ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/7984/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом - Кузнецов І. С.,
відповідача за первісним позовом - Карлаш Д. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"
про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу
у справі № 910/7984/22 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"
до Акціонерного товариства "Укртранснафта"
про стягнення 3 898 272,40 грн
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"
про стягнення 613 064,33 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртранснафта" про стягнення 3 898 272,40 грн, а саме: основний борг у розмірі 3 797 799,24 грн, пеня у розмірі 56 062,08 грн, 3% річних у розмірі 7 911,95 грн та інфляційні втрати у розмірі 36 499,13 грн.
Акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення пені у розмірі 347 218,38 грн та штрафу у розмірі 265 845,95 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/7984/22 провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" до Акціонерного товариства "Укртранснафта" про стягнення основного боргу в сумі 3 797 799,24 грн закрите у зв`язку з відсутністю предмета спору. Позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" 56 062, 08 грн пені, 7 911, 95 грн 3% річних, 36 499, 13 грн інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у розмірі 56 966, 99 грн. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" 331 690, 68 грн пені, 265 845, 95 грн штрафу та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 987, 69 грн. В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі №910/7984/22 змінено, та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Провадження у справі №910/7984/22 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" до Акціонерного товариства "Укртранснафта" про стягнення основного боргу в сумі 3 797 799,24 грн закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" 56 062, 08 грн пені, 7 911, 95 грн 3% річних, 36 499, 13 грн інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у сумі 56 966, 99 грн. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" 50 236,58 грн пені, 50 236,58 грн штрафу та витрати зі сплати судового збору у сумі 1507,22 грн. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити. Провести в порядку частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України зустрічне зарахування стягнутих грошових сум та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму, а саме: Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" 55459,77 грн судового збору. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" 2260,03 грн судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволеним вимогам.".
Постановою від 23.01.2024 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта". Змінив постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/7984/22 у частині вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору. Виклав абзаци 6 та 11 резолютивної частини постанови в цій частині у такій редакції:
Абзац 6: "Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" (вул. Московська, 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 31570412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (вул. Північне шосе, б. 69-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, код ЄДРПОУ 30105738) 56 062 (п`ятдесят шість тисяч шістдесят дві) грн 08 коп. пені, 7 911 (сім тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 95 коп. процентів річних, 36 499 (тридцять шість тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн 13 коп. втрат від інфляції та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 507 (одна тисяча п`ятсот сім) грн 10 коп.".
Абзац 11: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (вул. Північне шосе, б. 69-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, код ЄДРПОУ 30105738) на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" (вул. Московська, 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 31570412) 0,12 грн судового збору.".
В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/7984/22 залишив без змін.
При прийнятті постанови Верховним Судом розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.
26 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" витрати на правничу допомогу в сумі 100 000,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2024 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи на 13 лютого 2024 року о 12:55 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 209. Запропоновано Акціонерному товариству "Укртранснафта" надати відзив на зазначену заяву.
12.02.2024 Акціонерне товариство "Укртранснафта" подало клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.