ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 920/51/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Суяров В. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни
на рішення Господарського суду Сумської області
у складі судді Резніченко О. Ю.
від 23.02.2023 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.
від 20.09.2023
за позовом Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни
до Акціонерного товариства "Сумиобленерго"
про стягнення 101 836,80 грн та зобов`язання виконати умови договору,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа - підприємець Заїка Алла Миколаївна звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумиобленерго" про зобов`язання виконати умови договору № 56/3-120 від 24.04.2018 про приєднання до електричних мереж та стягнення 101 836,80 грн, з яких 48 960,00 грн - штрафна санкція та 52 867,80 грн - пеня.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно ухилився від виконання умов договору від 24.04.2018 №56/3-120 і протиправно не здійснив приєднання електроустановок об`єкта позивача від місця забезпечення потужності до точки приєднання, узгодженої підприємцем відповідно до схеми зовнішнього електропостачання, відповідно до критеріїв, визначених розділом 1 договору № 56/3-120 з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою без номера та дати укладення, згідно із якою місце забезпечення потужності об`єкта замовника РУ-0,4 кВ ТП-250.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
24.04.2018 між відповідачем (виконавець послуг) і позивачем (замовник) був укладений договір про приєднання до електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" №56/3-120, за умовами пункту 2.1 якого відповідач забезпечує приєднання електроустановок об`єкта позивача (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта позивача від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення об`єкта позивача до електричних мереж на умовах цього договору.
Сторони також домовилися, що точка приєднання (межа балансової належності об`єкта замовника) встановлюється в шафі обліку, змонтованій на межі земельної ділянки замовника, або на зовнішній стороні будівлі замовника (місце встановлення детально мало визначатися проектом) (пункт 1.3 договору).
Тип приєднання об`єкта замовника: стандартне ІІІ ступеня (пункт 1.4 договору).
Відповідно до пункту 1.5 договору № 56/3-120 потужність у точці приєднання 100 кВт (додаткова 85 кВт), а категорія надійності електропостачання ІІІ (пункт 1.6 договору).
У пункті 1.7 договору передбачено, що ступінь напруги в точці приєднання визначається напругою на межі балансової належності і буде становити 0,4 кВ, ІІ клас.
Відповідно до пункту 3.1 договору виконавець послуг зобов`язаний забезпечити в установленому порядку приєднання об`єкта замовника (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) після виконання замовником зобов`язань, визначених пунктом 3.2 договору.
Згідно із пунктом 3.2 договору замовник зобов`язаний: - розробити, на підставі технічних умов від 24.04.2018 № 56/5512, які є додатком до договору, проектну документацію на електричні мережі зовнішнього електрозабезпечення (від точки приєднання до об`єкта замовника), внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання та погодити її з виконавцем послуг; - оплатити на умовах цього договору вартість наданих відповідачем послуг з приєднання електроустановок замовника в точці приєднання; - на дату 30.11.2019 ввести в експлуатацію власний об`єкт та електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об`єкта.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості приєднання за кожний день прострочення.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/51/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою від 20.09.2023 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/51/23.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- позивач не виконав свої зобов`язання, передбачені пунктом 3.2.1 договору, щодо розробки, на підставі технічних умов від 24.04.2018 № 56/5512, проектної документації;
- питання дійсності договору №56/3-120 було предметом судового розгляду у справі №920/758/21, у ході якого судом підтверджено правомірність укладеного між сторонами правочину, який є предметом даної справи;
- позивачем не доведено наявність у відповідача обов`язку виконати умови договору без виконання самим позивачем визначених у пункті 3.2.1 договору умов щодо розробки проектної документації, так як це правило встановлено пунктом 3.1.1 договору;
- у зв`язку із тим, що позивачем не доведено прострочення відповідача за договором, відсутні підстави для стягнення штрафу та пені.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 920/51/23 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- судом першої інстанції неправильно застосовані норми пункту 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзац 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах;
- суди неправильно застосували норми матеріального права у зв`язку із відсутністю висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування статті 6, частин 1, 2 статті 530, частин 1, 4 статті 612, статей 627, 629, частини 1 статті 906 Цивільного кодексу України;
- головуючим суддею у справі в суді апеляційної інстанції допущено ряд грубих процесуальних порушень, у зв`язку із чим неодноразово був заявлений відвід, оскільки такі дії викликали сумнів у його неупередженості та об`єктивності (пункт 2 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України);
- суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України);
- всупереч приписам статей 12 та 247 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки у даній справі окрім позовної вимоги майнового характеру заявлена позовна вимога немайнового характеру і відповідачем було подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (пункт 2 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
Акціонерне товариство "Сумиобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фізична особа - підприємець Заїка Алла Миколаївна подала відповідь на відзив на касаційну скаргу.
Акціонерне товариство "Сумиобленерго" подало письмові пояснення на відповідь на відзив на касаційну скаргу.
5. Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.
Скаржник у касаційній скарзі посилається, зокрема на те, що ним у суді апеляційної інстанції було заявлено відводи колегії суддів з огляду на обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів. Однак у задоволенні його заяв було неправомірно відмовлено.
Як вбачається із першої заяви позивача про відвід суддів, підставою для відводу було зазначено те, що справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, тоді як позовна заява містить вимогу немайнового характеру, тобто справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, про що подано клопотання, яке колегією суддів залишено без реагування.
Даний відвід був обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки:
- порядок розгляду апеляційної скарги передбачений статтею 270 Господарського процесуального кодексу України, частинами 1, 3 якої передбачено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу;
- як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції, ухвалою від 15.05.2023, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Тобто судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження відповідно до вимог статті 270 Господарського процесуального кодексу України.
Друга та третя заяви позивача про відвід суддів (вх. № 09.119/105/23 від 19.06.2023, № 09.119/106/23 від 21.06.2023) обґрунтовані повторно тим, що справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, тоді як позовна заява містить вимогу немайнового характеру, тобто справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, про що подано клопотання, яке колегією суддів залишено без реагування. Крім того, на думку заявника, колегія суддів порушила строки, передбачені частиною 6 статті 260 (питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків), частиною 3 статті 261 (питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків) та частини 3 статті 262 Господарського процесуального кодексу України (питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу), що додатково свідчить про упередженість та необ`єктивність суддів під час розгляду даної справи. Крім того, позивачем було подано клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду (частина 5 статті 38 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції, ухвалою від 26.06.2023, залишаючи без розгляду заяви (вх. № 09.119/105/23 від 19.06.2023, № 09.119/106/23 від 21.06.2023) Фізичної особи підприємця Заїки Алли Миколаївни про відвід колегії суддів від розгляду справи на підставі статті 38 Господарського процесуального кодексу України виходив з того, що доводи заявника в частині невірного призначення колегією суддів розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження вже були предметом заявленого відводу та були раніше відхилені судом. Інші аргументи, викладені в заяві, були відомі заявнику з моменту отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження, однак заявником у 10-ти денний строк не було заявлено відвід з наведених підстав.
Фізичною особою-підприємцем Заїкою Аллою Миколаївною вчетверте було подано до апеляційного господарського суду заяву про відвід колегії суддів та клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Заява обґрунтована тим, що колегія суддів, якій неодноразово заявлявся відвід та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження не може вважатися неупередженою та об`єктивною при розгляді даної справи, оскільки нею відкладено розгляд справи на 20.09.2023, що свідчить про затягування процесу, а не наміри даної колегії суддів розглянути скаргу у межах розумного строку.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції розглядаючи четверту заяву позивача про відвід зазначив, що подання позивачем з моменту відкриття провадження у справі четвертого безпідставного за змістом частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України відводу, як і подання четвертого клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, питання щодо якого вже вирішено судом попередніми ухвалами, розцінюється як зловживання учасником справи процесуальними правами. Відтак, суд апеляційної інстанції даний відвід залишив без розгляду на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.