ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2024 року
м. Київ
справа №160/8115/19
адміністративне провадження № К/9901/18426/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 (головуючий суддя: Віхрова В.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 (головуючий суддя: Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербак А.А.) у справі №160/8115/19 за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У серпні 2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП або позивач) звернулася з позовом до Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" (далі - АТ "ДНІПРОАЗОТ" або відповідач), в якому просила стягнути з відповідача адміністративних санкцій та інших штрафів у сумі 51 160,18 грн в дохід Державного бюджету України.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 23.12.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021, позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2022 задоволено заяви суддів Калашнікової О.В., Білак М.В., Губської О.А. про самовідвід, а справу передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення нового складу суду.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Шарапа В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 13.02.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем в добровільному порядку штрафу у сумі 17 000 грн, накладеного постановою НКРЕКП від 05.04.2019 №508, та штрафу у сумі 8 580,09 грн, накладеного постановою НКРЕКП від 05.04.2019 №509.
Позивач просить стягнути у судовому порядку з АТ "ДНІПРОАЗОТ" кошти у сумі 51 160,18 грн, у тому числі:
17 000,00 грн - штраф, накладений постановою № 508;
17 000,00 грн - пеня за порушення строку оплати відповідачем штрафу у розмірі 17 000,00 грн, накладеного постановою № 508;
8 580,09 грн - штраф, накладений постановою №509;
8 580,09 грн - пеня за порушення строку оплати відповідачем штрафу у розмірі 8 580,09 грн, накладеного постановою № 509.
Відповідач позов не визнав. Вважає, що позивач не наділений повноваженнями ухвалювати обов`язкові до виконання рішення, зокрема постанови про накладення штрафів № 508 та № 509, та як наслідок компетенцією щодо стягнення штрафів та пені за несвоєчасне виконання таких неконституційних рішень.
На думку відповідача чинним законодавством України не передбачено визначення та порядок розрахунку чистого доходу від провадження діяльності по виробництву теплової енергії.
Водночас, відповідачем відповідно до формули, зазначеної у пункті 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженим постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491, були розраховані та сплачені суми внесків на регулювання за І-ІV квартали 2018 року.
Відповідач стверджує, що стаття 13 Закону України "Про теплопостачання" не передбачає стягнення з відповідача штрафу за несплату внеску на регулювання або сплату його не в повному обсязі в судовому порядку на підставі рішення суду, а також не передбачає нарахування пені за прострочення оплати штрафу.
Позивач надав письмові пояснення на зазначений відзив, у яких у тому числі (…) зазначив, що вважає помилковими твердження відповідача про відсутність компетенції НКРЕКП щодо накладення штрафів та відповідно стягнення таких у судовому порядку у разі добровільної несплати їх суб`єктом господарювання. Стверджує, що норми Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" в частині повноважень Регулятора щодо здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Конституційним судом не оцінювались та неконституційними не визнавались.
Наголосив, що судовими рішеннями у справах №160/3648/19 та № 160/3604/19, які набрали законної сили, встановлено законність постанов НКРЕКП від 05.04.2019 № 508 та № 509.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що АТ "ДНІПРОАЗОТ" (код ЄДРПОУ 05761620) зареєстровано юридичною особою 18.07.1996, перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДПС.
05.04.2019 НКРЕКП винесено постанову про накладення штрафу на АТ "ДНІПРОАЗОТ" за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання" № 508, якою постановлено, зокрема, відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" накласти штраф у розмірі 17 000 грн за порушення:
- пункту 3.1 гл.3 Ліцензійних умов № 308 щодо дотримання вимог законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про теплопостачання", інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 2.2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 1-НКРЕ (місячна) "Звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії", затвердженої постановою НКРЕ від 04.10.2012 №1257, щодо надання щомісяця (до 15 числа місяця, наступного після звітного) поштою на паперовому носії та електронною поштою до НКРЕКП та відповідного територіального органу НКРЕКП звітності за формою №1-НКРЕ (місячна), пунктів 2.3, 2.7 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 6-НКРЕ-енерговиробництво (квартальна) "Звіт про ліцензовану діяльність суб`єктів господарювання з виробництва електричної та теплової енергії", затвердженої постановою НКРЕ від 04.10.2012 N 1257, щодо надання щокварталу (не пізніше 25 числа наступного місяця після звітного періоду) поштою на паперовому носії та електронною поштою до НКРЕКП та відповідного територіального органу НКРЕКП звітності за формою №6-НКРЕ-енерговиробництво (квартальна) та забезпечення ліцензіатом достовірності інформації, зазначеної ним у формі звітності N 6-НКРЕ-енерговиробництво (квартальна);
- підпункту 5 пункту 3.2 гл.3 Ліцензійних умов № 308 щодо виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме: пункту 2 постанови НКРЕКП від 22.03.2017 № 308 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання" у частині подання до органу ліцензування документів та відомостей, визначених частиною третьою статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", протягом двох місяців з дня набрання чинності цією постановою;
- підпункту 9 пункту 3.2 гл.3 Ліцензійних умов № 308 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії;
- підпункту 22 пункту 3.2 гл.3 Ліцензійних умов № 308 у частині надання до органу ліцензування документів та звітності, необхідних для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування (далі постанова № 508).
Також 05.04.2019 НКРЕКП винесено постанову № 509 про накладення штрафу на АТ "ДНІПРОАЗОТ" за сплату внесків на регулювання не в повному обсязі", якою постановлено відповідно до частини п`ятої статті 13 та статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" накласти штраф у розмірі 8580,09 грн за сплату внесків на регулювання не в повному обсязі за I-IV квартали 2018 року (далі постанова № 509).
Постанови № 508, 509, були предметом розгляду у справах №160/3648/19 та №160/3604/19, проте у задоволені вимог АТ "ДНІПРОАЗОТ" про їх скасування відмовлено.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі № 160/3648/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, позов АТ "ДНІПРОАЗОТ" до НКРЕКП про скасування постанови від 05.04.2019 № 508 про накладення штрафу та здійснення заходів державного регулювання залишено без задоволення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі № 160/3604/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020, відмовлено у задоволенні позову АТ "ДНІПРОАЗОТ" до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 05.04.2019 № 509.
За таких обставин, у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій констатували, що станом на час розгляду справи, є такі, що набрали законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі №160/3648/19 та рішення від 11.08.2020 у справі № 160/3604/19, якими встановлено правомірність винесення НКРЕКП постанов від 05.04.2019 № 508 та № 509.
Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем суми штрафів, застосованих до нього постановами №№ 508, 509 та пені, НКРЕКП звернулась із цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час розгляду цієї справи, штраф, накладений постановами НКРЕКП від 05.04.2019 № 508 та № 509, відповідачем у добровільному порядку не сплачений.
Одночасно із цим, суди зазначили, що у межах розгляду цієї справи, оцінка підставам прийняття постанов, на підставі яких заявлено позов про стягнення, не надається, позаяк правова оцінка цим рішенням надавалася при розгляді справ №160/3648/19 та № 160/3604/19, рішення у яких набрали законної сили.
Зважаючи на законність притягнення позивача до відповідальності, що встановлено судовими рішеннями у справах № 160/3648/19 та № 160/3604/19, та повноваження відповідача щодо нарахування пені у разі прострочення сплати штрафу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість заявленого позову.
Разом з тим, суди врахували, що пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №5-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци перший, другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VІІІ.
Водночас у пункті третьому резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 визначено, що зазначені норми Закону втрачають чинність з 31.12.2019.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, положення зазначених норм Закону були чинними, що свідчить про відсутність підстав як для скасування постанов відповідача, з огляду на рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 5-р/2019, так і про відсутність підстав для звільнення АТ "ДНІПРОАЗОТ" від відповідальності у вигляді штрафу на підставі чинних та правомірних постанов про накладення штрафу.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Скаржник стверджує, що зміст статті 13 Закону про НКРЕКП, яка регулює порядок сплати внесків на регулювання, дає підстави дійти висновку, що виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
На думку скаржника, чинним законодавством не передбачено стягнення штрафу за несплату внеску або сплату його не в повному обсязі в судовому порядку.
Вважає, що стягнення штрафу на підставі постанови НКРЕКП № 509 від 05.04.2019 в судовому порядку є неправомірним.
Також скаржник наголошує, розглядаючи спір про стягнення штрафу, суди попередніх інстанцій повинні були надати правову оцінку підставам та обставинам прийняття постанов від 05.04.2019 № 508 та № 509.
Відповідач вважає притягнення його до відповідальності на підставі постанов від 05.04.2019 № 508 та № 509 незаконним.
Скаржник також вважає, що Конституція України не наділяє НКРЕКП повноваженнями у реалізації державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у т. ч., ухвалювати обов`язкові до виконання рішення у сфері енергетики та комунальних послуг, що підтверджується висновками, викладеними у рішенні Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 5-р/2019.
Скаржник наполягає, що рішення Конституційного Суду України набрало чинності з моменту його проголошення, тобто з 13.06.2019 відповідно суди попередніх інстанцій повинні були врахувати його при вирішення цієї справи.
Стверджує, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позивач наголошує на наявності у нього повноважень на застосування до суб`єктів господарювання санкцій у вигляді накладення штрафу, та відповідно стягнення цього штрафу, у разі несплати його в добровільному порядку, на підставі судового рішення з одночасним стягненням пені.
Також позивач зазначив, що правомірність постанов про накладення штрафу, на підставі яких власне заявлено цей позов про стягнення, визнана у судовому порядку у справах № 160/3648/19 та № 160/3604/19, рішення у яких набрали законної сили.
У відповідь на поданий позивачем відзив, скаржник надав письмові пояснення, у яких наполягає на обґрунтованості своїх доводів, зазначених у касаційній скарзі.
Вважає, що суди попередніх інстанцій у межах розгляду цієї справи не надали оцінку аргументам, доводам та доказам відповідача, наведеним (поданим) на підтвердження протиправності та необґрунтованості постанов від 05.04.2019 №508 та № 509 про накладення штрафу.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України від 22.09.2016 № 1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон № 1540-VIII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Приписами статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.