ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11487/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Волковицька Н. О., Краснов Є. В.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Павутина.нет" - Стадник А. С.,
Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна 31А" - Смоляк О. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Павутина.нет"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023
(суддя Ярмак О. М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023
(судді Тарасенко К. В., Іоннікова І. А., Шаптала Є. Ю.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павутина.нет"
до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна 31А"
про зобов?язання виконати умови договору.
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Павутина.нет" (далі - ТОВ "Павутина.нет", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна 31А" (далі - ОСББ "Гарматна 31А", відповідач) про зобов?язання виконати умови договору від 02.06.2014 № 24 шляхом надання доступу до елементів інфраструктури будинку № 31-А на вулиці Гарматній в місті Києві для надання електронних комунікаційних послуг населенню.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за умовами договору, як такого, що відповідає ознакам договору з доступу, відповідач як новий власник інфраструктури будинку на підставі частини восьмої статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" має виконувати умови договору від 02.06.2014 № 24 з доступу до інфраструктури будинку, проте чинить перешкоди в доступі до приміщення, в якому розміщене електронне комунікаційне обладнання, яке належить позивачу на праві власності (відключено електропостачання належного позивачу обладнання, заблоковано доступ працівників позивача до приміщення, в якому розміщене обладнання).
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. ТОВ "Павутина.Нет" (товариство) і ТОВ "Будівництво та реконструкція" (забудовник) 02.06.2014 уклали договір № 24, за умовами якого сторони домовилися про взаємодію по телефонізації житлового будинку, який будує забудовник за адресою: вул. Гарматна, 29-31 у Солом`янському р-ні м. Києва, що включає в себе влаштування кабельної каналізації електрозв`язку і будинкової розподільної мережі для встановлення телефонного зв`язку, надання доступу до мережі Інтернет та телебачення.
2.2. Умовами договору визначено, що:
- товариство зобов`язалося за власний рахунок власними або залученими силами згідно з Правилами визначення вартості будівництва здійснити телефонізацію об`єкта, в т.ч. влаштувати кабельну каналізацію електрозв`язку на об`єкті у відповідності з проектною документацією, отриманою від забудовника, в терміни, що визначені в додатку № 1 до даного договору (пункт 2.2.1 договору);
- забудовник зобов`язався виділити на об`єкті приміщення площею не менше трьох квадратних метрів для встановлення розподільчої шафи та забезпечити вільний доступ до неї працівників позивача, а також передбачити отвір у фундаменті будівлі розміром не менше 300х300 мм на рівні прокладення телефонної каналізації для кабельного вводу до розподільчої шафи (пункт 2.1.4 договору).
- товариство зобов`язалося забезпечити наявність ресурсів телекомунікаційної мережі відповідно до потреб; після введення об`єкта в експлуатацію на підставі окремих договорів власними або залученими силами організувати встановлення телефонного зв`язку та надання інших телекомунікаційних послуг за потреби споживачам об`єкта; надавати канали телекомунікаційних мереж кінцевим споживачам об`єкта згідно з чинним законодавством України (пункти 2.2.2-2.2.6 договору);
- договір вступає в дію з моменту його підписання і є чинним до 31.12.2014. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік у разі, коли жодна із сторін не повідомить іншу сторону не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору, встановленого пунктом 6.1, про відмову від продовження строку дії договору (пункти 6.1, 6.2 договору).
2.3. Пунктом 7 додатку № 1 до договору визначено, що після телефонізації об`єкта кабельна каналізація електрозв`язку та будинкова розподільна мережа в повному обсязі перебувають на балансі товариства.
2.4. На виконання умов договору позивач здійснив роботи з будівництва телефонної каналізації та прокладання волоконно-оптичного кабелю зв`язку (телефонізації, телебачення, радіофікації) на дільниці буд. № 29-31 по вул. Гарматній у м. Києві (будівельна адреса).
2.5. Після введення у 2014 році житлового будинку по вул. Гарматній, № 29-31 в експлуатацію та присвоєння йому поштової адреси: вул. Гарматна, 31-А у м. Києві, позивач розпочав надання телекомунікаційних послуг розташованим у цьому будинку споживачам.
2.6. 14.10.2020 установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого по вул. Гарматній, 31-А у м. Києві, утворено ОСББ "Гарматна 31А" і зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що внесено відповідний запис № 1000731020000043435 від 22.10.2020.
2.7. У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/9727/21 за позовом ТОВ "Павутина.Нет" до ОСББ "Гарматна 31А" про усунення перешкод у користуванні майном у відповідності до приписів статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у позові відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі № 910/9727/21 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови.
2.8. Апеляційний суд зосередився насамперед на тому, що обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, тому апеляційні арґументи відповідача, які пов`язані із застосуванням Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" під час укладення договору про надання доступу до елементів інфраструктури житлового багатоквартирного будинку не беруться до уваги (пункт 52).
2.9. Відповідно погодився з висновком суду першої інстанції щодо того, що вимоги позивача не спрямовані на захист його прав на доступ до інфраструктури об`єкта з метою використання її елементів у спосіб, визначений Законом України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж". Так, позивач, з урахуванням уточнень, просив суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у використанні належного йому на праві власності майна, розміщеного в будинку № 31-А по вул. Гарматній у м. Києві, а саме: до кабелю LT016-SM-04 - 0,06 км, комутатора Cisco 24-port 10/100+4-Port Gigabit SP Switch - 2 шт., шафи Vagos 7U з "крабовим" замком - 1 шт., модуля SFP-1SM-1550nm-3SC - 1 шт., витої пари UTP cat 5E 4PR (0,50мм) ССА PVC 305V=1бхт - 14бхт, міні-бокса FOB-D009/12-1-12 - 1 шт., ПВС 3х1 (провід гнучкий) - 30 м, касети 3 гнізда без заземлення - 1 шт., авт. вим. 1п6А - 2 шт., труби гофр. Д16 - 30 м, патчкорда оптич. Patchcord OFPC-FC/UPC-SC/ UPC-3 - 1 шт., стяжки 120х2,5 чорн. (100 шт.) - 3 уп. Однак не надав суду належних доказів на підтвердження того, що саме з наведеного устаткування складаються технічні засоби телекомунікацій, розміщенні у будинку відповідача, і до якого останній припинив подачу електроенергії.
2.10. Постановою Верховного Суду від 13.09.2022 постанову апеляційної інстанції залишено без змін. У пунктах 5.34 та 5.35 постанови, відхиляючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначав, що наведені скаржником висновки стосуються визначення судом під час розгляду справи правової природи договору як основи виникнення правовідносин та застосування принципу процесуальної економії. Водночас матеріали цієї справи свідчать, що позивачем було уточнено позовні вимоги, і господарські суди попередніх інстанцій розглядали негаторний позов із вимогою позивача про усунення перешкод у користуванні майном. При цьому апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не керувався умовами договору від 02.06.2014 № 24. Разом з тим Верховний Суд звернув увагу скаржника на те, що одна з умов застосування негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів. Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-92цс15 та у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 916/1657/18, від 21.08.2018 у справі № 910/19865/17, від 23.10.2018 у справі № 914/2728/17. Верховний Суд зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку із тим, що позивач обрав неналежний спосіб захисту (пункт 5.49).
3. Короткий зміст судових рішень у цій справі
3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 23.05.2023 відмовив у задоволенні позову.
3.2. Зазначив, що заявлені позивачем вимоги не спрямовані на захист його прав на доступ до інфраструктури об?єкта з метою використання її елементів у спосіб, визначений законом, тому суд позбавлений можливості відповідно до вимог частини другої статті 16 ЦК України захистити таке цивільне право іншим способом. Крім того, всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач не вказав, до яких саме елементів інфраструктури будинку потрібно надати йому доступ, а також не надав до суду належних доказів на підтвердження того, що саме з такого устаткування складаються технічні засоби телекомунікацій, розміщенні у будинку відповідача, і до якого останній припинив подачу електроенергії.
3.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.10.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін. Погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що права та обов`язки за договором № 24 перейшли до відповідача, а тому позивач не наділений правом зобов`язувати відповідача виконувати умови вказаного договору у межах зобов`язальних правовідносин. Суд виснував, що заявлені позивачем вимоги не можуть бути задоволені з посиланням на вказаний договір, оскільки відповідач не є його стороною, а також, що позивач не довів, що позовні вимоги спрямовані на захист його прав на доступ до інфраструктури об`єкта з метою використання її елементів у спосіб, визначений Законом, тому суд позбавлений можливості відповідно до вимог частини другої статті 16 ЦК України захистити таке цивільне право іншим способом.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. 20.11.2023 позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4.2. Підставою звернення до касаційного суду скаржник визначив випадок, передбачений пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, та зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 8 статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" (далі - Закон № 1834-VІІІ) в частині переходу прав та обов`язків за договором з доступу до нового власника інфраструктури об`єкта доступу у разі зміни власника інфраструктури об`єкта доступу. Зокрема, скаржник вказує на те, що відповідач, набувши 15.11.2020 відповідно до зазначеної норми права прав та обов`язків як новий власник інфраструктури будинку, безпідставно не виконує умови договору № 24.
4.3. Звертає увагу, що суди неповно дослідили матеріали справи та порушили норми матеріального права, адже договір № 24 є змішаним договором та містить також умови, притаманні договору з доступу до інфраструктури будинку в розумінні Закону № 1834-VІІІ. Тому перехід прав та обов`язків за таким договором відбувається в силу припису пункту 8 статті 16 Закону № 1834-VІІІ, який суди проігнорували та відповідні питання зміни власника не дослідили.
4.3. Подаючи позов у цій справі та формулюючи предмет та підстави позову, скаржник врахував також позицію апеляційного та касаційного суду, висловлену у справі № 910/9727/21 (між тими ж сторонами та про той самий предмет спору), але з предметом позову про усунення перешкод про користування спірним майном, про неефективність обраного способу захисту права у спосіб, характерний для позадоговірних відносин, натомість відмова у позові, поданому в межах та у відповідності до умов договору, також ґрунтується на неналежному способі захисту порушеного права за відсутності договірних правовідносин між сторонами.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Відповідач заперечує проти доводів касаційної скарги, вважає оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій обґрунтованими та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
6.2. Як встановили суди попередніх інстанцій, в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/9727/21 за позовом ТОВ "Павутина.нет" до ОСББ "Гарматна 31А" про усунення перешкод у користуванні належним на праві власності позивачу майном, розміщеного в будинку № 31А по вул. Гарматна у м. Києві (згідно з переліком). Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у задоволенні позову відмовлено, постановою апеляційного господарського суду від 05.07.2022 рішення від 14.12.2021 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови. Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив із того, що обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
6.3. Здійснюючи перегляд у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції у справі № 910/9727/21, Верховний Суд зазначив, що зміст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду свідчить про те, що суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не керувався умовами договору від 02.06.2014 № 24, а розглядав негаторний позов із уточненою вимогою позивача про усунення перешкод у користуванні майном; апеляційний господарський суд не мотивував оскаржувану постанову в цій справі положеннями Закону № 1834-VІІІ, оскільки виходив із того, що обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову; умовою застосування негаторного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими способами.
6.4. Суди попередніх інстанцій також встановили, що у справі № 910/9727/21 встановлено, що 15.11.2020 рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Гарматна, 31-А (протокол № 1 від 23.11.2020), з 01.12.2020 усі функції з управління багатоквартирним будинком № 31-А на вул. Гарматній у м. Києві передано ОСББ "Гарматна 31А"; обладнання позивача на об`єкті відповідача не вилучалося і не демонтувалося.
6.5. Таким чином, позивач послідовно стверджує про те, що на об`єкті відповідача знаходиться майно, належне позивачу на праві власності та необхідне для використання у господарській діяльності, доступ до якого у нього відсутній. Відповідні обставини відповідач не спростовував, а зі змісту судових рішень у справі № 910/9727/21 вбачається, що суди виходили з недоведеності того, що саме з наведеного позивачем устаткування складаються технічні засоби телекомунікацій, розміщенні у будинку відповідача, і до якого останній припинив подачу електроенергії (а не з того, що обладнання позивача на об`єкті відповідача відсутнє).
6.6. Так, у рішенні від 14.12.2021 у справі № 910/9727/21 суд першої інстанції зазначив таке: "Посилання з приводу стану виконання договору № 24 від 2 червня 2014 р. позивачем, обґрунтовані відомостями з листа АТ "Укртелеком" № 2780 від 23 листопада 2021 р. про відсутність ввідної ККЕ до будинку по вул. Гарматній, 31-А у м. Києві, не стосуються предмету спору між сторонами та спростовуються поясненнями самого відповідача, наданими у суді, про наявність у будинку прокладених через його прибудинкову територію, у т.ч. в споруджених для цього оглядових колодязях, кабельних ліній електрозв`язку.
Сама по собі відсутність в АТ "Укртелеком" відомостей про зазначену кабельну лінію не спростовує факту наявності прокладеної до будинку відповідача працездатної кабельної каналізації електрозв`язку, через яку позивачем вже здійснювалося надання телекомунікаційних послуг споживачам, розташованим у будинку відповідача".
6.7. Відповідно у пункті 62 постанови у справі № 910/9727/21 апеляційний суд зазначив: "При цьому, позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що саме з наведеного устаткування складаються технічні засоби телекомунікацій, розміщенні у будинку відповідача, і до якого останній припинив подачу електроенергії".
6.8. Як зазначає скаржник у касаційній скарзі та вбачається з матеріалів позовної заяви, звертаючись до суду з позовом в межах цієї справи № 910/11487/22 з позовною вимогою про зобов`язання відповідача виконати умови договору від 02.06.2014 № 24 шляхом надання доступу до елементів інфраструктури будинку для надання електронних комунікаційних послуг населенню, позивач врахував позицію судів у справі № 910/9727/21 щодо захисту порушеного права власності зобов`язально-правовими способами.
6.9. Водночас, відмовляючи у задоволенні позову у цій справі, суди попередніх, інстанцій, посилаючись на положення статей 13, 16, 391 ЦК України, також виходили з того, що заявлені позивачем вимоги не спрямовані на захист його прав на доступ до інфраструктури об?єкта з метою використання її елементів у спосіб, визначений законом, тому суд позбавлений можливості відповідно до вимог частини другої статті 16 ЦК України захистити таке цивільне право іншим способом; всупереч вимогам статті 74 ГПК України позивач не вказав, до яких саме елементів інфраструктури будинку потрібно надати йому доступ, а також не надав до суду належних доказів на підтвердження того, що саме з такого устаткування складаються технічні засоби телекомунікацій, розміщенні у будинку відповідача, і до якого останній припинив подачу електроенергії. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що права та обов`язки за договором № 24 перейшли до відповідача, а тому позивач не наділений правом зобов`язувати відповідача виконувати умови вказаного договору; заявлені позивачем вимоги про усунення перешкод у користуванні майном не можуть бути задоволені з посиланням на вказаний договір, оскільки відповідач не є стороною вказаного правочину; позивач не довів, що позовні вимоги спрямовані на захист його прав на доступ до інфраструктури об`єкта з метою використання її елементів у спосіб, визначений Законом, тому суд позбавлений можливості відповідно до вимог частини другої статті 16 ЦК України захистити таке цивільне право іншим способом.