому поверсі спірного будинку: коридор (3,4 кв. м), коридор (1,5 кв. м), житлову кімнату (13,8 кв. м), житлову кімнату (20,7 кв. м). Друга особа має отримати: 1) на першому поверсі спірного будинку: коридор зі сходовою кліткою (6,7 кв. м), коридор (5,1 кв. м), кухню (7,2 кв. м), санвузол суміщений (3,1 кв. м), житлову кімнату (20,0 кв. м); 2) на другому поверсі спірного будинку: житлову кімнату (16,4 кв. м), коридор зі сходовою кліткою (6,2 кв. м), санвузол суміщений (3,4 кв. м), кладову (1,0 кв. м), кухню (10,0 кв. м). Цей другий варіант поділу спірного будинку передбачає значний обсяг додаткових будівельних робіт із суттєвим втручанням у несучі конструкції спірного будинку, міжповерхове перекриття цього будинку, інше перепланування його обох поверхів [однак у висновку експертів відсутній опис усіх цих робіт - лише графічні позначення].
25.3. Перша особа отримує спірного будинку (5743/10000 частин будинку) площею 102,8 кв. м та має виплатити другій особі грошову компенсацію за збільшення її ідеальної частки у сумі 66 127,00 грн. Друга особа отримує спірного будинку (4257/10000 частин будинку) площею 76,2 кв. м та зазначену компенсацію від першої особи за збільшення її ідеальної частки у спірному будинку. При цьому перша особа має отримати: 1) на першому поверсі спірного будинку: коридор зі сходовою кліткою (12,0 кв. м), коридор (7,6 кв. м), кухню (10,9 кв. м), кладову (1,0 кв. м), санвузол суміщений (3,6 кв. м), житлову кімнату (15,2 кв. м); 2) на другому поверсі спірного будинку: коридор зі сходовою кліткою (13,5 кв. м), коридор (7,6 кв. м), житлову кімнату (15,1 кв. м), житлову кімнату (15,6 кв. м), вбиральню (0,7 кв. м). Друга особа має отримати: 1) на першому поверсі спірного будинку: житлову кімнату (16,4 кв. м), коридор зі сходовою кліткою (6,2 кв. м), санвузол суміщений (3,4 кв. м), кладову (1,0 кв. м), кухню (10,0 кв. м); 2) на другому поверсі спірного будинку: коридор (7,9 кв. м), житлову кімнату (16,5 кв. м), житлову кімнату (14,8 кв. м). Цей третій варіант поділу спірного будинку також передбачає значний обсяг додаткових будівельних робіт із суттєвим втручанням у несучі конструкції спірного будинку, міжповерхове перекриття цього будинку, інше перепланування його обох поверхів [однак у висновку експертів відсутній опис усіх цих робіт - лише графічні позначення].
26. У судовому засіданні 27 червня 2017 року експерт Лебедович Я. П. (ТОВ "ІГ "Захід") пояснив, що:
1) він повністю підтримує зазначений експертний висновок ТОВ "ІГ "Захід" від 22 січня 2015 року № 02/15, який відповідає чинному законодавству та Державним будівельним нормам;
2) ТОВ "ІГ "Захід" законно призначили згідно ухвали суду для проведення даної експертизи і її фахівці мали право на проведення такої експертизи, оскільки згідно статті 7 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII "Про судову експертизу" для проведення експертизи можуть залучатися й інші фахівці, тобто це можуть бути як атестовані експерти, включені до відповідного реєстру, так і фахівці з інших галузей;
3) ТОВ "ІГ "Захід" має два документа, які надають його фахівцям право проводити відповідну експертизу: і) кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), повʼязаних із створенням обʼєкта архітектури, від 12 вересня 2012 року серія АР № 003064, виданий Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України, що надає право Данилову Сергію Володимировичу на інженерне-будівельне проєктування у частині забезпечення механічного опору та стійкості (факт, встановлений судом першої інстанції на підставі дослідження цього документа); іі) лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України (Департамент державних програм та розвитку житлового будівництва) від 18 лютого 2014 року № 8/17-119-14 згідно якого вбачається, що роботи з технічної інвентаризації обʼєктів нерухомого майна можуть виконувати особи, які отримали у встановленому порядку кваліфікаційні сертифікати архітекторів, інженерів проєктувальників.
4) В ухвалі Сокальського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2014 року ТОВ "ІГ "Захід" було попереджене про кримінальну відповідальність його фахівців за статтями 384, 385 КК України, а тому якщо б експерти не мали права проводити експертизу, то вони б відмовили в проведенні такої експертизи з наданням відповідного висновку, зокрема, щодо варіантів реального розподілу спірного будинку.
5) Експерт-оцінювач може проводити в залежності від питань будівельно-технічну експертизу.
6) Сторони спору спочатку повинні реально розподілити спірний будинок, а потім звертатися в органи Держгеокадастру щодо реального розподілу земельної ділянки, на якій він розташований.
27. Суд першої інстанції виснував, що відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Департамент державних програм та розвитку житлового будівництва) від 18 лютого 2014 року № 8/17-119-14 роботи з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна можуть виконувати особи, які отримали у встановленому порядку кваліфікаційні сертифікати архітекторів, інженерів проєктувальників.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28. У липні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 та постанову Львівського апеляційного суду від 14 червня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, він просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. У касаційній скарзі також міститься клопотання про поновлення строку на відповідне касаційне оскарження.
Рух справи у суді касаційної інстанції
29. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2022 року, крім іншого, задоволене клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження - поновлений строк на касаційне оскарження відповідних судових рішень, відкрите касаційне провадження у справі.
30. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2022 року зупинене провадження у справі до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду в касаційному порядку справи № 707/2516/18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року поновлене касаційне провадження у справі.
31. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2023 року справа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із пʼяти суддів.
32. 24 січня 2024 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
33. З урахуванням змісту касаційної скарги ОСОБА_2 оскаржує зазначені судові рішення на підставі пунктів 1 та 4 (пукти 1 та 4 частини третьої статті 411 ЦПК України) частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України).
34. ОСОБА_2 вказує на те, що судами попередніх інстанцій прийнято оскаржувані судові рішення без урахування правових висновків Верховного Суду, відповідно до яких при поділі нерухомого майна, який передбачає втручання у несучі конструкції цього майна та його інженерні системи загального користування має враховуватись обовʼязкова наявність дозволів уповноважених органів на будівельні роботи, які необхідні для здійснення визначеного судом поділу спільного нерухомого майна. У цьому контексті відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 462/2845/16, від 25 березня 2020 року у справі № 464/7984/16 та від 11 червня 2020 року у справі № 1301/1448/12.
35. Також відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували усі обставини користування сторонами спору спірним будинком оцінюючи запропоновані у висновку експертів варіанти поділу спірного будинку, обраний судами попередніх інстанцій другий варіант поділу спірного будинку передбачає значні додаткові зусилля щодо його перепланування та переобладнання, значну кількість відповідних будівельних робіт, втручання у несучі конструкції будинку, субʼєкт виконання яких до того ж судами попередніх інстанцій не визначений.
36. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, яким судами у цій справі вже була надана належна оцінка, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України. Сама по собі незгода сторони спору з оцінкою судами попередніх інстанцій доказів у справі не означає порушення судом вимог статті 411 ЦПК України. Зокрема, можливість застосування висновку експертів не спростована у суді першої інстанції, у суді апеляційної інстанції (двічі) та суді касаційної інстанції (постанова від 02 вересня 2020 року у цій справі). Апеляційний суд пояснив належним чином чому він прийняв до розгляду висновок експертів для вирішення питання поділу спірного будинку. Відповідно, й посилання на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, у контексті конкретних встановлених та неспростованих обставин цієї справи, є необґрунтованим з точки зору аргументації неприйняття до уваги висновку експертів у справі, що розглядається.
(2) Позиція інших учасників справи
37. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на касаційну скаргу не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
38. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
39. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ, у тому числі практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
40. У статті 11 ЦПК України роз`яснена суть одного з принципів (основних засад) цивільного судочинства, закріпленого у пункті 6 частини третьої статті 2 ЦПК України - пропорційність. Цей принцип передбачає, що суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо
41. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).
42. Глава 5 ЦПК України присвячена врегулюванню питання доказів та доказування. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.
43. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
44. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
45. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
46. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина друга статті 367 ЦПК України).
47. Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (згідно із пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.